загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

За вами вже стежать: хто і навіщо збирає інформацію про українців

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Напевно, кожен з нас неодноразово отримував смс-повідомлення або дзвінки чи листи з організацій, з якими справ ніколи не мав. Особливо такою розсилкою люблять займатись магазини з пропозиціями щось купити та банки – взяти кредит або відкрити депозит. Начебто нічого страшного тут немає. Але іноді вас навіть називають на ім’я та прізвище. І ось тут стає неприємно – «інкогніто», з яким ви ніколи не спілкувалися, знає, хто ви, та ваші контакти. Як же опиняються ваші персональні дані в тих місцях, в яких ви їх не залишали? Як правило, їх дають або продають працівники або власники тих місць, де ви залишали свої дані. Наприклад, ви отримуєте бонусну картку якогось супермаркету, заповнивши перед цим анкету. Готуйтесь до того, що незабаром ваші дані опиняться у партнерів цього магазину. Так само і з банками. І якщо з магазинами легше – просто не отримуйте бонусні картки, – то з іншими установами складніше.

Де у вас мають право вимагати дані, а де можете сміливо відмовлятись їх називати?

Банки

Коли ви прийдете до будь-якого банку, вас «попросять» не лише принести паспорт та ідентифікаційний код, а й заповнити так званий опитувальник, в якому має зазначатись детальна інформація про дохід ваш та вашої родини, ваш сімейний стан та місце роботи. Обурені клієнти банків обговорюють цю ситуацію на форумах. І якщо ви отримуєте кредит, то цілком логічно, що фінансова установа цікавиться, кому вона позичає гроші. А якщо приносите власні гроші у банк з тим, щоб покласти на депозит? А якщо лише звернулися за отриманням зарплатної картки? «Вечірка» направила запит до Національного банку України з проханням прокоментувати ситуацію.

У відповіді Нацбанк посилається на Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон) та статтю 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі – Закон про банки), які вимагають від банків здійснювати ідентифікацію, верифікацію, вивчення та уточнення інформації щодо клієнта.

- З цією метою банки мають право запитувати у клієнтів необхідні документи або інформацію, а клієнти зобов’язані надати такі документи та/або інформацію. При цьому вивчення клієнта включає, зокрема, отримання банком інформації щодо фінансового стану клієнта, проведення оцінки фінансового стану клієнта, з'ясування місця його проживання або місця перебування чи місця тимчасового перебування в Україні. Тому банки з метою отримання наведеної інформації надають клієнтам заповнити письмові анкети-опитувальники, які, в тому числі, можуть включати інформацію щодо доходів клієнта та його сім’ї. У переважної більшості банків у договорах про надання послуг банку визначені права та обов’язки банка та клієнта в частині надання та отримання відомостей/інформації. Якщо клієнт не надає банку необхідну інформацію для ідентифікації, верифікації, вивчення або уточнення інформації, банк на підставі статті 10 Закону і статті 64 Закону про банки має право відмовитися від проведення фінансових операцій або підтримання ділових відносин, – зазначено у відповіді Нацбанку на запит.

Тобто перед банком не лише кишені доведеться вивернути, а й принести довідки, які вважатимуть за потрібне попросити у вас працівники банківської установи. Промоніторивши тематичні форуми, бачимо, що, як правило, це довідка з місця роботи, декларація тощо.

Але адвокат Іван Ліберман не погоджується з відповіддю Нацбанку та пояснює, що вищезазначені закони суперечать Закон України про захист персональних даних.

- Клієнти не зобов’язані надавати такі дані. В нас є закон, який захищає права людей, – Закон України про захист персональних даних. Тому якщо людина відмовляється давати такі дані, то ніхто не може її змусити. Закон України про захист персональних даних має конституційне підґрунтя, а саме захищає таємницю приватного життя. Інформація про статки належить до таємниці приватного життя, – коментує адвокат.

Але змусити здійснювати всі необхідні операції банк можна лише через суд. Навряд чи в когось вистачить натхнення подавати до суду на кожний банк, в якому обслуговується, щоб у нього перестали вимагати довідки та заповнення різних анкет.

Освіта

У деяких установах освітньої сфери практикується при реєстрації дитини до закладу проводити допит батьків про місце роботи, посаду та освіту. Пам’ятаю, коли подавала документи доньки у дитячий садок, стикнулася з такими питаннями. Дехто скаржиться, що така сама ситуація і при оформленні дитини до першого класу. Звичайно, тут нічого страшного нема, але незрозуміло, яке має значення, ким працюють батьки, якщо кожна дитина має право в Україні на безкоштовну освіту незалежно від соціального стану та місця роботи батьків. У Департаменті освіти і науки КМДА коментують:

- Відповідно до пункту 31 наказу Міністерства освіти і науки України від 08.04.2015 р. № 412 «Про затвердження Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1–4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2015 р. за № 472/26917, у розділі V «Загальні відомості про учнів» записуються місце проживання (включає в себе постійне або тимчасове місце проживання дитини) і контактні номери телефонів батьків або осіб, які їх замінюють. Дані про місце роботи (посаду) та трудову діяльність батьків не є обов’язковими та надаються за згодою.

Медицина

У деяких медичних установах практикують вимагати у пацієнтів зазначення місця роботи. Департамент охорони здоров’я КМДА коментує:

- Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 р. № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.04.2012 р. за № 661/20974, затверджено форми первинної облікової документації, зокрема № 025/о «Медична карта амбулаторного хворого №__» та Інструкції щодо її заповнення, відповідно до якої у пунктах 1–6 титульної сторінки форми зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові, стать, дата народження, телефони: домашній та робочий, місце проживання пацієнта згідно з паспортними даними, місце роботи (навчання), посада.

Але тут така сама ситуація, як і з банківськими установами: наказ суперечить вищезазначеному Закону України, вважає Іван Ліберман, і додає:

- Тут все аналогічно до фінансових установ: якщо людина не хоче вказувати інформацію про своє місце роботи, джерело доходів, вона має право відмовитись, спираючись на Закон України про захист персональних даних. І медики не мають права відмовляти у послугах. Ненадання медичної допомоги підпадає під кримінальну відповідальність.

Правоохоронні органи

Якщо у вас «стирять» гаманець у транспорті і ви звернетесь до правоохоронних органів, більшість питань вам зададуть з приводу: де працюєте, ким працюєте, з ким живете тощо. Тобто питання, які не мають відношення до зниклої речі і жодним чином не допоможуть її відшукати. То чи зобов’язані українці викладати всю інформацію у правоохоронних органах, пояснює адвокат:

Навіть правоохоронні органи не мають права вимагати таку інформацію ні в потерпілого, ні у свідків, ні в підозрюваного, ні в обвинувачуваного – в осіб без процесуального статусу. Стаття 63 Конституції України чітко вказує на це: «Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів.

Як себе захистити

У ХХІ столітті інформація ціниться як ніколи. Недарма є вислів «Хто володіє інформацією, той володіє світом». Зараз існують навіть спеціальні комп’ютерні програми та плагіни, щоб збирати дані в Інтернеті про користувачів. І добре, якщо вони не потраплять до зловмисників. То як же захистити себе?

Нікому не надавати за жодних умов свої персональні дані, – радить адвокат.

Варто додати, що залишаючи про себе інформацію онлайн, потрібно бути не менш обережним, ніж якщо це відбувається офлайн. Тому перш ніж заповнювати у соціальних мережах інформацію про своє місце роботи або навчання, сімейний стан – подумайте 100 разів.

Ярослава ЗОЛОТЬКО

 

Джерело:
До списку новин