загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Автор тлумачного словника російської мови любив розмовляти українською

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

У Луганську 22 листопада 1801 року народився Володимир Даль - письменник, лікар-окуліст та хірург-віртуоз. Працюючи на Волині, він зібрав словник української мови. Потім створив перший тлумачний словник російської мови.

Його батько Іван Матвійович – син офіцера данської королівської армії. Його запросили до двору Катерини ІІ на посаду бібліотекаря. Він вивчив медицину і став старшим лікарем на Луганському ливарному заводі. У 1795 році виникло місто Лугань і він оселився у одноповерховому білому будиночку. Мати Марія Фрейтаг - з німецько-французького роду.

Коли Володимиру було 4 роки, родина переїхала до Миколаєва. Там він прожив майже 16 років. Якось мати запитала, чи не хоче він стати перекладачем.

"Ні. Не хочу весь час шукати слова", - відповів. Хоча сам знав 12 мов і розумів тюркські.

Закінчив навчання у Морському корпусі й одержав призначення на фрегат "Флора". Тоді написав дві комедії: "Ведмідь у маскараді" та "Наречена у лантусі, або білет у Казань". У вересні 1823 року Даля арештували за сатиричний вірш, у якому він висміював амурні зальоти командуючого Чорноморським флотом губернатора Олексія Грейга та його коханки шинкарівни Лії Сталінської. Адмірал Грейг передав справу до Військового суду. Після року допитів Даля перевели в матроси.

Потім його виправдали, але він кинув службу. Здобув освіту лікаря та хірурга у Дерптському університеті. Потрапив до діючої армії на війну з турками.
Сучасники згадували про унікальні риси Даля-хірурга й окуліста: він писав і блискуче оперував однаково і правою, і лівою рукою. Після війни працював лікарем у Умані, Кам'янці-Подільському, всюди збираючи слова живої української мови.

У березні 1832 року його перевели до Петербурга. Працюючи у військовому шпиталі, "козак Владимир Луганський" (псевдо Даля) писав казки "Відьма", переказ "Упир", оповідання "Небувале в бувалому", що живою мовою описували анекдотичні ситуації.

У липні 1833 року Володимир Даль одружився з 16-річною Юлією Андре і виїхав до Оренбурга. Там у них народився син Лев і дочка Юлія. На жаль, дружина померла у 22 роки. Даль творив повісті й оповідання; підручники з ботаніки, зоології, яких у російській школі ніколи не було. На його руках помер Олександр Пушкін.

1840-го Володимир Даль взяв шлюб із 21-річною Катериною Соколовою. З нею мав трьох дочок. Улітку 1841 року Даль оселився у Петербурзі, був начальником особливої канцелярії внутрішніх справ нащадка гетьмана Кирила Розумовського – Льва Перовського.

Влітку 1844 року Володимир Даль разом із поетом Євгеном Гребінкою подорожували Україною.

"Я з задоволенням знову заговорив цією чудесною мовою", - писав до дружини.  Упродовж поїздки він постійно записував до зошита українські слова та їх тлумачення, так виник задум українського словника. 

У Петербурзі Даль щочетверга влаштовував вечори, де збиралися члени Імператорської АН. На одному з них був Тарас Шевченко – українця вразила чудова «рідна мова» Даля. Упродовж чотирьох років Тарас бував у цьому домі. Коли ж у 1847 році поета арештували й ув’язнили, Даль клопотався про його звільнення, бо Шевченко передав йому через знайомих таке прохання. В. Даль — не лише письменник, медик і науковець, а ще й чиновник з чималим «стажем», — скориставшись своїми знайомствами, домігся для митця спершу послаблення суворого режиму і дозволу малювати й писати, а згодом і повного звільнення. Утім «операцію» здійснив майстерно і скромно: Шевченко так і не дізнався, що вийшов на волю саме завдяки Володимиру Далю…

17 листопада 1857 року Т. Шевченко записав у щоденнику: «Зробив візітацію В.І.Далю, і добре зробив, що я, нарешті, зважився на цю візітацію. Він прийняв мене дуже радо». У грудні того ж року до міста на побачення з Шевченком приїхав Щепкін. Даль з дочками не пропустив жодної вистави. 1859 року вони зустрілися у Нижньому Новгороді. Тарас був вражений, як дочка Даля співала українських пісень, а хазяїн похвастався укладеним тлумачним словником української мови, який і понині не виданий.

Помер він 4 жовтня 1872-го після двох інсультів.

 

Джерело:
До списку новин