Чиновників не каратимуть за спілкування в побуті, але готують нові квоти.
Рада повертається до розгляду мовного законопроекту. Якщо його приймуть, то за публічне приниження української штрафуватимуть, а спецкомісія видасть чиновникам сертифікати про знання мови.
Правки і норми
Проект про мову в першому читанні парламент прийняв у жовтні 2018-го. У четвер ВР почала роботу над другим читанням, але до ініціативи було подано понад 2000 поправок. Спікер ВР Андрій Парубій зізнався: передбачити, коли буде голосування, складно, але прийняти проект хочуть до 31 березня.
За проектом, єдина мова – українська. Нею відбуватиметься навчання на всіх рівнях. Нацменшини, поряд з українською, зможуть навчатися рідною мовою в окремих групах. З 1 січня 2025 року українська стане мовою ЗНО (сьогодні мову можна вибрати). Розважальні заходи, конференції та фестивалі теж вестимуться українською. На телебаченні хочуть збільшити квоти на українську продукцію до 90% (сьогодні – 75%). Крім того, половина накладу друкованих ЗМІ та книжок повинні бути державною мовою незалежно від попиту, як і інтерфейси комп'ютерних програм, і додатків для смартфонів. Чиновників зобов'яжуть на робочому місці використовувати тільки державну мову, а рівень їх знань визначатиме Нацкомісія стандартів державної мови. Вона видаватиме чиновникам і депутатам сертифікати про знання. За словами віце-прем'єра В'ячеслава Кириленка, в особистому спілкуванні можна буде говорити будь-якою мовою.
Нагадаємо, представники друкованих ЗМІ пропонували своє рішення. Поки в українців не сформувався попит на україномовну пресу, субсидувати з держбюджету її друк на українському і зробити її безкоштовною. Також пропонувався варіант розміщувати перекладний варіант видання в електронному вигляді на сайті ЗМІ і також зробити його безкоштовним. Однак наразі в тексті закону фігурує інша вимога.
Шанси на успіх
Політолог Сергій Таран зазначає, що на розгляд закону сильно вплинуть вибори:
"В такий період традиційно парламенти дуже слабо працюють, і є шанси, що до виборів президента ВР так і не прийме цей законопроект. Градус дискусії навколо цього питання зараз набагато нижче: якщо раніше обговорювали, скільки держмов має бути в Україні, то тепер йде розмова про те, які механізми повинні бути при забезпеченні державності української мови".
Його колега Володимир Фесенко вважає, що на "здвоєних" пленарних тижнях (з 12 по 22 березня) ВР може ухвалити не тільки мовний закон, а й інші законопроекти. Щоправда, на його думку, вони будуть не такими резонансними, як мовна норма.
Покарання: штрафи і 10 років в'язниці
Більшість покарань за порушення закону – штрафи. Наприклад, якщо чиновники на робочому місці спілкуються не українською мовою або не ведуть на ньому ділову документацію, їм доведеться заплатити до 6800 грн. Навмисне спотворення мови в офіційних документах простим українцям обійдеться в 5100 грн. Таке ж покарання загрожує вчителям, викладачам, працівникам транспорту і сфери обслуговування, якщо споживач попросив спілкуватися з ним українською мовою, але отримав відмову. Публічне приниження чи зневажання української мови (в тому числі в кіно, спектаклях або на інших культурних заходах) прирівнюється до наруги над державними символами України. За таку провину сьогодні загрожує штраф до 850 грн, арешт до півроку або ув'язнення до трьох років. Найсуворіше покарання прописано за спробу ввести багатомовність в Україні (наприклад, законопроект про дві мови). Такий крок прирівнюється до повалення конституційного ладу, за що загрожує до 10 років в'язниці. Стежитиме за дотриманням цих правил уповноважений із захисту державної мови, який розглядатиме скарги про порушення.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
