Опалювальний сезон в Україні: наскільки підготувалася наша країна

У жовтні всіх українців, в квартирах яких немає індивідуального опалення, починає турбувати одне питання – чи буде тепло в їх квартирах. Як правило, чиновники заспокоюють мешканців, що технічно готові до подачі тепла ще в серпні-вересні, і кожен раз не всі отримують тепло вчасно.

Не стане винятком і 2018 рік, правда тепер в списку постраждалих може виявитися і Київ.

Влада заявила, що до опалювального сезону готові

Під час чергового засідання Кабінету Міністрів України 3 жовтня прем’єр-міністр Володимир Гройсман повідомив, що опалювальний сезон в Україні традиційно розпочнеться 15 жовтня. Правда, прем’єр зазначив, що якщо погода буде занадто теплою, або холодною не по сезону, місцева влада може перенести дату.

Останнім правом вже скористалася влада Львова: тепло запустили в обласній клінічній лікарні та оранжерейно-тепличному комплексі Національного університету імені Івана Франка після звернення керівництва обох установ.

У НАК «Нафтогазі» впевнені, що не варто очікувати дефіциту газу через початок опалювального сезону в тому ж Львові: за станом на 29 вересня в підземних сховищах газу компанії перебували 16,19 млрд куб. м природного газу. За підрахунками компанії для комфортного проходження опалювального сезону Україні потрібно 16 млрд кубів «блакитного палива», в планах НАК накопичити запаси на рівні 17 млрд кубометрів.

Разом з тим, Гройсман дав доручення Віце-прем’єру Геннадію Зубко провести 4 жовтня Всеукраїнську селекторну нараду щодо перевірки стану підготовки до холодів.

У серпні Зубко заявляв, що в Україні 67% об’єктів соціальної структури (шкіл, лікарень, дитячих садів) і теплопостачальних підприємств готові до опалювального сезону. До цього він повідомив, що Україна відстає від графіка з підготовки до опалювального сезону.

Однак далеко не всім містам так пощастило як Львову, деякі з них, за словами прем’єра, являють собою «зони ризику», такі як село Коцюбинське, міста Шепетівка та Сміла, а також столиця – Київ, опалювальний сезон в яких може і не розпочатися вчасно.

4 жовтня до списку проблемних додалися Харківські тепломережі, Донецьктеплокомуненерго, Криворіжтепломережа, Дніпровська ТЕЦ і Запорізькі теплові мережі. За словами віце-прем’єра Геннадія Зубко, ці найбільші теплопостачальні підприємства України, які мають заборгованість по газу, навіть не укладають договори на реструктуризацію, і назвав їхні дії саботажем.

Також Зубко підкреслив, що нормальний і своєчасний пуск тепла – це пряма турбота місцевої влади.

Опалювальний сезон і столичний колапс

Мабуть, найзначніші звернення віце-прем’єра стосуються влади столиці, оскільки енергетичний колапс, що грянув влітку в Києві, поки далекий від свого дозволу.

Ще 1 травня 2018 року обов’язки з постачання електроенергії, тепла та гарячої води повинно було взяти на себе КП «Київтеплоенерго», отримавши в оренду міське майно, раніше використовуване «Київенерго» Рината Ахметова.

Однак, замість запланованого чиновниками поліпшення якості послуг, ситуація лише погіршилася – почалися перебої з гарячою водою, а потім вона і зовсім перестала йти. Причиною тому стала банальна відсутність природного газу – НАК «Нафтогаз» відмовився укладати договір з КП «Київтеплоенерго» зажадавши оплати боргу столиці за поставлене раніше блакитне паливо – 3,8 млрд грн.

Оскільки дана заборгованість утворилася у «Київенерго», платити дану суму підприємство і столична влада відмовилися. У самому «Київенерго» заявили, що повернути борг не можуть через дебіторську заборгованість, що утворилася перед ними, в 4,8 млрд грн., з яких 1,2 млрд їм винна держава і влада Києва по субсидіях і за різницю в тарифах.

У середині червня КП «Київтеплоенерго» звернулося до Господарського суду Києва з проханням визнати підписаний договір з НАК «Нафтогаз України» на постачання газу.

У серпні ситуація трохи зрушила з мертвої точки – заступник мера Києва Петро Пантелєєв на прес-конференції розповів, що влада міста купила близько 18 млн кубометрів газу у ПРАТ «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» за 10 200 грн. за 1000 куб. м з ПДВ і це не відіб’ється на тарифі на опалення для киян, але дозволить заробити КП «Київтеплоенерго».

