Львівська бабуся в 93 роки сідає на шпагат: пенсіонерка поділилася секретами гнучкості

Надія Шаригіна зі Львівщини потрапила до “Книги рекордів України” і розповіла про свої секрети.

Жінка нещодавно стала рекордсменкою Книги рекордів України. Та й в цілому світі в Надії Шаригіної є тільки одна конкурентка – 95-річна жителька Сполучених Штатів Америки. Й, можливо, українська пенсіонерка невдовзі зможе її обійти.

У власні 93 роки літня жінка продемонструвала дива гнучкості. Розповіла, що в молодості на шпагат не могла сісти, розпочала вже коли виповнилось більше шестидесяти років. Тренування – дві години кожного дня. На початку обов’язково розминається. А тільки після в майстер-класі жінки доходить черга до самого складного – виконує поперечний шпагат.

В молодості в жінки не вистачало часу на “шпагати”

«Це все як на пенсію вийшла, коли займалася роботою, то й не займалась цим, город був, свиня в господарстві, корови, щоправда, не було», – розповіла пенсіонерка-рекордсменка.

За показаними вправами спортсменки уважно стежив експерт Книги рекордів України, котрий і вручив пані Надії диплом про рекорд. 

Експерт Книги рекордів України офіційно визнав її найгнучкішою бабусею в Україні виконавши ці вправи і в першу чергу шпагат. Жінці вручили диплом.

"Якщо після цієї новини хоча б кілька сотень українських бабусь займуться собою і покажуть онукам і правнукам те, що можна робити в такому віці, значить, ми свою місію виконали", — зазначив президент Національного реєстру рекордів України Віталій Зорін. 

Свій рекорд дев’яностотрирічна бабуся присвячує онукові Данилу: він вчиться в Києві. Сісти на шпагат колись її надихнув саме він: маленьким ходив на танці й вправа на розтяжку ніяк не вдавалася. Тоді 64-річна жінка вирішила допомогти.

"Запитав чи ти можеш зробити шпагат? А бабця запитала, що таке шпагат? Я їй пояснив і за якийсь час бабця мені показує, що вона на нього сідає", — розповідає онук жінки.

Звідки в неї така гнучкість, сама не розуміє. Професійним спортом ніколи не займалася. Все життя пропрацювала на залізниці. Роботи й у дев’яносто три не цурається. Щовесни садить город. А ще дотримується здорового харчування: жирного не їсть, кави не п’є. Багато ходить пішки, на місці довго всидіти не може.

Запевняє, на шпагат може сісти кожен, аби бажання було. І заявляє, що шпагат — не останнє її досягнення. Незабаром мріє стати на гімнастичний місток.