За наклеп в інтернеті депутати хочуть карати в'язницею

У парламенті наводять досвід Італії та США, а експерти говорять про захист бізнесу і пости в Facebook.

Нардепи знову хочуть ввести кримінальну відповідальність за наклеп. Цього разу вони пропонують штрафувати за наклеп на десятки тисяч гривень, а в крайніх випадках і зовсім позбавляти волі. Що про це думають юристи?

Штраф і в'язниця

У законопроекті, зареєстрованому у Верховній Раді 20 листопада, зазначається, що наклеп – це "навмисне поширення явно неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підриває його ділову репутацію". За це нардепи пропонують штрафувати на 8500 грн. Якщо ж наклеп публічно демонструється в художніх творах, ЗМІ або інтернеті, то штраф збільшується до 17 тис. грн. Крім того, правопорушникові може загрожувати навіть до п'яти років в'язниці. Однак кримінальну справу заведуть тільки після звернення потерпілого до поліції.

На захист своєї позиції автори проекту наводять міжнародний досвід: у Італії за наклеп штрафують на 2000 євро, у Франції – на 45 тис. євро, а в США можна отримати до 10 років в'язниці.

"Через відсутність покарання за відвертий наклеп в суспільстві створюється стійке відчуття, ніби можна сказати про людину що завгодно в будь-який момент і ніякої відповідальності за це нести не треба", – йдеться в пояснювальній записці.

Традиція

Наклеп не вперше потрапляє в поле зору нардепів – до цього питання вони повертаються кожні два роки. Влітку 2012-го закон про покарання за наклеп ухвалили в першому читанні, а в січні 2014-го він навіть запрацював, хоча через два тижні його скасували. Останню спробу нардепи зробили 2016-го, запропонувавши карати за наклеп виправними роботами. Підтримки в залі проект не знайшов..

Усі за і проти

Юрист Діна Дрижакова ідею парламентаріїв підтримує:

"Візьмемо бізнес, нехай навіть не великий, а середній: кінець року, податкові перевірки, підозри про підставних підрядників. І ось, коли доказова база вичерпалася, вводять до суду "свідка", який дає показання на "потрібну слідству" людину. Це може застосовуватися щодо конкурентів, щоб підірвати ділову репутацію. Тому введення відповідальності за запланований наклеп – правильний крок, а суму штрафу можна навіть збільшити".

Адвокат Іван Ліберман пояснює: зараз це сфера цивільного судочинства, і за наклеп суд просто присуджує моральну компенсацію.

"Так воно, на мій погляд, і має залишатися в подальшому. Тому що, як це прописано в законопроекті, то будуть під загрозою навіть звичайні люди, які пишуть щось про політиків у себе на сторінці в Facebook: якщо встановлять, що він належить конкретній людині, будуть проблеми, буде судимість. Мені здається, політикам просто набридло, що про них хто завгодно і що завгодно може говорити. І вони тепер, замість того щоб ходити судами, витрачатися на адвокатів, використовуватимуть правоохоронну систему", – резюмує він.

Загроза для критики і фактів корупції

У громадській організації "Коаліція "За вільний інтернет" вже назвали цей законопроект механізмом тиску на журналістську спільноту.

"Ця ініціатива може створити серйозний "охолоджуючий ефект" для висвітлення корупції, зловживання владою та інших критичних публікацій на соціальні теми. На цьому неодноразово акцентували свою увагу ключові міжнародні організації – комітет ООН з прав людини, Рада Європи та ОБСЄ. Особливо небезпечною ця ініціатива може стати в питанні інформування виборців під час кампаній 2019 року", – кажуть в громадській організації.

У Коаліції нагадують, що наклеп був виключений з переліку злочинів ще 2001 року через зобов'язання перед Радою Європи.

"З того часу депутати різних скликань неодноразово намагалися повернути кримінальну відповідальність у цьому питанні. Ми закликаємо авторів законопроекту відкликати його і не порушувати міжнародних зобов'язань України", – йдеться в заяві.

"Шансів пройти залу – немає"

Політолог Руслан Бортник вважає, що цей законопроект з'явився саме зараз через близькість виборів.

"Таким чином ці депутати намагаються в черговий раз приструнити ЗМІ і тих, хто пише в інтернеті. То журналістам хочуть обмежити доступ до Верховної Ради, то реєструють норми, які дозволяють закривати інтернет-ресурси без рішення суду. Цілий спектр є таких ініціатив. Але я упевнений, що у цього законопроекту немає ніяких шансів пройти сесійну залу – це просто декларація залякування. У Верховній Раді розуміють, що вони таким чином перетворяться на ворогів ЗМІ", – говорить експерт.

Голова Нацспілки журналістів України Сергій Томіленко називає ідею про кримінальну відповідальність за наклеп забороною на професію журналістів.

"Суспільство проти цього виступає з 2012 року. І саме під його дією Янукович скасував цю норму. Ми закликаємо бойкотувати новий законопроект", – резюмує він.