загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Субсидії зашелестіли. Як позначиться монетизація на інфляції та економіці України

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Першим готівку для оплати комуналки за лютий виплатять пенсіонерам, які отримують пенсію 4 березня.

2019 року на субсидії з держбюджету запланували витратити 55,1 млрд грн. При цьому роздавати гроші тепер будуть і готівкою. Перші субсидії готівкою перерахують субсидіантам у березні. Ініціатори монетизації в уряді вважають, що ці кошти підтримають бідних громадян і посприятимуть впровадження енергоефективності. Але як ці мільярди позначаться на економіці країни?

Ціна питання

На думку голови Асоціації споживачів енергетики і комунальних послуг Андрія Геруса, готівкою на субсидії держава роздасть близько 40 млрд грн. У березні субсидіантам перерахують кошти в межах 6 млрд грн. Більша їх частина повинна піти на оплату комунальних послуг. І тільки зекономлене споживачі зможуть витратити на інші потреби.

За даними Укрстата, в 2018 році субсидії отримали 6,5 млн сімей. За підрахунками економічного експерта Андрія Вигиринського, якщо ці ж 6,5 млн домогосподарств заощадять з отриманої субсидії по 700 грн на місяць, вийде близько 4,5 млрд грн. Множимо на 6 місяців опалювального сезону – 27 млрд грн. “Разом виходить від 20 до 30 млрд грн, які сім’ї теоретично могли б витрачати на свої потреби”, – підрахував для Фокуса Вигиринський.

Ці гроші увіллються в економіку країни. В першу чергу – на споживчий ринок. Як він відреагує на таке “вливання”, як це позначиться на сфері торгівлі, інфляції, курсі гривні і на самому ЖКГ – Фокус розпитав експертів.

Девальвація буде

Суми, закладені в бюджет для компенсацій субсидій, повинні відповідати обсягу наданих послуг, виробленого тепла, електрики, – акцентує Андрій Вигиринський. Тобто субсидії мають бути витрачені на оплату комунальних послуг. Тоді не відбудеться процесів, які призведуть до інфляції і як наслідок – девальвації гривні. Питання: чи дійсно субсидіанти віддадуть отримані від держави гроші на комуналку? Навіть якщо так, то зекономлені “субсидіальні” гроші – вже не цільові для ЖКГ. І можуть бути витрачені куди завгодно. А значить, вони здатні збільшити попит і сприяти інфляції.

Готівкою на субсидії держава роздасть близько 40 млрд грн. У березні субсидіантам перерахують в межах 6 млрд грн.

Андрій Герус у своєму пості в соцмережах стверджує, що курс гривні після монетизації “попливе” – через різке збільшення грошової маси: “Мій прогноз: інфляція за підсумками 2019 року буде набагато вищою, ніж 5%, які таргетує НБУ як свою мету”. На думку експерта, щоб стримувати інфляцію, НБУ буде тримати високу облікову ставку з можливим підвищенням. А значить, кредити стануть дорогими, а економіка – слабкою. Гривня девальвуватиме. Також експерт висловив сумніви, що НБУ піде на валютну лібералізацію в таких умовах.

Ще один ризик монетизації Андрій Герус бачить у нарощуванні боргів за житлово-комунальні послуги. Особливо в перші місяці переходу. Він нагадав, що борги по системі за газ, тепло і електроенергію вже становлять понад 60 млрд грн. “Платіжна дисципліна невисока і падає. Монетизація посприяє подальшому падінню платіжної дисципліни. Очевидно, що жорстких дій до споживачів-неплатників не буде, адже восени ще одні вибори – парламентські”, – пояснив він свою точку зору.

Інші опитані Фокусом експерти великих інфляційних і девальваційних проблем не бачать. Головна причина – субсидії отримають небагаті люди.

“Мова про дуже специфічні витрати. Ці гроші не підуть на імпорт телевізорів, побутової техніки і машин. Вони будуть витрачені на комуналку і на їжу. Тому я не переживав би щодо курсу та інфляції”, – пояснив Фокусу економіст Олег Устенко.

Згідно з останніми дослідженнями, нагадав Вигиринський, 43% доходів громадяни витрачають на продукти харчування, а всього на споживчі витрати (транспорт, одяг, медицину тощо) йде 90% доходів.

