Блоги
Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Необхідне Вам лікування співвідносно з Вашою пенсією становить:

28 вересня Дмитро Павличко відзначає свій 89 день народження

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Сьогодні, 28 вересня, День народження видатного українського поета Дмитра Павличка. 

Поет народився на Івано-Франківщині у селі Стопчатів 1929 році.

Перед початком творчої кар’єри його спіткали певні неприємності. Так, з осені 1945-го по літо 1946-го Дмитра Павличка ув’язнили за сфабрикованою справою щодо приналежності до УПА. На момент утисків йому було лише 16 років.

Пізніше, у 1953-му, майбутній поет закінчив філологічний факультет Львівського університету. Тоді ж вийшла його перша збірка віршів – «Любов і ненависть».

Надалі, як зазначено в його біографії, він не раз дивував українських читачів своїми книгами – «Моя земля», «Чорна нитка», «Днина», «Пальмова віть», «Жест Нерона» тощо.

Були й неприємні моменти – тодішня влада вбачила у збірці «Правда кличе» (1958 рік) спрямованість проти тоталітарної системи. У сонеті «Коли умер кривавий Торквемада» за допомогою алюзій поет розкритикував тоталітарний режим – в образі Іспанії часів інквізиції поет змалював СРСР, а в образі жорстокого «великого інквізитора» п’ятнадцятого століття Торквемади – Сталіна. Тому увесь 18-тисячний тираж видання знищили.

Крім того, ми знаємо Дмитра Павличка як досвідченого перекладача, успішного громадсько-політичного діяча та дипломата. А його безсмертне творіння «Два кольори» усі – від найменших до найстарших – знають слово в слово.

Цікаво, що у 1995-98 роках пан Павличко був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Словацькій Республіці. А з 1999-2002 – у Польщі.

Як писав Дмитро Павличко – «Мову чудову, глибинне і пружне слово, немов гостру зброю, дав нам народ». 

1

Народе мій, запам’ятай три слова,
Три заповіді бою проти звіра,
Що йде зі сходу, як залізна плова,
Затям три слова, Військо, Мова, Віра,
І в битві переможе твоя зброя
Всесвітнього вампіра і банкіра.
Але стара московська параноя
Ще довго мордуватиме Європу,
І малюватиме новітній Гойя
Під звіздами нову кремлівську шопу…
А ти повинен бути наготові
Розбить Москву, що йде з-за Перекопу;
Ти на самій межі своєї крові
Клади фундамент рідної держави
На сповідях Шевченкові й Франкові.
Твоє життя в майбутності — тужаве,
Трудне, тяжке, бо не збагнуть сусіди
Повстанської твоєї сили й слави,
Жеруть тебе хахландії нукліди,
Розмножені Москвою, наче глоди,
Танцюй на них зухвало, навприсіди!
Будь військом непідлеглості й свободи
В окопах, бліндажах на смертнім полі,
Будь вірою, що з’єднує народи,
Будь мовою своєї пісні й долі.

2
О, націє моя, ти в ореолі
Страждань, поклич своїх дітей додому,
Розкиданих по світу на поталу,
Нехай тебе в пориві молодому
До перемоги на війні повсталу,
Навиклу до вогненного содому,
Вздрять шукачі чужого ідеалу.
Хай браття вчують і моїх три слова
З душі печальної, а не з екрану,
Настояні на закликах Донцова,
Що своє серце відкривав, як рану,
І нашу честь будив на шпальтах Львова —
Дух вольового зриву, дух урану.
Вставайте ж разом — шабля, кобза, ліра,
Мазепа і Шухевич — наша Троя!
За сонце миру віддана офіра
Повинна бути — кров моя і твóя,
Мій брате, кров державності порфіра!

Дмитро Павличко, "Три слова", м. Коломия, 14 вересня 2018 року

 

Джерело:
До списку новин