Відповідно до прийнятого 03.10.2017 року Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 січня 2019 року в Україні повинен був запрацювати другий рівень пенсійної системи - накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (далі – НСПС або другий рівень пенсійної системи). Для цього Кабінет Міністрів України мав до 1 липня 2018 року створити необхідні інституційні компоненти, а Верховна Рада України прийняти законопроект № 6677, що був зареєстрований у 2017 році.
На жаль, цього поки що не сталося. Публічна обіцянка Уряду щодо підтримки другого рівня та його запровадження у встановлені Законом терміни не виконана. Заходи, передбачені Законом і Планом дій, схваленим Урядом, не реалізовано. Відповідний законопроект також не схвалено.
Відтак, другий рівень пенсійної системи після 1 січня 2019 року не запроваджено, пенсійну реформу фактично зупинено, громадяни позбавлені права формувати обов’язкові пенсійні накопичення, роботодавці (податкові агенти) дезорієнтовані та не виконують вимог Закону, а економіка не отримує довгострокових внутрішніх інвестиційних ресурсів. Наслідком таких протиправних дій можуть стати звернення громадян до судів щодо захисту порушених прав, подальше погіршення умов пенсійного забезпечення, недоотримання країною вкрай необхідних інвестицій, якими в усьому світі виступають активи накопичувальної пенсійної системи.
Скасовані раніше вже зароблені пенсійні права, в тому числі й пенсії за вислугу років, також не компенсовані новими джерелами пенсійних виплат, зокрема - з недержавних пенсійних фондів, як це передбачалося перспективним законодавством з 2005 року.
Водночас, розумної альтернативи другому рівню пенсійної системи не існує. За сучасних умов демографії та параметрів солідарної системи України, рівень заміщення втраченого заробітку пенсійними виплатами буде постійно знижуватись із сьогоднішніх 30-32% до 18-20% протягом наступних 30 років, що значно менше, ніж передбачено конвенціями Міжнародної організації праці (40%) та директивами Європейського Союзу (50-65%), і що не дає жодних пенсійних перспектив нинішнім і майбутнім поколінням громадян України.
Для того, щоб виконати вимоги Закону і запровадити НСПС, Уряду достатньо спиратись на існуючі елементи третього рівня пенсійної системи з наступним посиленням спроможності державних регуляторів. Адже з початку першого етапу пенсійної реформи (2004 рік) в Україні створені та успішно функціонують основні інституційні компоненти обов’язкової накопичувальної пенсійної системи – фінансові установи, що відповідають другому рівню європейської пенсійної моделі (недержавні пенсійні фонди та компанії страхування життя).
В порядок денний минулої сесії Верховної Ради України за поданням Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення було включено проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування" (реєстр. № 6677), авторами якого є 59 народних депутатів України.
Законопроект отримав рекомендацію про прийняття в першому читанні також від Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики та банківської діяльності, пройшов широке публічне обговорення, схвалення академічної науки та експертного середовища. Альтернативних йому проектів не надходило.
Законопроект № 6677 пропонує децентралізовану систему другого рівня пенсійної системи, що спирається на 14-річну практику діяльності недержавних пенсійних фондів, учасниками яких на сьогодні є майже мільйон громадян України. Законопроектом врегульовано питання безпосереднього запровадження НСПС, в тому числі - створення інституційних компонентів системи, а також визначено механізми захисту пенсійних активів, напрямки їх інвестування в перехідний період, питання ефективного державного регулювання тощо.
На жаль, зазначений законопроект, так і не було розглянуто ВРУ, що й стало, за словами Міністра соціальної політики України, "головною причиною" незапровадження в країні другого рівня пенсійної системи. Водночас, простежується небезпечна тенденція щодо закріплення в міжнародних зобов’язаннях України, зокрема в останньому Меморандумі з МВФ, відмови від виконання законодавчих вимог щодо запровадження другого рівня пенсійної системи.
Зволікання із запровадженням НСПС протягом останніх 10 років вже має вкрай негативні наслідки – за рахунок коштів, які можна було накопичити за цей період, пенсіонери отримували б сьогодні на 17% вищі пенсії, ніж зараз. За цей час також втрачено можливість інвестувати в українську економіку понад 7 млрд. доларів США (сума, співставна з обсягом позик від МВФ, наданих Україні за цей період).
Сьогодні Україна увійшла в новий політичний цикл – вибори Президента і Парламенту, і якщо другий рівень пенсійної системи не буде запроваджено з 1 січня наступного року, як це визначено Законом, можливостей завершити цей найважливіший етап пенсійної реформи щонайменше у найближчі чотири роки не буде.
Вимагаємо від Уряду сприяти позитивному розгляду у Парламенті законопроекту № 6677 та прискорити роботу щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування!
Вимагаємо від Верховної Ради України негайного розгляду законопроекту №6677! Його схвалення у першому читанні найближчим часом дозволить в якості наступного кроку створити Міжкомітетську та Міжфракційну робочу групу, яка врахує зауваження та пропозиції з боку суб’єктів законодавчої ініціативи та підготує проект до другого читання і прийняття в цілому з тим, щоб запровадити другий рівень накопичувальної пенсійної системи з 01.01.2020 року.
Наталія Веселова, народний депутат, секретар Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення
Віталій Майко, віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців
Вадим Бубняк, голова Федерації профспілок транспортників України, голова профспілки залізничників і транспортних будівельників України
Сергій Комишев, голова Центрального комітету профспілки металургів і гірників України
Галина Третьякова, керівник Інституту громадянських свобод
Наталія Ковальова, голова Ради фонду ВНПФ "Емерит-Україна"
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