Крім того, в масштабах країни з бюджетом більш ніж трильйон гривень 2,5–3 млрд грн – сума, яку всі субсидіанти зможуть “зекономити” за місяць – не стануть чимось суттєвим. За даними НБУ, готівкова гривня поза касами банків в IV кварталі 2018 року становила 364,8 млрд грн.

А експерт з інвестицій та прогнозування Європейського аналітичного центру Вадим Бардась вважає, що монетизація, навпаки, сприятиме розвитку грошових відносин в Україні. “Сьогодні НБУобмежує оборот грошової маси на внутрішньому ринку і стримує розвиток торгівлі. Додаткові кошти, вивільнені за рахунок системи монетизації субсидій, відразу надійдуть на споживчий ринок. Це зможе додати приблизно 0,2–0,5% до приросту роздрібної торгівлі в Україні. Ланцюгова економічна реакція підвищить рівень ділової активності і, відповідно, зростання валового внутрішнього продукту”, – пояснив він.

“Монетизація посприяє подальшому падінню платіжної дисципліни. Очевидно, що жорстких дій до споживачів-неплатників не буде, адже восени ще одні вибори-парламентські”

Андрій Герус, експерт, допускає лише незначну девальвацію через зростання грошової маси у зв’язку з високим рівнем імпортозалежності економки України. “Але враховуючи незначну суму вливань і період їх надходження на валютний ринок – 10-15 млрд грн за 2-3 місяці – це може викликати лише зростання курсу долара, але не вище ніж 28-29 грн”, – уточнив він.

Фінансовий аналітик Віталій Шапран також констатував, що з публічно озвучених тез не бачить тиску ні на валютний ринок, ні на інфляційні очікування від монетизації: “В макроекономічному аспекті монетизація не зачіпає обсяг грошей в економіці, оскільки одна форма компенсації буде замінена іншою”.

Що стосується потенційного нарощування заборгованості по оплаті за газ і електроенергію, виконавчий директор асоціації “Енергоефективні міста України”, енергоексперт Святослав Павлюк такої проблеми не бачить. Він нагадав, що вже протягом п’яти років частина субсидій виплачується грошима: на тверде паливо та скраплений газ: “Таких людей в різні роки у нас було від 600 до 800 тисяч. І вони завжди вчасно платили, неплатежів зафіксовано не було”.

Причинами неплатежів були інші фактори, вважає Павлюк. Більшість боргів – це прострочені платежі ще з 2012 року, на які налічується пеня, тому і зростає борг. Причому більша частина неплатежів – у тих, хто має хороші доходи.

“Я б не розраховував, що через монетизацію субсидій стануть виникати проблеми з боргами великого масштабу”, – упевнений Павлюк. Він вважає, що монетизація сприятиме економії. Постачальники тепла і газу це відчують – ринок скоротиться. Натомість це дасть можливість скоротити імпорт газу. А також – можливості для іншої галузі.

Бізнес-перспективи

Потенціал у процесі монетизації бачать для себе ІТ-фахівці. Зокрема, Юрій Сивицький з Intecracy Group розповів Фокусу, що очікує, що монетизація субсидій призведе до зростання попиту на ІТ-проекти, пов’язані з технологіями “розумного будинку” і енергозбереження, щоб економити і з чистою совістю витрачати на себе заощаджене.

Сивицький пояснив: технологія “розумного будинку” дозволяє прогрівати не всі приміщення, а тільки житлові, за розкладом і з урахуванням реальної (а не розрахункової) температури. А ще передбачає розумний енергоменеджмент – вимикання світла, коли в приміщенні немає людей, електроприладів, які забули вимкнути, нагрівання води в автоматичному режимі вночі, що сумарно дає хорошу економію.

Ще років п’ять тому ці технології були досить дорогими. Сьогодні це доступно практично всім українцям. Більше того, в Україні створено більше десятка стартапів, що пропонують готові рішення.

Політичні експерти ще сперечаються щодо монетизації субсидій: це вдалий передвиборчий хід чинного уряду або логічна ініціатива на благо українців. З точки зору економіки, монетизація як мінімум не обрушить країну в інфляційну прірву. Навіть якщо при цьому не додасть істотного зростання ВВП.

Яніна Тернова

 

Джерело:
До списку новин