100 років — не межа!

Ті, що відсвяткували поважний ювілей, мають всі шанси прожити… ще чверть століття! «Час для них наче зупиняється», — кажуть учені.

Хочете стати довгожителем? Маєте всі шанси прожити 110 і навіть 125 років. Умова одна — мусите якимсь дивом пережити критичні 80 років і дотягнути до 105. У цьому періоді ризик смерті щороку зростатиме. Далі в організмі активуються приховані ресурси, і смерть на чверть століття «забуде» про вас. Це засвідчують результати дослідження вчених з Римського університету та університету Каліфорнії (Берклі), опубліковані в авторитетному науковому виданні Science.

ХХ століття ознаменувалося значним прогресом у медицині та постійним покращенням умов життя, зокрема харчування. Результат — середня тривалість життя на планеті зросла вдвічі. Дедалі більше людей доживає до 100 років і довше.

Однак виникає питання — якою є межа тривалості людського життя і чи можна її відсовувати до безкінечності?

Згідно із законом Ґомпертца-Мейкгама, досягнувши певного віку, більшість живих істот помирає від старості. В інших — шанси померти у наступні роки зростають з геометричною прогресією. Але, можливо, комусь із наших сучасників вдасться побити рекорд Жанни Калмен із Франції, яка у 1997 році померла у віці 122 років?

Відповісти на це запитання спробували італійські та американські науковці. Вони докладно проаналізували дані 4 тисяч довгожителів, які у 2009−2015 рр. відсвяткували 105 років з дня народження (з них понад 3,5 тисячі — жінки). Спостерігаючи за тим, з якою частотою помирали довгожителі, вчені виявили, що після досягнення 105 років ризик не дожити до наступного дня народження зупинявся на максимальній відмітці 45−50%. Тобто у 106 ризик померти був 50×50, але й у 110 — таким же. Відновлювальні механізми клітин блокували шкоду, пов’язану з віковими змінами, — так, наче час для цієї особи зупинився і її організм припиняв старіти.

«Отримані результати демонструють, що фіксованої межі три валості життя не існує», — цитує професора Кеннета Вахтера з університету Берклі польське видання Tylko Zdrowie. У проміжку від 80 до 105 років більшість людей помирає — від деменції, серцево-судинних захворювань, інсульту, раку, пневмонії. Ті, що мають сильні гени, — виживають, і можуть прожити ще 10−20 років. «Таку ж особ ли вість демонструють мухи і черв’яки. Нічого див ного, адже всі ми є плодом еволюції», — додає професор.

«Серед супердовгожителів, які дожили до 100−105 років, демографічний показник кількості смертей виходить на т. зв. Плато смертності. Їхні однолітки мали ті самі хвороби, але не змогли з ними впоратися і померли. У супердовгожителів вікові захворювання мають млявий перебіг. Такі випадки — рідкість. Супердовгожителі — особлива каста людей зі тика визначає тривалість життя лише на 20%. Досліджуючи осіб, які пережили Голодомор, дійшли висновку: ті, що замолоду пережили великі потрясіння (війни, голод і т. д.), мають більші шанси стати супердовгожителями. Також важливо, який спосіб життя веде людина (від цього фактору тривалість життя залежить на 50%)», — пояснює у коментарі для «ВЗ» професор, завідувачлабораторії епігенетики Інституту геронтології НАМНУ Олександр Вайсерман.

Спільна робота італійських та американських вчених не закрила питання межі людського життя, а лише підігріла наукові дискусії на цю тему. Опоненти Вахтера переконані: результати його досліджень не вказують на те, що людина може жити вічно, а лише на те, що може прожити довше, ніж вважалося донедавна.

У 2016 році генетики з медичного коледжу Альберта Енштейна у Нью-Йорку проаналізували дані найстаріших жителів планети і дійшли висновку, що очікувана максимальна тривалість життя людини становить 115 років, а непрохідна межа — 125. «Сьогодні у світі живе близько 500 тисяч людей, яким виповнилося 100 і більше років. Їх кількість буде зростати», — прогнозує Джоп де Бір з Голландського інституту демографічних досліджень у Гаазі.

Згідно із законом Ґомпертца-Мейкгама, смертність є сумою незалежного від віку і залежного від нього компоненту. У захищених середовищах, де усуваються зовнішні причини смерті (лабораторних умовах, зоопарках, у розвинених країнах), незалежний від віку компонент стає малим, і формула спрощується до функції Ґомпертца.

Вчені підрахували: чверть дітей, які народжуються сьогодні, проживуть 100 і більше років. Уже сьогодні очікувана тривалість життя у багатьох країнах перевищує 83 роки. Наука постійно вдосконалює процес заміни органів і методи відновлення здоров’я.

Але навіть із покращенням технологій у найближчому майбутньому все, як і раніше, буде залежати від способу життя та економічного добробуту країни, в якій живее людина. І з цим, власне, можуть виникнути проблеми. В ідеалі пенсіонер повинен прожити на пенсії 15 років. Далі грошей на його утримання немає. Кожного дня ряди пенсіонерів поповнюються. Кількість працездатних осіб, які б їх утримували, не збільшується. Молодь — не поспішає народжувати. Тому єди ний вихід — змусити старших людей працювати довше. Питання підняття пенсійного віку розглядається у всіх країнах — як розвинутих, так і тих, що розвиваються. Але чи зможе людина повноцінно працювати у 80 років, не кажучи про 90 чи 100? «Однак якщо вони не будуть працювати, добробуту країни настане кінець», — б’ють на сполох данські вчені. «Пенсійний вік доведеться підвищувати, — визнає доцент Центру здорового старіння і Департаментугромадської охорони здоров’я при Університеті Копенгагена Маартен Розінг. — У цьому немає нічого поганого, адже мозок також продовжує функціонувати довше. Нам слід бути готовими до змін. Дитинство і юнацькі роки будуть такими ж, а от доросле життя — значно довшим. До певного віку будемо старіти, а потім цей процес зупиниться. У 150 років люди виглядатимуть, як у 110». На думку вченого, вже у наступному столітті люди доживатимуть до 135 років, але з часом і цю межу вдасться відсунути.