Як виявилося, співвласниками компанії є Ігор Коломойський і Віталій Хомутинник, що разом із заявою столичної влади про закупівлю більш дешевого в порівнянні з «Нафтогазом» природного газу, викликало черговий виток конфлікту між сторонами.

Зрештою, 11 вересня Київміськрада частково визнала борги перед «Нафтогазом» – 2,6 млрд грн. з 3,8 млрд грн., на виплату яких Кабмін навіть виділив додаткову субвенцію в 730 млн грн.

Правда, остаточно питання з постачаннями газу для столиці так і не вирішене, хоча прем’єр-міністр Володимир Гройсман закликав керівництво «Нафтогазу України» не затягувати з вирішенням проблеми газопостачання столиці. Очільник уряду підкреслив, що зі свого боку зробив все, щоб в найближчі дні або тиждень Київ отримав всі житлово-комунальні послуги, включно з гарячою водою.

Опалювальний сезон: тепло буде, але за якою ціною

Іншим проблемним питанням майбутнього опалювального сезону є ціна на природний газ для населення.

Як не відкладав зростання тарифів на природний газ для населення прем’єр Володимир Гройсман, навіть він у вересні заговорив про неминучість їх зростання через тиск МВФ та небезпеку дефолту для України у разі припинення співпраці з фондом. У ЗМІ навіть був допущений витік інформації про поступове зростання ціни на газ для населення на 25% з нинішніх 6,96 грн. за 1 кубометр газу.

Однак місія МВФ, яка залишила Україну без коментарів, 19 вересня фактично дала зрозуміти, що продовження співпраці під питанням, а значить поступливості уряду в питанні ціна на газ для населення недостатньо.

У МВФ пред’явили нові вимоги для підписання Меморандуму про співпрацю МВФ і України за новою програмою фінансування stand-by – прийняття держбюджету України на 2019 рік.

Підсумком цього став відхід Кабміну від колишніх позицій: 28 вересня уряд знову продовжив спецобов’язки «Нафтогазу» за ціною на газ для населення до 18 жовтня. Таким чином, як мінімум до цього дня, а скоріше до 1 листопада, ціна на газ для населення не зросте.

Проте така невизначеність додає турбот як населенню, так і місцевій владі, адже не виключено, що тепло зросте в ціні і для бюджетних установ.

Разом з тим підвищення ціни на газ для населення в чергове загострить питання заборгованості за нього з боку населення, що становить 16,7 млрд грн. на кінець серпня.

Опалювальний сезон: небезпека залежності

Ще однією небезпекою опалювального сезону в Україні стає залежність країни від імпортних поставок. Якщо раніше це був російський природний газ, то тепер на його зміну прийшли російське та американське вугілля.

Внаслідок збройного конфлікту на Донбасі більшість вітчизняних шахт, які видобувають антрацит, опинилися на непідконтрольній території, а видобуток вугілля впав з 83,5 млн тонн вугілля у 2013 році до 34,9 млн. тонн у 2017 році. Паралельно зросла частка імпорту вугілля, причому вона постійно зростає – за підсумками 8 місяців 2018 року зростання склало 1,7 разів або 3,74 млн тонн вугілля. Левова частка поставок – 62% – припадає на Російську Федерацію.

Все це вносить свою частку в зростання тарифів на комунальні послуги.

В якості альтернативи Міненерго був узятий курс на переведення ТЕС на вугілля газових марок: за півтора роки на нього були переведені 5 енергоблоків вітчизняних теплоелектростанцій, а «ДТЕК» заявив про плани довести видобуток вугілля марки «Г» до 25 млн тонн щорічно.

Перехід на газове вугілля пояснюється тим фактом, що основні його поклади залишилися на контрольованій Україною території Донбасу і в інших регіонах країни. Щодо характеристик тепловіддачі, вугілля марки «Г» трохи поступається антрациту.

Також вже в поточному опалювальному сезоні, для його успішного проходження, НАК «Нафтогаз» планує до 1 листопада накопичити 1,6 млн тонн вугілля марки «Г» і лише 1 млн тонн вугілля антрацитової групи.

Все це, на думку чиновників, дозволить знизити залежність країни від імпортних енергоносіїв і здешевити проходження опалювального сезону.