Блоги
Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Необхідне Вам лікування співвідносно з Вашою пенсією становить:

Безоплатна правова допомога та гендерна рівність: що це таке і як працює в Україні

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

В Україні працює 551 центр безоплатної правової допомоги.

В Україні готуються впроваджувати стратегію гендерної рівності в сфері безоплатної правової допомоги. Більшість тих, хто звертається за правовою допомогою – жінки. Сексистські висловлювання, дискримінація, домашнє насильство – все це стало невід'ємною частиною нашого суспільства, і тому закривати очі на проблему не можна. У чому суть безоплатної правової допомогу, хто може її отримати, і чому жінки в Україні досі залишаються однією з незахищених верств населення?

Безоплатна правова допомога: що про неї треба знати

Закон про безоплатну правову допомогу (БПП) в Україні почав працювати відносно недавно – 2011 року, власне кажучи, саме тоді і з'явилася сама система. У документі зазначено, що це правова допомога, що гарантується державою та повністю, або ж частково, здійснюється за рахунок державних грошей. Всього є два рівні безоплатної правової допомоги:

  •    •  первинний рівень передбачає, що людині, яка звернулася за допомогою, буде надана інформація і консультація, а також юристи складуть необхідні заяви, скарги тощо
  •        •  вторинний рівень поширюється на захист людини, представлення її інтересів в судах, а також на складання документів процесуального характеру.

Зараз в країні є 551 точка доступу до безкоштовних правових послуг. Повний перелік таких установ з адресами і телефонами доступний на сайті Міністерства юстиції. Можна звернутися за телефоном їх гарячої лінії, або ж прийти безпосередньо до бюро і попросити допомоги там.

За словами міністра юстиції Павла Петренка, станом на липень 2018 року в Україні 2300 громадян були повністю виправдані у кримінальних справах, де їх інтереси представляли адвокати БПП.

Право на отримання первинної правової допомоги є абсолютно у всіх, хто живе на території України або ж приїхав сюди на законних підставах. А ось вже отримати вторинну правову допомогу можуть далеко не всі, а тільки:

  •        •  люди, чий середньомісячний дохід не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів, інваліди, діти-сироти, діти, які постраждали від збройних конфліктів;
  •       •   внутрішньо переміщені особи та ті, хто тільки звернувся із заявою, щоб їх поставили на облік внутрішньо переміщених осіб;
  •        •  люди, до яких застосовувалося адміністративне затримання та арешт;
  •       •   люди, які вважаються затриманими, згідно з положеннями кримінального процесуального;
  •        •  люди, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою;
  •        •  особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";
  •       •   особи, в кримінальних процесах щодо яких відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею або судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі;
  •       •   ветерани війни;

До слова, можливість отримати вторинну правову допомогу з'явилася тільки 2015 року. Загальна кількість осіб, які можуть скористатися вторинної правової допомогою в Україні становить близько 8,6 млн (близько 20% від усіх громадян).

Загалом, згідно результатами дослідженняя, яке проводилося Українською гельсінською групою, до місцевих центрів безоплатної правової допомоги тільки 2016 року звернулося 275 тис. осіб. Найбільше людей було в Дніпропетровській області – 28,7 тис. осіб, а найменше в Закарпатській – 4807.

Варто відзначити, що більше половини тих, хто звертається до центрів безоплатної правової допомоги, становлять жінки. Багато з них страждають від домашнього насильства, але бояться про це говорити.

Від домашнього насильства щороку страждають понад мільйон українок

Насильство в родинах – дуже поширена в нашій країні проблема. Згідно з даними ООН, в Україні щорічно від домашнього насильства страждає понад 1,1 млн дівчат. Так, тільки  2017-го до Національної поліції надійшли десятки тисяч заяв про такі факти.

"Проблема домашнього насильства є дуже серйозною. Навіть офіційні цифри говорять, що минулого року було близько 130 або 150 тис. таких звернень до органів Національної поліції України. Але, за нашими оцінками, звертається не більше 10% постраждалих", – коментує ситуацію Катерина Левченко, президент громадської організації "Ла Страда Україна".

Більшість жінок мовчить про те, що в родинах вони стикаються з моральним і фізичним тиском. Але ні до чого хорошого це не призводить.

"Щодня в усьому світі від рук близьких і родичів гине 137 жінок. Ці шокуючі дані ООН, на жаль, стосуються і України. Наша спільна мета – зробити так, щоб жінки почувалися захищеними, були впевнені, що отримають допомогу в разі порушення їх прав", – зазначив директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.

Для того, щоб забезпечити рівні права для всіх, в системі безоплатної правової допомоги була ініційована та розроблена стратегія "Рівні партнери", яка спрямована на те, щоб зруйнувати гендерні стереотипи, упередження, і дати однакові можливості як чоловікам, так і жінкам.

Стратегія гендерної рівності: що це і як працюватиме

Олексій Бонюк пояснює, що жінки стабільно складають більшість клієнтів, які звертаються за безоплатною правовою допомогою, саме тому системі потрібно комплексне розуміння потреб жінок в сфері правосуддя, щоб ефективно реагувати на проблеми, з якими вони стикаються, і вирішувати їх.

"Права людини – це насамперед рівні можливості. Дві третини клієнтів системи – це жінки. І перед нами стоїть амбітна, але досяжна мета – подолання дисбалансу між потребами наших клієнток і несправедливістю, з якою вони стикаються. І ці потреби, і виклики посилюються ситуацією, в якій перебуває Україна – фактично в стані зовнішньої збройної агресії, коли в країні близько 2-х мільйонів громадян є внутрішньо переміщеними особами, і більшість з них – це жінки і діти", – сказав Бонюк.

У Мін'юсті кажуть, що програма здійснюватиметься за двома напрямками:

  •      •    правопросвітництво: для жінок, дітей проводитимуться тематичні заходи, друкуватимуться інформаційні матеріали;
  •       •   підвищення кваліфікації співробітників системи з надання правової допомоги, а також адвокатів, які співпрацюють з системою БПП.

"Планується проведення широкої інформаційної кампанії. Це дуже актуально. З початку року до центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги надійшло тільки 146 звернень від людей, які постраждали від домашнього насильства. Тобто, створюється враження, що люди або не знають про можливості отримати юридичну допомогу, або, з якихось причин, не можуть або бояться звертатися до центрів", – пояснює Олена Сінчук, заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги.

На конференції, присвяченій впровадженню нової стратегії, Катерина Левченко розповіла, що зараз головним пріоритетом є посилення захисту від злочинів, які вчиняються на ґрунті дискримінації, ненависті.

"Нам потрібно напрацьовувати досвід захисту жінок від дискримінаційних сексистських висловлювань. І не тільки жінок, що належать до вразливих категорій, а й тих, які працюють в державних структурах, є народними депутатами, є політиками, але сьогодні стають незахищеними", – підсумувала правозахисниця.

Анастасія Іщенко

 

Джерело:
До списку новин