загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

День Збройних Сил: як змінилось українське військо за чотири роки

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Останні чотири роки Збройні Сили України виконують свою почесну місію - захищають державний суверенітет, територіальну цілісність та конституційний лад України. Захищають мирний сон громадян України. За ці чотири роки українська армія змінилась до невпізнаваності. Вона стала армією, якою можна пишатись.

Як змінились Збройні Сили України за останній чотири роки?

Фінансування

Колись Наполеон Бонапарт зауважив, що народ, який не хоче годувати власну армію, буде змушений годувати чужу. Розвиток українського війська просто не можливий без збільшення витрат на оборону.

У 2013 році, за часів режиму Януковича, українське військо отримало 15 мільярдів 315,1 мільйона гривень ($1,91 млрд). З початок бойових дій на сході України усім стали зрозуміли слова Наполеона. У перші місяці війни потужний волонтерський рух зробив чималий внесок у розвиток українського війська. Народ вирішив годувати свою армію.

Уже у 2019 році витрати на українське військо складатимуть 201 мільярд гривень ($7,17 млрд). Тобто всього за п'ять років, рівень витрат на українське військо зріс на 184 мільярди гривень. А якщо зросло фінансування, то й буде нова зброя, гідні зарплати й умови, краще навчання, міцніша безпека.

Іду на ви

Розбудова армії за останні чотири роки призвела не лише до появи нових бригад та інших тактичних з'єднань, а й до появи двох нових родів військ - Сил спеціальних операцій та Десантно-штурмових військ.

Сили спеціальних операцій - засновані 5 січня 2016 року. Президент України Петро Порошенко встановив їх свято 29 липня. Символом ССО визначено вовка-перевертня, а девізом - девіз князя Святослава Хороброго "Іду на Ви".

Завдання  ССО у військові справі визначаються терміном "спеціальна розвідка". Серед операції, які проводять українські "вовчики" - це рейди, здобуття розвідувальної інформації за лінією фронту, порятунок полонених та заручників, психологічні операції (Psy-Ops) та ще багато інших. Більшість завдань ССО належать до сфери державної таємниці.

В народі ССО стали героїзовані зокрема піснею гурту Riffmaster "Тихо прийшов, тихо пішов". Зазначимо, що соліт гурту Андрій Антоненко наразі служить у Силах спеціальних операцій.

Завжди перші

Також у самостійний рід військ виокремилися українські десантники, які до 2015 року перебували у складі Сухопутних військ України.

Українські десантники - це не лише приклад мужності та військової майстерності, а й того, як може еволюціонувати українське військо, пориваючи з радянськими традиціями.

До 2017 року українські десантники носили за радянською традицією блакитні берети та називалися Високомобільні десантні війська. 21 листопада українські десантники приєдналися до світового десантного братства, одягнувши берети кольору "марун" та перейменувавшись в Десантно-штурмові війська.

Айленд, Вільха і Вулкан

У 2017 році бюджетні видатки  на розробку та закупку нових видів озброєнь для українського війська склали 9 мільярдів гривень. Вітчизняний ВПК розробив та постачає війську найновіші технологічні зразки озброєння.

У 2018 році на озброєння ЗСУ прийнятий ракетний комплекс "Вільха", який розроблений на основі радянської реактивної системи залпового вогню "Смерч". Кожна пускова установка має 12 ракет, кожна ракета несе бойову частину вагою до 250 кг та наводиться на ціль окремо від решти. Вага самої ракети — 900—1000 кг.

В умовах оборони Донецького і Луганської аеропортів свою надійність показав український протитанковий ракетний комплекс "Стугна-П. Зазначимо, у 2017 році конструкторське бюро "Луч" достроково поставило біля 300 ракет РК-2 із визначеною замовником кількістю пускових установок. Частина з них встановлена на квадроцикли вітчизняного виробництва UTV.

Також у 2017 році на озброєння ЗСУ  надійшло  50 ПТРК "Корсар".

За період з 2014 до 2018 року  українське військо поповнилося низкою броньовиків. Це броньовані автомобілі "Кугуар", "Кобра", "Спартан", "Козак", "Шрек", а також ціле сімейство модифікацій бронетранопортерів БТ-4 "Буцефал".

Поступово українське військо переходить в озброєнні до стандартів НАТО. Зокрема за ізраїльською ліцензією виготовляється стрілецька зброя серії Galil та Negev під маркою "Форт". Окрім того українські зброярі розробляють власний буллап "Вулкан".

Окрім того українське військо отримало низку необхідних видів озброєнь від західних партнерів, насамперед США, зокрема це ряд контбатарейних засобі РЛС, а також протитанкові комплекси "Джавелін" та патрульні катери "Айленд".

Надійний тил - запорука успішного фронту

З розвитком та розбудовою армії, окрім озброєнь розпочався і соціальний захист та поліпшення умов життя та дозвілля військовослужбовців.

