«Гібридний» воєнний стан: що він означає для України

І відповідей на які питання громадяни чекають від влади.

Бойове зіткнення в Чорному морі 25 листопада, в результаті якого Росія захопила три українських судна і 23 моряків (з яких за деякими даними шестеро поранених) вимагає адекватної відповіді з боку України. Практично відразу, в ніч на 26 листопада, в Києві був зібраний так званий «військовий кабінет» – на ділі Рада національної безпеки і оборони. За його результатами було прийнято кардинальне рішення, яке підтримав президент Петро Порошенко – ввести на території країни воєнний стан терміном на 60 днів.

Однак цей крок за Конституцією має бути підтриманий депутатським корпусом (у вигляді президентського указу, проект якого вочевидь вже внесений до Верховної Ради), і фактично конкретні рішення будуть прийняті лише сьогодні.

Що означає «воєнний стан»? Режим воєнного стану в Україні раніше ніколи не вводився, навіть у найважчі часи квітня 2014 роки (захоплення Донецька), серпня (Іловайська трагедія) або лютого 2015 року (Дебальцеве).

Такий режим передбачає насамперед у військовому плані – обмежену мобілізацію оперативного резерву 1-ї черги, комендантську годину, особливий режим в'їзду і виїзду, обмеження в пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства.

Серйозним чином обмежуються права громадян на проведення мирних зборів, мітингів, демонстрацій, інших масових заходів, а також скасовуються спрощені варіанти перевірки документів, огляду речей, машин, вантажів, службових приміщень та житла (без дотримання необхідних за законом формальностей у вигляді рішення суду) .

Дуже серйозні обмеження прописані і на діяльність засобів масової інформації, причому з акцентом саме на електронні – з контролем військовими всіх засобів зв'язку, включаючи джерела інтернету.

У законі також прописані, наприклад, «норми щодо забезпечення населення продовольством» або «повинність для громадян і юридичних осіб поселяти у себе військових», але до таких заходів на цей раз влада навряд чи вдасться.

Таке рішення поки що викликає більше запитань, ніж відповідей. І перше з них – чи буде введено воєнний стан на всій території країни чи лише в зоні проведення військової операції на Донбасі? Або тільки в прибережних районах? Або прикордонних областях – Сумська, Чернігівська, Харківська, Луганська, Донецька, Миколаївська, Херсонська й Одеська?

Чому обрано термін 60 днів, а не, наприклад, 30 або 90? Адже наївно вважати, що ситуація в Чорному і Азовському морях за такий малий термін може прийти до якогось рішення (збройне протистояння на Донбасі триває вже п'ятий рік).

Ще одне дуже важливе питання – економіка. Чи отримає Україна транш від МВФ, який ніби-то узгоджений на грудень і без якого країна опиниться у важкій ситуації наприкінці фінансового року?

Нарешті, що буде з міжнародною торгівлею в разі введення воєнного стану? Адже більшу половину української економіки формує саме експорт. І все це разом узяте впливає ще на один важливий для населення показник – курс гривні до долара.

У військовому плані теж багато питань – особливо те, як відреагують наші західні союзники і чи не буде введення воєнного стану приводом для припинення передачі зброї та військових технологій.

Ще одне серйозне питання – якою буде подальша реакції Росії? Чи розкручуватиметься збройна істерія з накопиченням військ на кордоні, погрозами «знести все ракетним ударом» і всім іншим, що вже доводилося чути навесні 2014 року. Чи не скористається Кремль приводом для початку активної фази бойових дій на Донбасі?

Таким чином, можна говорити про те, що в законі обмежень для воєнного стану прописано дуже багато, проте на які конкретно підуть депутати, поки не зовсім зрозуміло. Адже на порядку денному в України – спочатку реєстрація кандидатів, а потім – і вибори президента країни. Саме від цього і відштовхуватимуться народні обранці, і саме цей фактор, на жаль, тяжітиме над будь-яким прийнятим рішенням.

А проросійські ЗМІ вже почали говорити про те, що введення воєнного стану вигідне перш за все чинному президенту. І під цією маркою нібито вибори будуть перенесені на осінь.

Михайло ЖИРОХОВ, військовий експерт, історик, автор книг і статей з історії локальних конфліктів ХХ сторіччя