Блоги
Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Необхідне Вам лікування співвідносно з Вашою пенсією становить:

Переведення з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця: рішення у зразковій справі

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Велика Палата ВС визначила, в якому випадку особа має право на призначення пенсії за попередньою редакцією закону «Про державну службу».

Обставини справи

У 2016 році позивачці згідно з рішенням МСЕК довічно встановлено ІІ групу інвалідності та призначено відповідну пенсію на підставі положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Після цього вона продовжувала працювати, і станом на 1 травня 2016 року загальний стаж її роботи на держслужбі становив 22 роки, 4 місяці та 9 днів.

Звільнившись із посади, 54-річна позивачка звернулася до Пенсійного фонду із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до вимог ЗУ «Про державну службу» №3723 від 16.12.1993, посилаючись на перехідні положення нового Закону «Про державну службу» №899 від 10.12.2015. Однак Пенсійний фонд відмовив у задоволенні її вимог, виходячи з того, що право на призначення пенсії відповідно до приписів нової редакції закону вона матиме після досягнення 60-річного віку.

Вважаючи таке рішення незаконним, позивачка просила суд визнати протиправною відмову ПФУ здійснити переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію держслужбовця; зобов’язати відповідача призначити, нарахувати і виплатити їй пенсію у розмірі 60% від заробітку.

Хмельницький окружний адміністративний суд направив до Касаційного адміністративного суду подання про розгляд цієї адміністративної справи як зразкової.

Рішення Касаційного адміністративного суду

Прикінцевими та перехідними положеннями нового Закону «Про державну службу» передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі) така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 попереднього Закону, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас для осіб, які мають не менше 20 років стажу роботи на держслужбі, ст. 37 попереднього Закону передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

«Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, Верховний Суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 попереднього Закону після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 попереднього Закону іприкінцевих та перехідних положень нового Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Таким чином, хоча позивачка і мала станом на 01.05.2016 стаж державного службовця 22 роки 04 місяці 09 днів, вона не має права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 попереднього Закону на підставі п. 10, 12 прикінцевих та перехідних положень нового Закону, оскільки на час звернення до відповідача з відповідною заявою не досягла 60-річного віку», — йдеться у рішенні КАС ВС від 4 квітня 2018 року.

Позивачка стверджувала, що з прийняттям нового Закону її права було звужено, однак колегія суддів Касаційного адмінсуду зауважила, що у зв'язку зі змінами у законодавстві особи з числа держслужбовців, які мають інвалідність, зберегли право на призначення пенсії по інвалідності, змінився лише порядок її обчислення та нарахування.

Таким чиному контексті спору Верховний Суд дійшов висновку, що після 01.05.2016 право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України №3723 від 16.12.1993 «Про державну службу»зберігають лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 прикінцевих та перехідних положень Закону України №899 від 10.12.2015 «Про державну службу», та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону України №3723від 16.12.1993 «Про державну службу» вік і страховий стаж.

У подальшому це рішення було оскаржене до Великої Палати Верховного Суду.

Остаточне рішення ВП ВС у зразковій справі

Надаючи пояснення суду, представник скаржника зазначив, що право на призначення пенсії на підставі ст. 37 попередньої редакції ЗУ «Про державну службу» пов’язане лише з наявністю певного стажу роботи особи на посаді держслужби, визначеного п.10 та 12 прикінцевих та перехідних положень чинної редакції закону. Крім того, право на пенсійне забезпечення зберігається як за віком, так і у зв’язку з інвалідністю, за умови наявності у особи станом на 1.05.2016 певного стажу держслужби.

Таким чином, представник скаржника резюмував, що його довіритель мала усі правові підстави для переведення з одного виду пенсійного забезпечення на інший, оскільки вона має більше 10 років стажу роботи на держслужбі, групу інвалідності та отримує пенсію відповідно до закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Заслухавши пояснення сторін, Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення про задоволення апеляційної скарги.

Таким чином, рішення КАС підлягає скасуванню, а Пенсійний фонд зобов’язаний здійснити переведення скаржниці з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця, призначити і здійснити нарахування та виплату пенсії держслужбовця відповідно до ст. 37 ЗУ «Про державну службу» в редакції від 16.12.1993 в розмірі 60% від заробітку, зазначеного у довідці.

Повний текст постанови буде складено 25 лютого.

 

Джерело:
До списку новин