загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Живий класик української літератури Юрій Мушкетик відсвяткував 90-річчя

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Творчий доробок письменника становлять понад півсотні романів і повістей.

90-річний ювілей відсвяткував напередодні автор романів "Яса", "Брат на брата", "Рубіж" та інших творів Юрій Мушкетик. Колишній керівник Спілки письменників України продовжує друкуватися досі.

Письменницькі дачі в Конча-Заспі, де роздавали ділянки радянським письменникам – там мешкає Мушкетик і туди їдуть гості вітати його з днем народження. Автор почав писати ще в 1950-х, коли був студентом. Перше оповідання надрукували в "Барвінку" несподівано. "Так воно ж уже в номері – він каже. Це був найбільший в моєму житті тріумф", - пригадує свій дебют письменник. За перший гонорар він купив костюм. 

У радянський час доля була до нього поблажлива, хоча сам письменник вважає, що тоді було непросто. Історичну постать козака Семена Палія він змалював у дусі тодішньої ідеології. "Зараз би я такого уже не писав. Я не скажу, що я брехню написав навіть", - зізнається автор. І додає, що дуже багато чого не міг собі дозволити через цензуру – і реальну, і власну. "Кожен письменник сам собі цензор був, боявся", - визнає він.

Мушкетик, який очолював журнал "Дніпро" і керував спілкою письменників, згадує, що цензори доходили до абсурду, тим не менше в журналі якось примудрялися друкувати і дисидентів. "Ми під псевдо друкували Стуса, Світличного, Сверстюка", - каже він. Сміливцем через це письменник себе не називає, однак і догани, і звільнення з роботи теж не вважає вартими уваги репресіями. "Позаду багато років, попереду мало, і думаю, що я жив чесно, це саме основне", - зізнається він.

На день народження з друкарні імениннику привозять несподіваний подарунок – нову книгу. Видавець переконує, що твори Мушкетика досі популярні. "Важливі для нашого ринку книжки про те, що відбувалося в радянські часи в літературному суспільстві", - каже директор видавництва Олександр Красовицький. У свої 90 Мушкетик радіє гостям і з задоволенням роздає автографи. "Написав я багато, щось вже померло, щось помирає, щось протримається в часі", - підсумовує він. 

 

Джерело:
До списку новин