Нинішня модель пенсійної системи грунтується на реаліях 20-го століття. Однак, тоді кількість людей працездатного віку було вище, що дозволяло покрити пенсійні виплати за рахунок внесків працівників. Зараз ситуація змінилася.
Згідно з національним демографічним прогнозом , до 2025 року частка осіб старше 60 років складе 25%. Внесків працюючих людей вже зараз недостатньо, щоб покрити пенсійні виплати. Цьому є багато причин: нелегальне працевлаштування, велика кількість людей пенсійного віку тощо. Як результат – дефіцит пенсійного фонду (ПФУ), який становить близько 200 млрд грн.
Як же взагалі виглядає солідарна система
Зараз роботодавець платить за кожного працівника ЄСВ в розмірі 22%, який відраховується на пенсії. Тобто, люди пенсійного віку отримують пенсійні виплати з тих внесків, які здійснюють працівники.
За оцінками експертів, коефіцієнт заміщення пенсією втраченого заробітку, при такій системі, буде знижуватися. Зараз він становить 32%. Протягом наступних 30 років – знизиться до 18%, що майже вдвічі менше, ніж передбачено конвенціями Міжнародної організації праці. Тобто, якщо заробітна плата працівника була 5 тис., То пенсійна виплата становить 1,6 тис. Грн, а через 30 років – буде 900 грн.
Першочерговим шляхом вирішення ситуації бізнес-співтовариство бачить введення другого рівня пенсійного забезпечення – з 1 січня 2019 року. Згідно з ним, крім солідарної системи впроваджуються індивідуальні пенсійні накопичення. Тобто, для кожного працевлаштованого людини до 35 років обов’язково створюється власний накопичувальний рахунок, після 35 років – за рішенням працівника. Система має прогресивну шкалу відрахувань – від 2 до 7%. Базою розрахунку внесків до накопичувальної системи буде сума заробітної плати. Щорічно сума відрахувань буде збільшуватися до досягнення 7%. Засоби, які відраховує платник, будуть надходити на індивідуальні пенсійні рахунки. Розпорядження коштами здійснюватимуть НПФ – недержавні пенсійні фонди. Аналоги другого рівня пенсійного забезпечення працюючих в Естонії, Німеччини, Великобританії тощо.
Ключовий сенс введення другого рівня пенсійного страхування – уберегти пенсійні накопичення від впливу інфляції і забезпечити їх цілісність.
Зволікати з введенням не варто. Адже тільки за останні роки, за рахунок коштів, які можна було накопичити, за підрахунками бізнесу, сьогодні б були на 17% вище виплати, ніж це є зараз.
До того ж, витрати на впровадження даної системи є мінімальними, оскільки за основу береться наявна матеріальна і технічна база (ПФУ, НПФ, адміністратори НПФ, аудитори і т.д.). Державний пенсійний фонд буде тільки адміністратором коштів, фактичне управління ними будуть здійснювати недержавні пенсійні фонди. Це забезпечить державно-приватне партнерство.
Як будуть захищатися вклади і що буде виступати гарантією?
Гарантією виступають:
- критерії допуску пенсійних фондів, прописані в Законі – а саме: вимоги до беззбиткової діяльності, розміром капіталу банку-зберігача, участь у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб (за аналогією з кредитами)
- децентралізована система нагляду і регулювання – між Нацкомфінпослуг, Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку і НБУ;
- запобігання конфлікту інтересів між зберігачами, які керують засобів і адміністратором – це 3 різні юридичні особи – банк, недержавний пенсійний фонд і Пенсійний фонд України відповідно;
- обмеження шляхів вкладення коштів в перехідний період впровадження другого рівня (перші три роки) – зокрема, в державні облігації, фінансові зобов’язання найбільших і найбільш стабільних банків, корпоративні цінні папери українських емітентів, права власності на сельхоз ділянки тощо.
Логічно, що може виникнути питання, хто ж контролюватиме роботу недержавних пенсійних фондів?
Держава буде виключно регулятором і стежити за тим, щоб не було ніяких зловживань на ринку пенсійних коштів громадян, щоб все було чесно і прозоро, щоб не допустити туди шахраїв.
Механізм другого рівня пенсійного страхування якісно прописаний в проекті закону №6677 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, який підтримує бізнес-співтовариство.