загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Самі собі шерифи: чому у маленькому селі на Полтавщині зникли крадіжки

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Кілька років тому у селі Лучки Кобеляцького району на Полтавщині трапилась серія крадіжок.

Після цього мешканці вирішили самостійно боротися з крадіямистворили нічні патрулі і ось уже три роки поспіль охороняють в’їзд до села.

ПОКРАЛИ КОРІВ

Село Лучки ще не зачепила децентралізація. Нині воно не входить до жодної громади. У населеному пункті – 420 людей.

Кілька років тому у селі почали красти корів.

Людмила Шаптала зі своєю коровою Вишнею. Корів держать вже 40 років

– У нас дві хвилі крадіжок були. Років 8 тому у молодого подружжя дві корови вивели. Тільки почали ставати на ноги. Діти в них невеликі. Минулося.

Знайшли рештки корів. А злодіїв – ні. Потім друга хвиля  роки 3 назад.

В однієї жінки вивели корову і в другої, в одну ніч. Провели городами, відвели на яр.

Там зарізали, забили й вивезли. Це вже змусило задуматися, –розповідає житель села Володимир Лось.

ДІЛЬНИЧНИЙ – ЗА 15 КІЛОМЕТРІВ

Постраждалі писали заяви у поліцію, та марно. Дільничний живе у селі Світлогірське – за 15 кілометрів до Лучків.

Доки приїхав розбиратися, злодіїв і сліду не було.

Зараз у Кобеляках є групи швидкого реагування, які виїжджають на виклики. Однак до райцентру – 25 кілометрів.

– Кругом села яри, кручі, ліси, посадки. Є де заховатися. Ну приїде той міліціонер, і де він їх шукатиме? – нарікає лучанка Любов Васько.

Голова сільради Наталія Камінська дільничного не звинувачує. Приймає він людей регулярно, мінімум двічі на місяць.

Наталія Камінська, сільська голова

Нещодавно й керівники райвідділку приїжджали з юристами безоплатної правової допомоги.

– Просто в нього дуже багато сіл… У нас на район сім дільничних всього. Там же реформа, – говорить Камінська.

За даними на сайті ГУ НП у Полтавській області, дільничний Лучок працює на 11 сіл.

У селі дрібними негараздами зазвичай займається голова сільради.

Їй і вдень телефонують, і вночі. Тому вона лише б була рада, якби у селі був шериф, який відповідав би за профілактичні бесіди з проблемними сім’ями чи виїжджав на родинні сварки.

– Немає у нас спеціально такої людини, яка б займалася профілактикою. Якби була, мені стало б набагато легше. А так, чи хтось родився, чи помер, чи побився, чи світла не стало, чи води – по всіх питаннях до мене, – ділиться очільниця села.

ЖІНОЧИЙ ПАТРУЛЬ

Після крадіжок селяни зорганізувалися.

Спочатку Лучки охороняли лише чоловіки. Більшість – пенсіонери.

Спочатку Лучки охороняли лише чоловіки, яких у селі 65. Більшість – пенсіонери

Час ішов, ентузіазм спадав. Багато хто хворів, чергувати нікому.

Поки на підмогу чоловікам не прийшли жительки села і не створили жіночий патруль.

Всього 13 жінок згодилися виходити в нічну зміну на чергування.

Серед них – і голова сільради.

Вона виходить патрулювати вулиці та в’їзд в село разом ще з двома жінками: секретаркою сільради та діловодом.

Охороняють село люди безплатно. Графік чергування вивішують щомісяця на вході у сільраду та у місцевому магазині.

Графік чергування вивішують щомісяця на вході у сільраду та у місцевому магазині

Хто може – виїжджає патрулювати на власному авто. Жінки зазвичай обходять село пішки. Зараз потеплішало – тому більшість патрулює на велосипедах.

ХТО, КУДИ Й ПО ЩО?

– Якщо шось їхатиме – спиняй! І питай номера, – розмовляють між собою "патрульні".

– А як скаже "Їду до тебе по корову"?

– Та, боже сохрани…

А як скаже "Їду до тебе по корову"?

Патрулюють по троє – з 23:00 до п’ятої ранку.

