Субсидія-2019: все про монетизацію, нові правила виплат і підрахунок доходів

Уряд затвердив нові правила виплати субсидій. З січня 2019 року почнеться монетизація — виплата субсидій у грошовій формі.

За останній рік це третє рішення про зміну роботи системи субсидій.

Уперше уряд змінив підхід до нарахування субсидій у травні. Мета — зробити їх більш адресними. Вдруге критерії субсидіантів довелося змінювати у жовтні разом з підвищенням ціни на газ для населення.

На фоні зростання тарифів населення надчутливо реагує на зміну правил оформлення субсидій. Спілкування із соціальними органами замість відповідей часто породжує ще більше запитань.

Накопичився чималий перелік запитань до Мінсоцполітики: як працюватиме монетизація, чи вистачить коштів у бюджеті на субсидії, що робити у випадку виникнення суперечливих ситуацій.

На ці та інші питання відповів генеральний директор директорату сім'ї та соціальної підтримки населення Мінсоцполітики Віталій Музиченко.

Чому субсидіантів стає менше

— Як вплине підвищення тарифів та зміна критеріїв для оформлення субсидій на кількість їх отримувачів? Чи варто збільшувати видатки на субсидії?

— Тарифи — не єдиний фактор, який впиває на потребу громадян в отриманні соціальної підтримки.

Ми спостерігаємо активну динаміку збільшення доходів населення. Вона триває з 2017 року. Доходи громадян, пенсії в тому числі, поступово збільшуються і це перший фактор, який впливає на потребу людей в отриманні субсидії.

Другий фактор — перегляд правил надання житлових субсидій з травня 2018 року.

Третій фактор — підвищення ціни на газ.

Ці три фактори відіграють основну роль при реалізації права на субсидії.

— Як ці фактори вплинули на кількість субсидіантів? Скільки відсіялося, скільки з'явилося нових?

— Я не можу назвати конкретну цифру. Це безглуздо робити, оскільки щотижня 120-150 тис сімей звертаються за субсидіями.

Громадяни почали отримувати перші платіжки з новими тарифами на газ, водопостачання, утримання житла і тепер вони визначаються щодо потреби в отриманні житлових субсидій.

— 120-150 тис сімей — це менше, ніж на початку опалювального сезону.

— Так. Чисельність одержувачів зменшується. В кінці жовтня і на початку листопада у нас доходило до 180 тис заявок на тиждень.

— Протягом останнього року кількість субсидіантів зменшувалася. Оскільки восени були змінені критерії для отримання субсидій, кількість субсидіантів збільшиться чи зменшиться?

— Якщо ми порівняємо динаміку зростання доходів з динамікою зростання витрат на оплату комунальних послуг, то доходи населення в середньому зростають вищими темпами, ніж витрати на оплату комунальних послуг. Тобто потреба громадян в отриманні субсидій буде зменшуватися.

Головне — це відбувається не через те, що ми поставили собі завдання когось викинути із системи. Ми говоримо про те, що, з однієї сторони, доходи населення збільшуються, а з іншої — ми робимо програму більш адресною.

— Завдяки чому? Приміром, є думка, що остання зміна критеріїв лише розширила коло отримувачів.

— Ми почали цю роботу ще минулого року. До 2017 року кожне районне управління соцзахисту, кожні район або місто бачили тільки свою базу даних і не могли проводити перехресні звірки.

У 2017 році ми почали створювати єдиний реєстр одержувачів субсидій. Навесні 2018 року вдалося сформувати єдину базу даних по Україні. Результат побачили одразу.

Чому при призначенні субсидії враховуються доходи всіх членів сім'ї незалежно від місця реєстрації і проживання

— Ви говорили, що, попри вжиті заходи, рівень зловживань високий.

— Так, бо програма надзвичайно велика. Більшої програми видатків, ніж на житлові субсидії, в Україні у соціальному напрямку нема. Відповідно, якщо програма велика, то і рівень зловживань буде більший, ніж у маленькій програмі.

