загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Як самостійно накопичити на гідну пенсію

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати
Працюючих громадян в Україні постійно меншає, а пенсіонерів — більшає. Тому з часом пенсії зростатимуть повільніше, ніж зарплати. Попри те, що в багатьох країнах існує три рівні пенсійного забезпечення, в Україні ключовим наразі є лише перший рівень — так звана солідарна система. З одного боку, держава гарантує, що кожен пенсіонер отримає пенсію. З другого — передбачені державою виплати занизькі.

Чи існують способи самостійно накопичити на гідну пенсію, як працюють недержавні пенсійні фонди та чи вигідно вкладати гроші саме туди?

Три рівні пенсійного забезпечення

Солідарна система. Ключова для України система пенсійного забезпечення функціонує так: усі працюючі громадяни роблять внески до Пенсійного фонду. Фонд перерозподіляє отримані кошти й виплачує пенсію всім, хто досягнув пенсійного віку.

Однак уже наступного року в Україні може з'явитися система, яка дозволить майбутнім пенсіонерам отримувати виплати, на 10-15% вищі від сьогоднішніх.

Обов'язкове накопичення. Якщо депутати ухвалять потрібний законопроект, у кожного українця з'явиться власний накопичувальний пенсійний рахунок, на який працедавець щомісяця автоматично відраховуватиме відсоток від заробітної плати працівника. Поки майбутній пенсіонер працює, компанія з управління активами вкладатиме його кошти в депозити, державні облігації або в інші інвестиційні інструменти для отримання максимального додаткового доходу.

Планується, що після запуску другого рівня кожен працюючий українець перераховуватиме на свій пенсійний рахунок 2% від заробітної плати, а згодом — до 7%. Згідно з розрахунками, таке накопичення дозволить отримати додаткові 10-15% від розміру зарплати.

Варто зазначити, навіть якщо українці почнуть відраховувати додаткові кошти, вони продовжать платити внески в Пенсійний фонд України. Перший рівень залишиться обов'язковим для всіх, адже за рахунок відрахувань працюючих українців люди, які вже вийшли на пенсію, отримують виплати.

Утім, відкладати гроші на пенсію можна вже сьогодні — самостійно.

Добровільне накопичення. Від 2004 року кожен українець може вкладати гроші в так звані недержавні пенсійні фонди (НПФ).

Недержавні пенсійні фонди — фінансові устави, які збирають кошти від фізичних і юридичних осіб, а компанія з управління фінансами інвестує в різні фінансові інструменти — депозити, державні та комерційні облігації, акції, нерухомість, дорогоцінні метали тощо. Після досягнення пенсійного віку учасники НПФ отримують гроші, які вони накопичили, та нарахований за цей час прибуток.

Згідно з даними Нацкомісії з регулювання ринку фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), нині учасники НПФ у середньому відкладають близько 800 гривень на рік. Звичайно, така сума не дозволить накопичити гідну суму на старість.

«Якщо відкладати до 1000 гривень на місяць протягом 30 років, розмір заощаджень з мінімальним рівнем доходності, наприклад, 4%, буде майже 700 тисяч гривень. І виплата пенсії протягом 15 років після досягнення пенсійного віку складатиме 5 тисяч гривень на місяць. Це майже вдвічі більше, ніж середній рівень пенсій, який сплачується з державного пенсійного фонду», — підрахував глава підрозділу з управління локальними активами групи ICU Григорій Овчаренко.

В Україні трохи більше ніж 840 тисяч учасників недержавних пенсійних фондів. Від 2004 року вони довірили фондам 1,9 мільярдів гривень, тобто кожен сплатив у середньому 2255 гривень. Це дуже мало в порівнянні з європейськими країнами, де чи не кожен громадянин є учасником подібних фондів. Загалом у світі середній розмір відрахувань до НПФ складає не менш ніж 5% від доходів.