Так, замість колишніх казарм, українські воїни-контрактники живуть у сучасних гуртожитках, будівництво яких триває в  більшості військових частин.

Не менш важливою зміною українського війська, яка не досяжна жодній пострадянській армії досі  є   зміна харчування. Замість одноманітної перловки, "компоту з бромом" та "м'яса білого ведмедя" (варене старе сало) українське військо поступово переходить на нову систему харчування. Тепер їжа смачна і поживна. Військовослужбовці мають вибір страв. В раціон додають фрукти, шоколад, сік. Така військова реформа - це ознака переоцінки цінностей, коли військовослужбовець - це більше не приблудний пес, якого можна годувати чим попало, а людина, особистість зі своїми індивідуальними потребами, які потрібно враховувати.

Важливим для українського війська є й духовний стан його солдатів. Саме тому, з початком бойових дій на Донбасі, динамічного розвитку набрав капеланський рух в Україні.

У жовтні 2017 року було оголошено про те, що формування капеланської служби в збройних силах завершується. До кінця року планувалося в складі кожної бригади мати військового капелана, який вестиме душпастирську роботу без урахування особистої приналежності до конкретної конфесії.

У 2018 році капелани вперше прийняли участь у військовому параді до Дня Незалежності України в строю з військовослужбовцями.

Ребрендинг Збройних Сил

Окрім наповнення армії, змінилася її так би мовити "обгортка". Весь однострій Збройних Сил пройшов ребрендинг. Пішли у вічність радянські кашкети"аеродроми", дешеве сукно "полинових" мундирів і камуфляжу "дубок", зникли радянські п'ятикутні зірки й копійована символіка.

З 2015 року військовослужбовці ЗСУ мають камуфляж піксельного забарвлення, який відповідає міжнародним стандартам.

Змінилася і парадна форма. Тепер військовослужбовці ЗСУ мають форму, яка моделювалася на прототипах військової уніформи українських збройних формувань Доби Перших Визвольних Змагань, але водночас відповідає стандартам НАТО.

Особливою родзинкою цієї уніформи стали берети. Кожен рід військ отримав свій берет, зі своїм кольором та знаком, який символізує приналежність до особливої когорти військовослужбовців. Берет став не просто головним убором. Він став маркером військовослужбовця, предметом гордості.

 

Традиції 

Армія, як відомо консервативна структура, яка має багато власних традицій та навіть забобонів. Змінювати таку структуру дуже важко, але вкрай необхідно, особливо, якщо врахувати, що більшість традицій тягнеться з радянської армії.

Один з найважливіших кроків у зламі радянської традиції - є зміна військового привітання з "Зичу здоров'я" на "Слава Україні - Героям Слава". А також заміни суто більшовицького звертання "товариш" на "пан".

Окрім того, багато в чому відіграла роль зміни кольору вище згаданих беретів. Так десантники і морські піхотинці відмовились від радянської нелогічної традиції блакитних та чорних беретів та одягнули берети кольорів марун та морської хвилі, приєднавшись до світового армійського братства.

Позбавляючись радянського минулого, військові частини позбавлялись радянських почестей та нагород. Всі ці Червонопрапорні, тричі орденоносні назви було скасовано. Натомість запроваджено українські почесні назви. Із  забуття повернулися герої української мілітарної історії, зокрема король Данило (саме як король, а не князь), Чорні Запорожці, Холодний Яр, Петро Дорошенко та багато інших.

Значущою традицією, яка знайшла відклик у цивільного населення стала  традиція зустрічати тих, хто повернувся з війни. Військовослужбовці йдуть до частини поважним кроком через місто, а цивільні їх зустрічають, вітають з поверненням. У цьому проявляється ставлення суспільства до війська.

Звісно в армії є ще багато недоліків. Не скрізь збудовані гуртожитки й не скрізь ще годують фруктами. Не всі воюють з Galil та й зарплати у війську ще важко назвати конкурентоспроможними. Нам ще варто збудувати власний Арлінгтон, розробити військові нагороди та встановити День піхоти. Почати випускати глянцевий журнал про будні військових та реформувати систему військових ліцеїв. Але варто зазначити, що українське військо за чотири роки зробило просто неймовірний ривок у розвитку перетворившись з деморалізованого збройного формування в боєздатну і мотивовану армію. Яскравим прикладом того, що українське військо зараз одне з найкращих у світі є випадок, який трапився під час навчань Saber Junction-2018 у серпні цього року. Коли українські десантники “взяли в полон” командира та офіцерський склад батальйону умовного противника (американських та італійських спецпризначенців) та “захопили” засоби зв’язку, зброю та штабні документи. Після чого командування навчань було змушене змінювати тактичний план маневрів.

Тобто за чотири роки українські війська пройшли таку еволюцію, якої достатньо, щоб непросто конкурувати, а й перемагати та навчати представників країн НАТО.

Підготував Ігор Кромф

 

Джерело:
До списку новин