— Оновлення критеріїв допомогло ліквідувати схеми?

— Раніше критерії надання субсидій дозволяли окремим громадянам маніпулювати певними обставинами, перш за все — місцем реєстрації.

Ми почали проводити поглиблений аналіз. Єдиний реєстр одержувачів субсидій дав можливість у відкритому доступі за певними параметрами перевірити, чи оформлена на квартиру субсидія.

Ми провели цікавий експеримент: взяли найдорожче житло в столиці і порівняли, чи оформлені на нього субсидії.

Виявилося, що у багатоповерховому будинку, який було здано в експлуатацію кілька років тому — квадратний метр там коштує 70 тис грн, — в окремих мешканців є субсидія!

Ми не говоримо, що це житло, яке надавалося ще радянською владою. Ми розуміємо, що громадяни купили це майно. От у такому багатоквартирному будинку було близько 15 одержувачів житлової субсидії.

Цей дзвіночок нам говорив, що з системою щось не те. Ми поїхали в це районне управління соцзахисту і кілька годин вивчали портрет одержувача субсидій у такому будинку.

Виявилося, що у 80% випадків таку субсидію отримувала мати з дитиною за відсутності зареєстрованих інших членів сім'ї.

Тобто у квартирі реєструвалися мати і дитина. Мати, як правило, перебувала в декретній відпустці або у відпустці з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Офіційний дохід — 860 грн на двох. Можете здогадатися, які там були розміри субсидій.

Коли ми почали вивчати цю ситуацію, виявилося, що батько цієї дитини або чоловік цієї жінки був зареєстрований за іншою адресою і це дозволяло їм отримувати житлову субсидію.

Один з критеріїв, який змінився з травня, полягає у тому, що при призначенні субсидії враховуються доходи всіх членів сім'ї незалежно від того, де вони зареєстровані і де проживають. Після цього в тому будинку залишилося два одержувачі житлової субсидії.

Ми говоримо про це як про один з показових прикладів. Звичайно, якщо ми візьмемо хрущівку в спальному районі, то там навряд чи буде така ситуація.

— Ухвалених рішень щодо зміни критеріїв достатньо для забезпечення стовідсоткової адресності?

— Забезпечити стовідсоткову адресність неможливо. У будь-якій країні є суми коштів, які використовуються не за призначенням. Обов'язково будуть громадяни, які маніпулюватимуть фактами, щоб незаконно одержати виплати.

Якщо зважати на рівень тінізації доходів в Україні, то сьогодні зроблено все можливе для якісного адміністрування видатків на субсидії.

Можна запланувати ідеальну ситуацію, коли ми захочемо отримати інформацію про всі доходи громадян. Однак досягти цього нереально. Ми використовуємо дані офіційних джерел, реєстрів.

— Черговий перегляд критеріїв зараз на порядку денному?

— Думаю, ні. По-перше, ми говоримо не про перегляд критеріїв, а про можливі уточнення. Будь-яка система потребує уточнень за результатами застосування. По-друге, необхідно змінити форму надання. Це наступний крок.

— Ви говорите про монетизацію?

— Ми говоримо про надання субсидій у грошовій формі конкретному споживачеві.

Як будуть виплачувати кошти субсидіантам в рамках монетизації

— Зараз в державному бюджеті існує два види видатків на субсидії: субвенція на виплату субсидій у розмірі 35 млрд грн і 20 млрд грн, передбачених на монетизацію. Можете пояснити, яка різниця між цими видатками? Як виплачуватимуться кошти в рамках монетизації, і хто їх отримає?

— Ми маємо велику чисельність отримувачів субсидій. Фактично кожне друге домогосподарство за результатами минулого опалювального періоду одержувало субсидію.

Перевести всіх на нову модель одержання складно з точки зору адміністрування. Адже нам потрібно отримати згоду громадян на обробку їх персональних даних, на перерахування цих коштів в банк та інше. Це складна процедура. Тому ми вирішили робити це поетапно.

