загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Гроші є, але… – економіст про виплати пенсіонерам, “євробляхи” та проблеми ФОПів

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Що буде з курсом гривні, як передвиборча “щедрість” політиків, які вирішили заплатити пенсіонерам додаткові 2410 грн, вплине на економічну ситуацію та чим загрожують ініціативи влади щодо ФОПів, розповів директор Інституту соціально-економічної трансформації та експерт групи «Податкова реформа» Реанімаційного пакету реформ Ілля Несходовський.

– Пенсіонери от-от мають отримати перший транш анонсованих одноразових виплат. На Вашу думку, це підкріплена сума? Як вона може вплинути на економічну ситуацію?

– Початок виплат передбачений приблизно на 10 березня, і в квітні це відбудеться приблизно в ті ж числа. Це підкріплена сума, адже додаткові кошти були отримані із розмитнення “євроблях”. В бюджеті Пенсійного фонду було передбачено, що це принесе один мільярд гривень, але отримали набагато більше, близько шести мільярдів. Тож ця ініціатива підтверджена.

Проте я вважаю, що додаткових коштів як таких немає, бо у Пенсійного фонду є суттєва заборгованість перед Державним казначейством, та й взагалі він є дефіцитним і постійно потребує додаткових надходжень із державного бюджету. Тож вони (додаткові гроші, – НП) мали би бути спрямовані на погашення боргів перед Держказначейством або зменшення дефіциту ПФ.

– Грубо кажучи, в ситуації з виплатами за рахунок одних роздали іншим?

– Ні, тут я з вами не погоджуюся, бо в даному випадку люди завезли автомобілі, і в них виникали зобов’язання по сплаті митних платежів. Це необхідно для того, щоб використовувати придбане за кордоном авто. І цю норму закону нарешті виконали. Крім того, був певний пільговий період, тож люди зекономили суттєву суму. Тому говорити про те, що їх “потрясли”, не можна. Якщо людина завезла авто на іноземних номерах і використовувала його, то вона – порушник законодавства. І до них необхідно було застосовувати відповідні санкції. Просто, враховуючи масовість проблеми, прийняли саме таке рішення. Тож неправильних підходів я не бачу. Неправильний підхід тільки тому, що його реалізували тільки зараз.

– Складається таке враження, наче це було рішення під вибори…

– Нічого не можу сказати з цього приводу. Але однозначно видно, що рішення про індексацію пенсій і виплати розміром 2400 гривень, розділені на два місяці, повністю відповідають критеріям прийнятих під вибори. Це зроблено, аби таким чином фінансово зацікавити пенсіонерів, аби вони побачили, що їхнє життя не настільки погане, як їм здається, і, відповідно, тепліше налаштувати їх до чинної влади. Тут є політично вмотивоване рішення, яке на даний момент є суперечливим з точки зору певних етичних позицій, хоча з точки зору закону там все правильно.

– Наскільки значною є ця сума в масштабах економіки?

– Одноразові виплати – це не така вже й значна сума, не можна сказати, що вони суттєво вплинуть на ситуацію на ринку. Але треба пам’ятати, що саме на березень припадають й індексація пенсій, і разова виплата, і монетизація субсидій. Як результат – у нас збільшиться кількість коштів у населення, а це може призвести до додаткової інфляції. Треба також не забувати, що в березні-квітні в нас є також сезонна інфляція, пов’язана із новим урожаєм, і це також впливає на ситуацію на споживчому ринку.

– З чим пов’язане зміцнення гривні останнім часом?

– Тут є два тренди. Перший пов’язаний із особливістю нашої економіки. Основний товар, який ми купуємо, – це енергоносії, а продаємо переважно продукцію сільського господарства й металургії. В холодну пору року ми купуємо більше енергоносіїв, сільське господарство також сезонне, тож це і призводить до того, що в Україні постійно відбуватиметься певна девальвація національної валюти восени і взимку, а потім – укріплення до літа. Це якщо немає втручання і зовнішніх факторів.

Серед зовнішніх факторів, які впливають на ситуацію, – певна лібералізація ринку. Нацвалюта швидше обертається і збільшується довіра до гривні. Далі, щодо виплат, про які ви згадували, – коштів у держбюджеті для них недостатньо. Відповідно, для того, щоб їх забезпечити, реалізується міжнародна фінансова допомога. Мінфін реалізує державні гарантії, що й призводить до збільшення пропозиції валюти на ринку, таким чином, відбувається укріплення гривні.

Крім того, Міністерство фінансів реалізує облігації внутрішньої державної позики, які також створюють додатковий попит на нацвалюту. Деякі нерезиденти, які заходять в Україну, продають долари й ОВДП, які забезпечені дуже високою ліквідністю, надійністю й дохідністю.

– Чи є ризики девальвації?

