Українці традиційно звикли покладатися на державу і не схильні вірити, що від їхніх зусиль залежить життя в країні.
Про заявила директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова, відповідаючи на питання про те, чи властива сучасним українцям "культура бідності" - звичка не використовувати можливі ресурси по максимуму.
Лібанова підтвердила цей соціальний феномен і констатувала, що в Україні досі високий відсоток людей, які погоджуються жити на соціальну допомогу.
"Нещодавно була цікава зустріч роботодавців в Івано-Франківську. Роботодавець розповідав, що готовий платити працівникові зарплату в 13-15 тис. грн, причому офіційно. А люди просили: краще менше, але в конверті, - навела приклад соціолог. - Тобто людина хоче отримувати зарплату, але при цьому не (бажає) втратити свої 3 тис. грн субсидій. Ці 3 тис. від держави їй дорожчі за 3 тис., офіційно зароблені".
"Державі українці вірять більше і від неї хочуть залежати", - резюмувала Лібанова.
Вона також додала, що істотна частина українців вважає, що від них взагалі нічого не залежить. І з роками ці цифри практично не змінюються: розрив між тими, хто так вважає, і тими, хто все ж таки переконаний, що вони є господарями своєї долі, не зменшується.
"Ситуація трохи змінювалася зі зрозумілих причин у 2014 році (через надії, пов'язані із результатами Революції Гіідності), але вже в 2015 році знову повернулася до колишнього співвідношення", - підкреслила дослідниця.