Перший етап у нас починається з 1 січня 2019 року. Всі домогосподарства, які, звертатимуться з січня з новими пакетами документів, тобто нові заявники, вже будуть опрацьовуватися в новій системі. Тим домогосподарствам, яким субсидія була призначена з жовтня, листопада, грудня — хто отримував субсидію до 31 грудня — отримуватимуть субсидію до 30 квітня, тобто до кінця опалювального періоду, за поточним механізмом.

Тобто, протягом січня-квітня у нас будуть паралельно працювати дві системи. Перша — призначені до 1 січня субсидії фінансуватимуться за рахунок субвенції. Таких субсидіантів буде більшість, оскільки громадяни в основному оформлюють субсидії на опалювальний період на його початку. Друга — субсидії, призначені з січня автоматично фінансуватимуться за новою системою монетизації.

— Як це відбувається на практиці? Я хочу субсидію в січні 2019 року, отож я приходжу до органу соціального захисту населення і що?

— Ми не змінюємо процедуру отримання субсидії для людей.

— Змінюється підхід. На якому етапі людина починає отримувати субсидію на окремий рахунок в "Ощадбанку"?

— Як відбуватиметься процес? Як і раніше, громадянин, який вбачає необхідність в отриманні державної підтримки, спочатку має себе ідентифікувати як людину, яка потребує соціальної допомоги. Він подає рівно той самий пакет документів, що і раніше — заяву і декларацію. Також він може подавати додаткові документи, які доводять, що окремі члени сім'ї зареєстровані в квартирі, але не проживають там, та інше.

Якщо субсидію оформлюють внутрішньо переміщені особи, то може знадобитися довідка про реєстрацію як ВПО, орендар має надати договір оренди житла. От з цим пакетом документів громадянин звертається з 1 січня до органу соцзахисту.

Але в заяві одночасно з цим він даватиме згоду на обробку даних Ощадбанком. На підставі цих документів визначається право на субсидію і розраховується її розмір.

— А що потім?

— Органи соціального захисту населення пересилатимуть цю інформацію захищеними каналами зв'язку в "Ощадбанк". Банк відкриватиме персональний обліковий запис. Матиме місце персоніфікований облік субсидіантів в автоматизованих системах "Ощадбанку".

Отже, людині визначена субсидія і є обліковий запис, на який вона буде зараховуватися. Кожного місяця органи соцзахисту будуть формувати реєстри таких осіб і зазначати в них суми субсидій.

Міністерство соціальної політики за цими реєстрами перераховуватиме банку кошти. Слідкувати за цим можна буде через персональний кабінет.

В даному випадку ми говоримо про те, що субсидія — це не простий, а цільовий вид соціальної допомоги. Тобто кошти, акумульовані за конкретним обліковим записом, протягом опалювального періоду можна буде використати тільки в одному напрямку — на оплату житлово-комунальних послуг.

Якщо за підсумками опалювального періоду у громадянина залишиться певний залишок, то зекономлені кошти будуть переведені вже на його поточний банківський рахунок. При цьому він отримує банківську картку і зможе витратити залишок на будь-які потреби.

— Коли всі 100% субсидіантів повинні перейти на монетизовану форму отримання субсидій?

— Протягом 2019 року ми забезпечимо поступовий перехід всіх одержувачів субсидій на формат їх отримання в грошовій формі. В опалювальному періоді 2019-2020 років ми вже будемо мати нову систему.

Сьогодні багато тих, хто критикує запропоноване рішення. Я хочу, щоб всі зрозуміли, що найпростіша система, яка взагалі може бути реалізована — це просто віддати людям гроші. Це найпростіший варіант з точки зору адміністрування, взагалі побудови цієї системи.

Проте залишається інше питання — чи дійдуть ці гроші до кінцевого одержувача. А кінцевим одержувачем в даному випадку є все-таки та організація, яка надає відповідну послугу, тобто постачальник газу, тепла, електроенергії.

— Окрім "Ощадбанку" можливе залучення у систему монетизації інших банків?

