В Україні не вистачає донорів: куди йде кров волонтерів

Волонтери вважають, що українці не йдуть здавати кров, бо не знають, наскільки це важливо. Чому в Україні не розвинена культура донорства і кому не вистачає донорської крові?

ФАКТ. Донорська кров та її компоненти, плазма і тромбоцити необхідні лікарням щодня. Її використовують для переливання крові тяжкохворим, при оперативному втручанні. Потреба в крові є завжди, тому що термін зберігання кожної дози донорської крові всього п’ять днів. Зробити запаси в такій ситуації неможливо, тому волонтерська допомога потрібна щодня.

ПОТРЕБА Є. Переливання крові необхідне при онкологічних захворюваннях. Цей метод допомагає поповнити запас тромбоцитів, еритроцитів і білків. Тривалість курсу і частота переливань залежать від конкретних показань. Наприклад, при складній формі лейкозу може бути потрібно до двох переливань крові в тиждень. В першу чергу, в таких ситуаціях люди звертаються до рідних і знайомих, але при тривалому курсі власних ресурсів не вистачить, тому що людина може здавати кров тільки один раз у 2-3 місяці. Тоді настає черга донорської крові, якої на всіх не вистачає.

Як розповів київський лікар Дмитро, незважаючи на велику базу донорів, їх пошуки в основному лягають на плечі родичів хворих, тому що здавати кров на регулярній основі приходить близько 10 осіб у день. Медик зазначає, що навіть у Києві ситуація з кров’ю катастрофічна.

ПОКИ НЕ ПРИЙШЛА БІДА. Крові родичів і друзів, як правило, не вистачає на весь період лікування, тому пацієнти звертаються до чужих людей. При цьому мало хто замислюється про донорство до того, як у його родині або сім’ї знайомих не сталася біда. Родичі онкохворих відзначають, що на пошуки донорів йде дуже багато часу.

Незважаючи на те що з 2014 року загальна кількість донорів в Україні виросла, їх все одно втричі менше, ніж, наприклад, в ЄС. В Європі нормою вважається 33 донації на 1 тис. осіб на рік. В Україні здійснюється лише 11,3 донацій. У 2017 році в Україні здійснили 571 тис. донацій донорської крові, а необхідно не менше 1,3 млн донацій. Особливо гостро дефіцит крові відчувається влітку, коли люди роз’їжджаються у відпустки, а студенти (найактивніші донори) їдуть по домівках. При цьому пацієнтів у лікарнях менше не стає. Влітку 2018 року київський банк крові, з якого донорську кров доставляють у лікарні, стояв напівпорожнім.

ДОПОМОГА ВОЛОНТЕРІВ. Керівник проекту «Одна кров» Олександр Трикоз зазначив, що на рівні держави тему донорства в Україні не розкручують і не популяризують. За його словами, активна реклама донорства на телебаченні і зовнішній рекламі могла б поліпшити ситуацію.

Волонтерський проект «Одна кров», за словами Трикоза, був створений, в першу чергу, для допомоги військовим, але, коли потреба в крові для поранених бійців знизилася, волонтери стали допомагати всім українцям. В електронній базі проекту на даний момент близько 1 тис. донорів по всій країні. Практично щодня до волонтерів звертаються за допомогою, вони звіряються з базою, намагаючись знайти відповідних донорів у потрібному регіоні. Олександр Трикоз зазначає, що до них звертаються з різними ситуаціями.

Олександр ТРИКОЗ, волонтер:

Звертаються часто батьки онкохворих дітей. Нерідко потрібна кров жінкам, які пережили важкі пологи, і людям, які потрапили в ДТП. Також іноді просять здати кров для людини, якій призначена операція.

Проект «ДонорUA» також надає безкоштовну допомогу в пошуку донорів по всій Україні. У проекту є сайт, на якому викладають інформацію про реципієнтів (пацієнтів, які потребують крові). Багато оголошень помічені плашкою «Терміново». Проект дозволяє донорам самостійно вибрати людину, для якої вони будуть здавати кров.

РЕФОРМА БЛИЗЬКО. У лютому 2019 року Кабмін схвалив Стратегію розвитку національної системи крові в Україні. Вона повинна забезпечити рівноправний і своєчасний доступ пацієнтів до донорської крові. Планується створити єдиний національний реєстр донорів, а також поліпшити координацію між регіонами, щоб виключити випадки, коли в одній області крові не вистачає, а в іншій її утилізують через закінчення терміну придатності. Крім вирішення проблеми нестачі донорів, держава планує підвищити рівень безпеки, скоротивши ризики інфікування крові. За оцінками Кабміну, на реформу до 2022 року знадобиться близько 6,5 млрд гривень.