А саме тих, що були прийняті до 1992 року (понад 12 тисяч). 1173 радянських ДСТУ залишили в дії до 2022 року, зокрема, залишилися в силі стандарти, посилання на які є в нормативно-правових актах, стандарти Єдиної системи конструкторської документації та актуальні на сьогоднішній день ДСТУ, розроблені на основі міжнародних стандартів.
Перш ніж в черговий раз голосно говорити про «реформи», треба пояснити, що в Україні з 2017 року використання ДСТУ при виготовленні продукції, зокрема харчової, є необов’язковим. Також необхідно в черговий раз пояснити відмінність між ТУ У та ДСТУ в принципі.
В рамках гармонізації українського законодавства з європейським та дерегуляції в цілому, процедура реєстрації та перевірки продукції розробленої та виготовленої за ТУ У звелась просто до мінімума!
Якщо ми кажемо про продукти харчування: технологами на підприємстві розробляються ТУ (технічні умови), що в подальшому буде вважатися авторським правом і пересічний споживач ніколи не отримає до цих ТУ доступ (щоб знати, що ж насправді він вживає!).
На відміну від ДСТУ, деякі з яких можна знайти в мережі Інтернет, якщо ні, то придбати за невелику суму (20-30 грн.) в УкрНДНЦ.
Повернемось до ТУ.. Далі виробник передає зразки продукції до певної лабораторії, де ніби-то перевіряють продукцію на якість та безпеку заявленим показникам в ТУ. (Наприклад підтверджують, що молоко згущене, виготовлене за ТУ може зберігатися 2 роки при температурі до 22 градусів С. І що заявлена кількість замінників молочного жиру не є шкідливою для споживачів і дітей зокрема – хоча це питання сугубо лежить в площині компетенції МОЗ).
Після цієї «перевірки», яка триває, як правило, до одного тижня (бо виробник дуже поспішає), лабораторія видає позитивний висновок, який має підписати Голова Держпродспоживслужби! Корупційна складова не потребує додаткових роз’яснень. Після чого такі товари потрапляють на полиці магазинів!
Тепер до ДСТУ. Радянські, які не завжди буди погані. І не були погані лише через те, що вони «радянські», втратили чинність. Я би сказав, що більшість із них втратила свою актуальність. Але ті ДСТУ, що були розроблені у 90-ті та 2000-ні роки, як правило, були розроблені на базі радянських гостів.
А що ж відбувається сьогодні з розробленням ДСТУ? Що відбувається з розробленням й прийняттям нових ДСТУ за часів реформаторів Порошенка й Гройсмана? Все дуже просто.
Бізнес та бізнес-асоціації пропонують до технічних комітетів (далі ТК) своїх людей, або повністю платять додаткову зарплату членам ТК для того, щоб вони, при розробленні новин Національних стандартів, легально зменшували собівартість виготовлення тієї чи іншої продукції! Зменшували до мінімума кількісний склад білку (ковбаса, майонез і тд). Збільшували кількість вологи (та ж ковбаса). Чи розробили нове ДСТУ «Продукти згущені з молоком» (де молочних жирів має бути до 10%!). При чому, випустивши це ДСТУ, не випустили «методику» перевірки. І робиться це винятково для того, щоб ввести споживача в оману!
Таким чином бачимо, що держава продовжує захищати бізнес, не споживача. І всі гасла про євроінтеграцію та гармонізацію українського законодавства із законодавством ЄС в призмі українського політикуму отримують викривлене та спотворене проявлення.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