— Сьогодні йдеться про те, що адмініструванням має займатися системний державний банк.

— "Приват" також державний і системний.

— Зараз це доцільно робити в масштабах одного банку.

— Голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв заявив, що "Нафтогаз" може надати гроші на виплату українцям субсидій. Можете пояснити про що йдеться?

— Я не можу інтерпретувати слова Андрія Коболєва. Наскільки я розумію, "Нафтогаз" як державна компанія сплачує до держбюджету різні податки, дивіденди. Будь-яка система соціальної допомоги від держави виплачується за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі податків "Нафтогазу".

Нестандартні ситуації. Питання від читачів ЕП

— За результатами організованого ЕП опитування наші читачі також задали Мінсоцу низку запитань. Перейдемо до них.

Багато непорозуміння викликає така ситуація: у будинку проживає пенсіонер, його діти зареєстровані в селі, але фактично проживають у Києві або іншому великому місті. Чи має пенсіонер право на субсидію? Чи має враховуватися дохід дітей, які проживають в іншому місті?

— Це типова ситуація для України. З точки зору законодавства, вона неправильна, тому що громадянин має бути зареєстрований за місцем проживання. А якщо він зареєстрований в одному місці, а фактично проживає в іншому, то таке місце також підлягає реєстрації. Питання вичерпане.

Але в Україні маємо те, що маємо. В цій ситуації ми дали можливість комісіям в індивідуальному порядку визначати право на одержання субсидій, без врахування окремих членів домогосподарства, які зареєстровані, але фактично не проживають.

Якщо пенсіонер документально підтвердить, що його діти проживають в іншому населеному пункті на підставі договору оренди або лікуються, навчаються в іншому місці, то районні та міські комісії ухвалять чітке позитивне рішення.

Якщо людина фактично проживає в іншому місці, відповідні комунальні послуги споживати в двох місцях одночасно вона не може — її виключають зі складу домогосподарства і ні доходи, ні майновий стан таких осіб при призначенні субсидії не враховують.

Єдине виключення — члени однієї сім'ї, тобто чоловік та дружина, не можуть використати цей механізм.

— А якщо така ситуація: чоловік та дружина зареєстровані в різних квартирах і субсидію не дають на жодну з квартир, зважаючи на їхній спільний сімейний дохід.

— В залежності від того, який дохід. Це ж можуть бути два пенсіонери з мінімальною пенсією. Вони отримують субсидію, але в зменшеному розмірі.

Але давайте повернемося до ситуації, коли ми потім бачимо на ринку нерухомості квартири з оформленою субсидією. Оце як раз один з тих варіантів, коли реально вони проживають разом, оформлюючи дві субсидії на дві квартири, і одну з них здають з оформленою субсидією. Через механізм фіксації доходів ми мінімізуємо можливість таких ситуацій.

— Інший приклад — якщо людина не зареєстрована, але фактично проживає в квартирі, чи враховується в такому випадку її дохід при призначенні субсидії? Чи можете ви взагалі це проконтролювати?

— В даному випадку довести те, що людина прийшла не в гості до когось, а реально там проживає, фактично нереально.

Але тут виникає інша ситуація, коли людина там реально проживає і хоче оформити субсидію. В такому випадку це можна зробити на підставі кількох варіантів.

Якщо це внутрішньо переміщена особа, то за місцем реєстрації перебування на обліку як внутрішньо переміщеної особи або якщо громадянин знімає це житло — на підставі договору оренди.

— У нас ринок оренди квартир на 90% тіньовий, квартири здаються без офіційного оформлення. Має місце багаторівневе зловживання, починаючи від ухилення від сплати податків, і закінчуючи оформленням субсидії як "приманки" для квартирантів. Ви це можете якось контролювати?

— Для нас це не секрет. Можна відкрити інтернет і побачити сотні оголошень "Здаю квартиру з оформленою субсидією". Такі випадки були особливо популярні серед людей, які володіють декількома об'єктами нерухомого майна в різних населених пунктах або районах. Власник звертався і оформлював на кожну з квартир субсидію.

