Різні дослідження показують, що рівень життя пенсіонерів не завжди залежить від фінансового благополуччя країни. Велику роль відіграє пенсійна система і структура населення. Наприклад, Глобальний пенсійний індекс Мельбурн Мерсер в 2018 році поставив на перше місце (з 34 досліджуваних країн) Нідерланди і Данію. А Японія і Південна Корея опинилися на останньому місці. EtCetera з’ясовував, як оцінюється ефективність пенсійної системи і чому в Україні пенсіонерам живеться погано.
ВИКЛИКИ. Глобальний пенсійний індекс Мельбурн Мерсер (його розробляють Австралійський центр фінансових досліджень, консалтингова компанія з людських ресурсів Mercer та уряд австралійського штату Вікторія) показує, наскільки добре країна справляється з головними викликами людства: старінням населення та зменшенням рівня народжуваності. Цей індекс оцінює 34 пенсійні системи (за числом країн), з огляду на понад 40 показників їх адекватності, стійкості і цілісності.
Чим вище система в підсумковому рейтингу, тим краще країна реагує на виклики часу і балансує між потребами населення похилого віку та умовами оподаткування для працюючих, і тим краще живеться пенсіонерам.
КРИТЕРІЇ. Фінальна оцінка для пенсійної системи країни складається з суми балів за трьома критеріями:
40% за адекватність. Сюди входять: розмір пенсії, охоплення населення приватними пенсійними заощадженнями, податкова підтримка, власність на житло і деякі інші показники;
35% за стійкість. Цей критерій враховує показники, що впливають на довгострокову стабільність пенсійної системи: розмір внесків, тривалість життя на пенсії, економічна активність населення похилого віку, рівень держборгу і реальне економічне зростання;
25% за цілісність. Цей показник враховує: регулювання і адміністрування пенсійної системи, операційні витрати на пенсійні послуги, наявність декількох рівнів накопичень, включаючи приватні пенсії.
ХТО ДЕ? 22 з 34 представлених в дослідженні країн входять до списку ОЕСР як найбільш розвинені економіки світу. Це показує, що фінансовий клімат в країні, обсяг ВВП, рівень тиску держборгу та інші економічні показники дуже важливі для ефективної роботи пенсійної системи.
Перше місце (А) в рейтингу зайняли Нідерланди (80,3 бала) і Данія (80,2 бала). Вони, згідно з критеріями дослідження, мають «першокласну і надійну систему пенсійного забезпечення, яка забезпечує гідні виплати, є фінансово стійкою і має високий рівень цілісності». Відзначимо, що пенсійний вік в обох країнах однаковий для чоловіків і жінок: 65 років в Данії і 66 років – у Нідерландах. Данія займає перше місце в світі за вартістю приватних пенсійних активів у відсотках до ВВП – 208% в 2017 році. Нідерланди – на другому місці з 184% ВВП. Приватними пенсійними планами в цих країнах охоплено 90% і 94% найманих працівників відповідно. Для порівняння, в Україні активи недержавних пенсійних фондів рівні 0,1% ВВП і охоплюють лише 5% зайнятих.
Друге місце (В +) рейтингу виявилося порожнім. 75-80 балів не отримала жодна країна.
Третє місце (В) зайняли 11 країн: Фінляндія, Австралія, Швеція, Норвегія, Сінгапур, Чилі, Нова Зеландія, Канада, Швейцарія, Німеччина та Ірландія. Тут пенсійна система «має надійну структуру з багатьма позитивними рисами, але деякі елементи вимагають удосконалення».
Четверте місце (С +) розділили 4 країни: Колумбія, Великобританія, Перу і Франція.
П’яте місце (С) зайняли ще 11 країн: Саудівська Аравія, США, Малайзія, Бразилія, Гонконг, Іспанія, Польща, Австрія, Індонезія, Італія і Південна Африка. Країни на цій і попередній позиції мають пенсійні системи «з деякими хорошими рисами, але також серйозними ризиками і недоліками».
Автори Глобального індексу дали Італії, Австрії та Іспанії високий бал адекватності пенсійних виплат. У цих країнах – одні з найвищих чистих коефіцієнтів заміщення пенсією попередніх заробітків серед країн ОЕСР: 93%, 92% і 82% – відповідно. Однак щодо довгострокової стійкості ці системи дуже відстають, оскільки сильні ризики проблем фінансування пенсійних обіцянок в майбутньому.
Шосте місце (D) у Японії, Південної Кореї, Китаю, Мексики, Індії та Аргентини. У цих країнах «ефективність і фінансова стійкість пенсійних систем викликають сумніви».
А ЩО У НАС? Україна в число досліджуваних індексом країн не увійшла. І в цілому нашу пенсійну систему можна охарактеризувати як неефективну, несучасну і таку, що погіршує становище людей похилого віку.
Число пенсіонерів в Україні з 1959 року зросло вдвічі і, за прогнозами соціологів, продовжить рости. Сьогодні людей пенсійного віку в структурі населення – 23%. Це більше, ніж дітей у віці до 19 років. І хоча кількість економічно активного населення за 60 років практично не змінилася (було 55%, а стало – 57%), позитивного впливу на ситуацію це не зробило. По-перше, до роботи люди почали приступати пізніше (велика частина випускників шкіл вступає до ЗВО і вчиться приблизно до 21-23 років). По-друге, близько половини з них частково або повністю приховують свої доходи (не роблять повноцінних відрахувань до Пенсійного фонду). Відповідно, положення українських пенсіонерів – незавидне.
Укладачі глобального пенсійного індексу відзначають: ідеальної, тобто універсальної пенсійної системи не існує. Але кращі з існуючих сьогодні об’єднані спільними цілями і принципами, на які можна орієнтуватися, щоб підвищити рівень життя пенсіонерів та вдосконалити пенсійні механізми.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