Утім, щороку  зацікавлених українців стає дедалі більше. Одна з причин — це пенсійна реформа, яка фактично прорекламувала недержавне пенсійне забезпечення.

«Люди стали цікавитися, що це таке. Сьогодні нові клієнти приходять до нас значно частіше. У середньому на місяць наш фонд отримує близько 800-900 нових учасників», — розповідає керівник департаменту маркетингу та продажів КУА «ОТП Капітал» Віталій Дишловий.

Отже, які переваги надає вкладникам НПФ і чи може стати альтернативою іншим системам нарахування?

Чому це вигідно

Про майбутнє життя на пенсії підприємець Дмитро Крамаренко почав замислюватися 10 років тому. Саме тоді почав регулярно перераховувати кошти в недержавний пенсійний фонд.

«Я не мав вибору. Заробітна платня мінімальна, стажу не вистачало. Навіть якщо я отримаю необхідну кількість років стажу, мені нарахують мінімальну пенсію — 1300-1400 гривень. Якби в мене був якийсь капітал, я б розглядав інші варіанти інвестицій: золото, нерухомість тощо. Але капіталу в мене не було, тому довелося почати накопичувати», — розповідає він.

Одна з переваг НПФ — відсутність фіксованого внеску, який потрібно сплачувати щомісяця. Учасник фонду самостійно обирає суму, яку може або хоче сплачувати.

«Якщо в мене є вільна сума, я вкладаю кошти, якщо немає — поїхав на відпочинок, прогуляв усе — можу місяць нічого не перераховувати або перераховувати якусь мінімальну суму. Тут все індивідуально: розмір майбутньої пенсії залежатиме від накопиченої суми», — пояснює Дмитро.

Ще один аргумент на користь НПФ: у звичайному банку можна відкрити депозит лише на два роки, їх можна зняти майже будь-якої миті й витратити. Натомість кошти в НПФ недоступні до досягнення пенсійного віку.

До того ж, для НПФ діють пільги, тоді як вкладники в банках сплачують 18% податку на доходи фізичних осіб і 1,5% військового збору.

«Учасники недержавних пенсійних фондів не сплачують податки з отриманих у фонді прибутків до часу виходу на пенсію. І навіть тоді сплатити доведеться значно менше. Це дозволяє за 10-15 років накопичити більше, ніж просто розміщуючи кошти на депозиті. До того ж, якщо людина самостійно сплачує пенсійні внески, вона може навіть розраховувати на податкову пільгу — держава поверне частину податків (податок на доходи фізичних осіб) з тієї суми, яку перерахував у фонд протягом року», — пояснює Віталій Дишловий.

Обирати українці мають із чого — за даними Нацкомфінпослуг, нині в Україні зареєстровано 64 НПФ.

Як обрати недержавний пенсійний фонд

При виборі НПФ експерти рекомендують звертати увагу на власників і досвід роботи в Україні. Водночас досвід роботи вимірюється не лише часом роботи НПФ, але й його результатами.

«Фонд може працювати 10 років, а показувати лише збитки», — пояснює Віталій Дишловий.

Приміром, під час криз 2008-2009 та 2013-2014 років деякі фонди втратили кошти клієнтів: компанії з управління активами інвестували в ризиковані цінні папери — акції або облігації ненадійних підприємств. Серед таких фондів був навіть пенсійний фонд для працівників Національного банку України.

«З кризою 2008 року зіткнулися всі пенсійні й інвестиційні фонди в усьому світі. Тепер існує досить жорстка диверсифікація активів, яка дозволяє мінімізувати втрати майбутніх пенсіонерів», — розповідає Григорій Овчаренко.

Наприклад, НПФ повинні надавати перевагу банківським депозитам і державним облігаціям, а інвестиції в ризиковані акції — складати меншість у портфелі. Уся інформація про фонд, його історію та інвестиційну стратегію повинна бути у відкритому доступі на сайті та регулярно оновлюватися.

 

Джерело:
До списку новин