Після того, як ми звели всю цю інформацію в єдиний реєстр, то знайшли багато таких двійників з однаковими персональними даними, ім’ям та прізвищем.  А субсидій у них дві чи три.

Зрозуміло, що в одній квартирі людина проживала, а іншу здавала. Я говорю "здавала", тому що сьогодні таких оголошень значно поменшало. Це була тенденція минулого року, коли була відсутня перехресна перевірка на подвійне отримання житлової субсидії.

Сьогодні людина може здавати житло з субсидією, але там, де вона проживає, вона буде вже платити повну вартість. Логічно, що субсидію вона оформить собі, а квартиру вже здаватиме квартиранту з повною вартістю.

Інформація звіряється кожного місяця і відповідно, як тільки такий громадянин звертається щодо оформлення субсидій в іншому місці, він "випадає в двійники" і його запрошують до органу соцзахисту: "Іван Іванович, будь ласка, визначайтесь, або тут, або там. В двох місцях субсидії, вибачте, не буде".

— Чи законно відмовляти у призначенні субсидії, якщо дохід менше мінімальної зарплати?

— Дохід менше мінімальної зарплати може бути в кількох випадках. Перший — людина 10 років ніде не працювала офіційно, продовжує не працювати і говорити "я ж бідна, у мене офіційних доходів немає". Підкреслюю — "офіційних".

Деякі громадяни звертаються за субсидією і прямо говорять про те, що "я не маю офіційних доходів". А які тоді доходи маєш? Чому ухиляєшся від сплати податків, не наповнюєш державний бюджет, а ті, хто працюють легально і чесно, мають за тебе оплачувати комунальні послуги?

Інший варіант — це коли людина працює, але не заробляє навіть на рівень мінімальної заробітної плати. На півставки працює в сільській місцевості в дитячому садку або поштарем. Переважно це працівники бюджетної сфери.

В такому випадку комісія може прийняти рішення про призначення субсидії, оскільки така людина сплачує єдиний соціальний внесок. Це вже дає їй право на призначення субсидії. В даному випадку вирішення питання полягає в тому, як працює місцева комісія і наскільки адекватно і правильно вона застосовує норму законодавства. В будь-якому випадку є людський фактор.

— Чи можна отримати субсидію, маючи депозит у банку?

— Можна. Ми вважаємо, що депозит — це гроші, які людина легально заробила впродовж попередніх періодів і має право ними розпоряджатися. Сьогодні ні депозит, ні доходи від депозиту не впливають на можливість отримання житлової субсидії.

—  Як розраховується середньомісячний дохід від земельного паю і як такий дохід впливає на розмір субсидії?

— Дохід від земельного паю враховується у тому періоді, за який він нарахований. Тобто, якщо при призначенні субсидії на опалювальний період 2018/19 років враховуються доходи за І-ІІ картали 2018 року і в цей період було нараховано плату за оренду земельного паю, цей дохід буде врахований при призначенні субсидії шляхом визначення середньомісячного доходу за відповідний період.

— Як оформити субсидію на 30% понаднормової площі, як це дозволяють діючі правила.

Є нарікання на те, що працівники соціальних органів не повідомляють людей про можливість отримати цю "надбавку на площу" при оформленні субсидій.

— Це рішення, які приймаються комісіями на місцевому рівні. Нам з Києва з міністерства не видно, хто звертається за субсидіями.

— І все ж: як скористатися цією нормою і яка мотивація з вашого боку для введення цього обмеження?

— Субсидія надається на певний соціальний норматив, тобто держава не брала на себе обов'язок утримувати все наявне майно громадянина. Держава надає соціальну підтримку на певний норматив — на певну площу житла. Будь ласка, субсидія надається в межах цього нормативу.

