Золотий ювілей великої родини. Подружжя, яке виростило 10 синів та має 51 онука, відзначило 50 років разом.
На Волині подружжя Марії та Зіновія зуміло в парі прожити півстоліття і святкових дат у родини щороку близько сотні. Правда, зустрітися усім гуртом буває важко. Адже п’ятеро синів зі своїми сім’ями уже багато років мешкають у США. Та навіть відстань у тисячі кілометрів не заважає родині залишатися дружньою.
Марія та Зіновій на порозі зустрічають дітей та онуків. Уважна бабуся одразу одного не дораховується. Маленький Віллем заснув дорогою. А іншою автівкою приїхала сім’я сина з Луцька.
«Ми тебе любимо, вітаємо з дідом, всього найкращого тобі», - каже бабуся онуці.
Тільки днів народжень у цьому сімействі більше сімдесяти. Адже подружжя виростило 10 синів і вже мають 51 онука. Влітку відсвяткували свій золотий ювілей. До батьківської хати з’їхалися усі діти зі своїми родинами. П’ятеро прилетіли із Сакраменто.
Він був шофером, вона працювала ревізором. Дідусь Зіновій зі сльозами на очах згадує, як зустрів свою Марію.
«Я зустрівся з нею, вона мені сказала, що вірує в Бога, о, думаю, така дружина мені й треба», - каже дідусь.
Дід Зіновій теж зростав у багатодітній родині і рано залишився сиротою. Він не з чуток знає про війну та злидні. Аби вкотре почути дідусеві історії – внуки всі гуртом вмощуються біля тепленької грубки. Тут колись грілися і їхні тати.
«Це був центр нашого життя. Ось тут. Намерзлись в школі, прийшли, бо школа була далеко, пару кілометрів, ми швиденько всі сюди», -згадує один з синів.
Бабуся Марія у свої сімдесят п’ять знає напам’ять дні народження усіх своїх онуків. А своїх десять невісток вона ніжно називає донечками.
Нині ж усі діти мешкають окремо: п’ятеро в Україні, стільки ж в Америці. Найближче до батьків - за шість кілометрів - син Андрій. До нього і телефонують решта дев’ятеро братів, коли батьки раптом не беруть слухавки.
«Три дзвінка, не беруть трубки, сідаю, приїжджаю», - каже син.
У січні старенькі очікують на народження свого першого правнука. А отже з’явиться ще одна нагода зустрітися усім разом.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
