загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Пенсійна реформа. До і після

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Початок пенсійної реформи в країні поклав Закон України №2148-VIII«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017. Він націлений на так зване «осучаснення» механізму пенсійних виплат, який не змінювався з 2014 року.

Реалізація прописаних в законі заходів відбуватиметься в кілька етапів.

Перший з них – зміна формули розрахунку пенсій – відбувся восени минулого року. Раніше підвищення пенсії залежало тільки від рівня інфляції в країні (і то якщо вона перевищувала 3%, якщо ціни зростали повільніше, то розміри пенсій залишалися колишніми). Тепер рівень інфляції буде враховуватися тільки наполовину. Решта 50% визначаються зростанням середньої зарплати по країні за останні три роки.

Всі ці новації привели в підсумку до збільшення мінімальних пенсій до 1435 грн в кінці минулого року.

Виняток склали пенсії для військових пенсіонерів. Їм виплати підвищили тільки навесні цього року. Але на цьому нововведення не закінчуються. На 2018 і 2019 роки у уряду теж великі плани.

Автоматизація пенсійних виплат

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, віце-прем’єр Павло Розенко, керівництво Пенсійного Фонду – всі вони неодноразово заявляли про необхідність створити електронний реєстр застрахованих осіб до Пенсійного Фонду, в якому будуть зібрані всі дані про пенсіонерів і працюючих українців (розмір пенсії, або пенсійних внесків, трудовий стаж тощо).

За допомогою реєстру люди зможуть віддалено отримувати доступ до різної інформації без необхідності безпосередньо звертатися в ПФ.

Зокрема, українці зможуть:

  • •  відстежувати пенсійні відрахування до Пенсійного Фонду роботодавцями;
  • •  відстежувати накопичений трудовий стаж;
  • •  оформляти пенсію в найближчому відділенні Пенсійного Фонду, незалежно від місця перебування або реєстрації;
  • •  отримувати різні довідки та виписки.

Окремі послуги вже доступні в режимі онлайн, а до початку 2019 року, як кажуть у Пенсійному Фонді, їх кількість ще збільшиться.

Подібні новації вельми корисні і дуже радує, що їх реалізація відбувається більш-менш оперативно, без затримок, як це часто буває в нашій країні. Але навряд чи сучасні пенсіонери зможуть відчути комфорт від урядових нововведень. У нашій країні комп’ютерна грамотність серед осіб похилого віку доволі низька. Та й власних комп’ютерів у них, як правило, теж немає. А значить, більшість пенсіонерів будуть, як і раніше, вирішувати питання, особисто відвідуючи Пенсійний Фонд.

Введення накопичувальної системи

Закон №2148-VIII також вимагає впровадження з 1 січня 2019 року накопичувальної системи пенсій. Як зрозуміло з назви, вона дозволить українцям самостійно збирати на свою пенсію шляхом відрахувань відсотка з кожної зарплати на спеціальний рахунок. Як саме це відбуватиметься, в тексті закону не прописано. Ці моменти Кабмін мав розробити в цьому році, але процес явно затягується.

Є кілька варіантів запровадження накопичувальної системи.

Перший – найбільш інноваційний – передбачає повну відмову від традиційного механізму виплати пенсій через Пенсійний Фонд.

Другий варіант передбачає одночасне функціонування двох систем. Світовий досвід з цього приводу виглядає неоднозначно. У деяких країнах від накопичувальної системи в результаті зовсім відмовилися, в інших вона використовується досить активно, тож суперечки серед політиків виникають не на порожньому місці.

Загалом, нічого поганого в системі накопичень немає. Але потрібно враховувати, що вона добре працює тільки в країнах зі стабільною економікою. При слабкій економіці всі накопичення можуть просто знецінитися при черговому витку інфляції. Щоб уникнути цього, необхідно передбачити надійну систему захисту вкладів, а в ідеалі – і способи їх примноження.

Є й інший момент – небажання самих українців втрачати частину зарплати на пенсію. Люди до цього не готові морально, враховуючи, що комунальні та інші обов’язкові платежі і так складають значну частку витрат більшості українських сімей.

Системне підвищення пенсій

Ще один пункт Закону №2148-VIII. Він передбачає щорічне підвищення пенсій на певну суму. Знову ж таки, поки неясно, як саме буде відбуватися ця процедура і яким буде підвищення. Деталі все ще опрацьовуються, якщо вірити словам Володимира Гройсмана. Поки відомо, що перша хвиля системних підвищень повинна відбутися 1 березня 2019 року.

Під час свого виступу на телепередачі «Свобода слова» Володимир Гройсман досить впевнено заявив, що гроші на подібні заходи у держави є, але ніяких деталей не розкрив. Тим часом, впевненість прем’єра в тому, що «все буде», розділити досить складно.

Грядущий 2019 рік обіцяє бути тяжким для економіки України. Міжнародний валютний фонд вже відзначає перші ознаки настання економічної кризи, прогнозуючи зниження темпів зростання світової економіки до 3,3% (проти 6% в 2018-му).

МВФ очікує на різке погіршення платіжних балансів країн, що розвиваються. Якщо ще в 2010-12 роках вони експортували більше від імпорту на $336 млрд. на рік, то в 2023 році, за прогнозами, вони матимутьи від’ємний платіжний баланс на $341 млрд.

Для України це означає одне – приплив валюти в країну скоротиться, що підштовхне курс долара, провокуючи інфляцію і девальвацію гривні.

Додатково до всього, Україна мусить виплатити великі суми зовнішнього боргу, що також провокує відтік капіталу з країни. Щоб його перекрити, необхідно залучити величезні обсяги інвестицій, що, очевидно, неможливо. Або отримати черговий транш від МВФСША, ЄС. Без їхньої підтримки Україні буде тяжко.

Додамо до цього ще й те, що навесні в Україні очікуються президентські і парламентські вибори. Це тягне за собою додаткові бюджетні витрати. І також є ризик, що свої обіцянки Володимир Гройсман просто не встигне виконати. В уряді досі немає єдності щодо багатьох питань, пов’язаних з пенсійною реформою (те ж введення накопичувальної системи, наприклад), це може істотно ускладнити роботу.

Нарешті, всі обіцянки прем’єр-міністра можуть виявитися банальним популізмом, спробою підняти свій імідж в очах виборців. Тоді процес доопрацювання пенсійної реформи, включаючи впровадження системи накопичення і щорічного підвищення пенсій, і зовсім може затягнутися на невизначений час.

Алла Попова, Head of Corporate Business Kreston GCG

 

Джерело:
До списку новин