Наприклад, якщо ми говоримо про міське житло з централізованим опаленням, то людина не має змоги впливати на витрати на опалення. У неї немає індивідуального лічильника, немає можливості регулювати споживання тепла. В індивідуальних будинках людина має можливість коригувати споживання газу.

Тому і було прийняте рішення про те, що в окремих випадках є необхідність збільшувати норму площі для надання субсидій.

В попередніх періодах це регулювалося рішеннями комісій без жодних обмежень. Тобто, приходила людина, говорила "я проживаю на площі 200 кв м, але мені всі 200 м потрібні, дайте мені, будь ласка, субсидію на 200 кв. м". І були випадки, що комісія призначала субсидію на 200-300 кв. м одній людині або двом людям.

В цьому ми вбачаємо певний фактор суб'єктивізму. В даному випадку ми обмежили  право комісії. Субсидія одній людині може покривати приблизно 50 кв. м.

Середньостатистична квартира, в якій проживає субсидіант — від 40 до 60 кв. м. Якщо в ній проживає одна людина, то збільшення цієї норми на 30% дає можливість охопити середньостатистичного отримувача субсидій в повному обсязі. Але в будь-якому випадку рішення має прийматися індивідуально. Потрібно дивитися, що це за громадянин, як він проживає.

— Можливий і інший ефект. Наприклад, якщо в січні у нас вдарять морози, споживання збільшиться, люди вичерпають "субсидійні ліміти" і отримають платіжки зі значними сумами за комуналку. А це збільшить соціальну напругу.

— Тут трошки по-іншому. Ця соціальна норма, яка збільшується, не переглядається кожного місяця. При визначенні права на субсидію в листопаді комісія приймає рішення і говорить — вона призначається не на 49 кв. м, а на 60 кв м. От на весь опалювальний період людині дають субсидію на 60 кв. м.

А фактор зміни температури регулюється за рахунок іншого показника. Субсидія надається на соціальний норматив однаковими частинами протягом всього опалювального періоду. Тобто, в листопаді, в січні, в лютому і в березні розмір субсидії фактично однаковий. Але витрати енергоносіїв у ці місяці різні.

Є можливість переносити неспожиті кубічні метри чи розмір призначеної субсидії з листопада на січень або на лютий.

Таким чином в середньому на опалювальний період досягається середній показник споживання. Умовно кажучи, якщо людині виділено норму в 300 куб м газу на місяць на опалення і вона спожила тільки 150 у листопаді, то решту 150 вона може спожити в січні, коли будуть морози, понад норму.

— Як нараховується обов'язкова плата?

— Коли громадянин звертається за оформленням житлової субсидії, визначається його право на субсидію. Що відбувається? Перевіряються його доходи, наявність сплати ЄСВ, понаднормової опалювальної площі (понад 200 кв м), автомобіля молодше 5 років, одноразових покупок, дорожчих за 50 тис грн. Якщо у нього все гаразд з цими критеріями, йому призначається субсидія.

Підхід до призначення субсидії полягає в тому, що частину платежу сплачує людина, домогосподарство, відповідно до своїх доходів, а іншу частину в межах соціальної норми — держава у вигляді субсидії.

Сьогодні кожному домогосподарству визначається відсоток від доходу, який воно має сплачувати за комунальні послуги.

Тобто у домогосподарства з однієї людини-пенсіонера з доходом 1,5 тис. грн відсоток обов’язкового платежу буде на рівні 6% від доходу. Давайте порахуємо: 6% від 1,5 тис. грн — це 90 грн на місяць. Тобто при доході 1500 грн. людина сплачує 90 за комунальні послуги, а решту сплачує держава. Чим вищий дохід — тим вища обов’язкова плата.

— А якщо є переплата за комунальні послуги, чи потрібно платити обов'язкову плату?

— Це принцип субсидіарності — частину платить людина, частину держава. Держава підключається тоді, коли людина не має можливості сплатити повний платіж. Тому обов'язкова плата сплачується в обов'язковому порядку і це є вже критерієм для продовження права на субсидію.