– Ризики щодо незначної, та все ж девальвації національної валюти можуть мати місце наприкінці березня – на початку квітня. Це пов’язано з тими ж значними виплатами. Але вони спрямовані, в першу чергу, на пенсіонерів, які зазвичай не створюють суттєвого попиту на валюту. Таким чином, рівень девальвації, яка може відбутися наприкінці березня – на початку квітня, мінімальний. Там будуть інші фактори: погашення ОВДП, які були реалізовані наприкінці грудня 2018-го терміном на три місяці, а також необхідність виплат за зовнішніми зобов’язаннями на початку квітня. Але, враховуючи дії й можливості Нацбанку, думаю, суттєвої девальвації не буде. А далі вже спостерігатиметься загальний тренд укріплення національної валюти протягом весни й літа. Потім відбуватиметься незначна сезонна девальвація, пов’язана із сезонною роботою агропромислового комплексу й енергетичного сектору.

– До якої межі може зміцнитися або впасти гривня?

– Не більше 50 копійок (падіння, – НП), іншими словами, можливо, й будемо очікувати 27,5 грн за долар, але сумнівно. Адже валюти достатньо, скоріш за все, ми нічого не помітимо, й максимум буде 27,20. Тобто суттєвої девальвації не буде, 2% – не таке велике коливання, враховуючи, що в нас все ж таки гнучкий валютний курс.

– Як ви ставитеся до ініціативи Міністерства соціальної політики щодо ФОПів? (В лютому на сайті Мінсоцполітики опублікували законопроект, який пропонує жорсткіший контроль за діяльністю ФОПів. Зокрема, забороняється використовувати ФОПів замість найму працівників. Згодом в уряді уточнили, що у разі ухвалення закону працівникам ІТ-сфери та фрілансерам нічого не загрожує, – НП).

– Звичайно, ця ініціатива, по-перше, не на часі, а, по-друге, коли ви просто копіюєте світовий досвід, то треба враховувати українські реалії. Запропонований сьогодні підхід, звісно, негативно вплине на робітників, які працюють у вигляді ФОПів, але фактично мають певні трудові відносини із роботодавцем. Першим постраждає ІТ-сектор. Враховуючи те, що сьогодні ця галузь суттєво зростає, а переваг для розвитку не так багато (адже в нас не захищена інтелектуальна власність, а бізнес не захищений від тиску правоохоронних і контролюючих органів),то одним з небагатьох плюсів для ІТ є низька ставка оподаткування, й загалом ціни на товари в нас нижчі, ніж у Європі чи США.

Ініціатива, яка прибере перевагу у вигляді низького рівня оподаткування, негативно вплине на економіку, тому треба прораховувати дії не тільки з точки зору наповнення державного бюджету, а й того, як це в цілому вплине на економіку. Адже сусідні країни матимуть куди вигідніші пропозиції для спеціалістів.

– Тобто головне завдання – збір грошей, а не сервіс?

– З одного боку, це виглядає правильно. Але коли в дереві заводиться хробак, то щоб позбутися його, це дерево не треба пиляти. А те, що зараз робиться, нагадує саме зрубування дерева. Але ж наступного року ви не отримаєте жодних плодів! Треба думати стратегічно, а не на рівні затикання дірок, і в цьому проблема. Адже якщо порівнювати ФОПів з іншими негараздами, які ми сьогодні маємо – контрабанда, офшори, податкові скрутки й інші форми шахрайства…

Загалом ФОПи в нас розділені на три проблеми. Перша – це ті, які використовуються для трудових відносин, друга – для продажу контрабанди (і з цим нічого не робиться), третя – коли такі гіганти, як “Розетка”, Цитрус“, “Алло” та інші, за допомогою ФОПів уникають оподаткування. Ось куди можна спрямувати зусилля. Втрати України від таких зловживань – мільярди доларів.

– Що саме Ви маєте на увазі?

– Оборот одного з великих рітейлерів під час “чорної п’ятниці” склав мільярд доларів за день. Половину з цього всього вони продали через ФОПи й не сплатили жодних податків. Тобто тільки за один день бюджет втратив близько трьох мільярдів гривень! Тому варто зосереджувати свою увагу не на дрібних речах, а все ж таки спочатку вирішити глобальні проблеми. Якщо у вас розвалюється будинок, то ви не починаєте фарбувати двері, а укріплюєте фундамент!

– Тоді чому хтось фарбує двері?

– В Україні за 27 років з’явилося дуже мало людей зі сформованим державницьким мисленням. Найвище керівництво має думати глобально про те, як зробити Україну багатою, а не приймати ситуативні рішення. Наповнення бюджету не є першочерговою задачею: якщо ви наповните бюджет і знищите економіку, то для чого таке наповнення бюджету?

Марина Євтушок

До списку новин