Спочатку обходять село, потім прямують до в’їзду, аби чатувати там на чужинців.

Деякі "народні патрульні" кардинально підходять до чергування – зупиняють авто, розпитують: хто, куди й по що?

Якщо водії відповідати не хочуть, чергові супроводжують їхні машини по селу доти, доки не дізнаються, куди приїхали і записують номери.

Інші патрульні говорять, що зупиняти машини незаконно, тому просто одразу їдуть за чужинцями на велосипедах або власних авто.

НЕ ДАЙ БОГ ЩОСЬ ТРАПИТЬСЯ І ДОВЕДЕТЬСЯ СТРЕЛЬНУТИ

Ольга Ліцевич на чергування бере з собою ціпок.

Зазвичай обороняється ним від собак. Але, якщо треба буде, то і нападника "угріє".

Колись вона разом з подругою Світланою Кравцовою та ще одним черговим не пустили до села джип.

Світлана Кравцова та Ольга Ліцевич змусили чужинців на авто їхати геть

Змусили чужинців їхати геть.

– Заїхав джип в село. Зупинили. Став. Куди їдете? Не признається. Серед ночі. Жінки почали погрожувати.

Сказали, що номера знімуть, а ті: "Ти не знаєш, хто я такий! Завтра в райвідділ сама їх принесеш". Їх так і не пустили.

Допитувалися. Казали, що якщо поїдете в село – ми за вами слідом підемо. І вони розвернулися і поїхали назад, – розповідає Камінська.

Є серед шерифів-добровольців мисливці, проте зброю на чергування не беруть:

– Ну не дай Бог щось трапиться і доведеться стрельнути. Тоді ж той, хто стрельне, буде відповідати. Закону то ніякого ж немає, щоб якось нас захищав, – говорить депутат сільради Анатолій Поплавський, який теж охороняє село вночі.

У селян зібралася ціла добірка історій з чергування: смішних і не дуже.

За три роки у селі – жодної крадіжки

Якось чоловіки ганялися за автомобілем з причепом по селу, доки той не поїхав.

Місцеві впевнені, що така машина приїхала вночі до села неспроста.

А якось правоохоронці об’їхали для профілактики село та й попрямували на виїзд.

Чергові побачили чужу машину – погналися слідом.

Тоді поліцейські увімкнули "мигалки", зупинилися. На місці розібралися та й роз’їхалися.

Завдяки чергуванню землевпорядник Вадим Пилипенко з напарниками колись врятували господарство односельчанина.

– Загорівся сарай. Полум’я перекидалося на хату. Літо. Була засушлива пора, високий рівень пожежної небезпеки. Добре, що вчасно побачили пожежу. Загасили її своїми силами, – каже він.

ЗА ТРИ РОКИ – ЖОДНОЇ КРАДІЖКИ

Нічні патрулювання виявилися ефективною профілактикою правопорушень.

За три роки у селі – жодної крадіжки.

По всьому районі знають, що в Лучки просто так не заїдеш – треба проїхати "КПП".

– Не їдуть сюди. Немає бажання, мабуть, у них зустрічатися. Особливо з нашими дівчатами – сміється сільська голова. – Тут як дівчата чергують, так якийсь інцидент і стається.

За роки патрулювання жителі села втомилися, хоча й жартують, що на чергування йдуть як на свято.

– Ми самі вже заморилися. Бо після роботи треба ще усю ніч патрулювати. Особливо взимку дуже важко, – говорить очільниця сільради.

Кожному "патрульному" треба виходити на зміну хоча б раз на місяць.

Кожному "патрульному" треба виходити на зміну хоча б раз на місяць

Тому мешканці вирішили встановити по селу камери відеоспостереження.

Для цього з сільського бюджету виділили 95 тисяч гривень.

Зараз їх у селі 8. Зображення з камер виводять на монітор, розташований в сільраді.

Записи з камер допомагають поліції швидше розкривати злочини.

– Патрулі поки що будуть. А там побачимо, – усміхається Камінська.

У селі встановили відеокамери

Людмила Чванько, координаторка проекту "Шерифи для нових громад" у Полтавській області

 

Джерело:
До списку новин