Але в даному випадку якщо громадянин споживає менше, ніж розмір обов'язкової плати, то він оплачує фактичні розміри. Обов'язкова плата в цій ситуації — 90 грн.

Візьмемо іншу ситуацію: є пенсіонер з доходом 6 тис. грн. В такому випадку відсоток обов’язкової плати буде становити близько 25% від доходу. Це вже 1500 грн. Якщо у нього обов'язкова плата — 1500 грн., а він спожив тільки на 1000, то немає необхідності сплачувати всі 1500 грн.

Він сплачує фактичні розміри споживання.

— Як бути у ситуації, коли забудовники заселяють людей до офіційного введення будинку в експлуатацію. Процес оформлення новобудови може тривати роками. Люди можуть робити ремонти, споживати газ, воду, поки забудовник оформляє всі дозволи на будівлю. Чи мають такі мешканці право на субсидію?

— Якщо ми говоримо про індивідуальних забудовників, то так. Навіть якщо будинок не введено в експлуатацію, але з надавачами послуг укладені договори і має місце споживання житлово-комунальних послуг, то субсидія може бути призначена.

Якщо ми говоримо про багатоповерхову забудову, то ні. Надавачі послуг не мають права підписувати договір про надання комунальних послуг до того моменту, поки житло не введено в експлуатацію і відповідно не з'являється право власності.

В даному випадку ми говоримо, що мають бути витримані процедури введення в експлуатацію, отримання права власності, оформлення договорів на надання комунальних послуг і лише після цього — оформлення субсидій.

Крім цього, субсидія надається за тарифами, які встановлені для населення. А в таких випадках, про які ви говорите, послугу купує забудовник (ту ж електроенергію) за тарифами для промисловості і виставляє платіжки мешканцям за промисловим тарифом.

Я вже не кажу про фактор безпеки у випадку проживання в такому житлі.  Існують ситуації, коли ще не добудували, кран не від’їхав, а люди вже там мешкають і ходять під цеглинами.

— Поточні правила допускають оформлення субсидії людям, які мають заборгованість зі сплати ЄСВ. Як у вас відбувається моніторинг і фіксація цієї заборгованості?

— Як правило, це заборгованість, яка виникає з вини роботодавця. Тому що за працівника ЄСВ сплачує роботодавець. Сплата ЄСВ безпосередньо громадянином відбувається в окремих випадках — якщо це фізична особа підприємець, самозайнята особа.

Дійсно деякі роботодавці не сплачують ЄСВ вчасно, але це питання врегульовано. Субсидія в такому випадку призначається, але потрібно надати документальне підтвердження того, що ЄСВ нараховано, але є заборгованість. Це можуть зробити органи Пенсійного фонду, фіскальної служби або навіть сам роботодавець.

Якщо ми говоримо взагалі про контроль сплати ЄСВ, то сьогодні органи соцзахисту отримують цю інформацію від Пенсійного фонду в електронному вигляді.

— Якщо у людини нульовий дохід і вона не бажає ставати на реєстрацію в службі зайнятості, то чи може вона розраховувати на субсидію в такому випадку?

— Якщо у людини відсутній дохід, то скажіть мені, будь ласка, за рахунок чого вона живе?

— Діти допомагають.

— Добре, але при цьому громадянин має вживати якісь заходи для свого працевлаштування і отримання доходів?

— В ідеалі так.

— В ідеалі так. Тепер скажіть мені, будь ласка, яким чином можна довести те, що ця людина не працює неофіційно? Жодним чином.

Якщо громадянин роками, а у нас є випадки, що й десятками років перебуває в статусі непрацюючої особи, то я не можу назвати таку особу безробітною. Безробітною вона стане тоді, коли перебуватиме на обліку в центрі зайнятості як особа, що шукає роботу.

Це наше завдання — побудувати систему саме таким чином, щоб з одного боку — стимулювати людей все ж таки працювати, а не перебувати пожиттєво на обліку заради соціальних виплат. З іншого — не допустити ненадання соціальної допомоги тим, хто цього потребує.