Блоги
Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Необхідне Вам лікування співвідносно з Вашою пенсією становить:

Як пробачити своїх батьків: 8 порад, які працюють

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Які психологічні проблеми не траплялися у дорослому житті з людиною, «діагнозом», в основному, є дитинство, а точніше, образи, які залишилися разом з нею. Вони залишаються в душі скалкою, що, якщо вчасно не витягнути, почне наривати і, зрештою, перетвориться в «отруту», що руйнує організм зсередини як психологічно, так і фізично.

Такі образи складно викорінити навіть найдосвідченішому психологу, не кажучи про те, щоб впоратися з ними самостійно. Але спробувати це зробити необхідно, не чекаючи, що «якось пройде саме» – не пройде!

Зруйнувати будь-яку образу (а дитячу, тим більше) можна тільки щирим прощенням. Але як нестерпно важко це зробити! Можна пробачити практично будь-якій людині, але якщо образили мама з татом – це найважчий вантаж, що висить над життям людини дамокловим мечем, готовим у будь-який момент зірватися і впасти.

Відомий психолог Людмила Петрановська на одній зі своїх лекцій прочинила завісу таємниці, чи є взагалі якийсь шанс у дорослої людини позбутися дитячих образ. Сьогодні про це і поговоримо.

1. Не намагайтеся пробачити своїх батьків,  а постарайтеся максимально їх зрозуміти, заглянувши в їхнє досить важке життя, де в основному всі жили однаково: брак грошей, побут, робота, нескінченні черги в магазинах. Можливо, ця нескінченна метушня не давала їм шансу бути більш чутливими і люблячими батьками (дуже часто людина несвідомо копіює поведінку своїх батьків, і в наш, ще більш метушливий вік, таке відбувається досить часто)

2. Якщо раніше вважалося, що батьки – це святе і будь-який опір їм або неприйняття їхньої поведінки було повним табу, то подорослішавши, ви повинні розуміти, що маєте повне право говорити про проблеми і про те, що вам від чогось було погано. Можливо, батьки навіть не здогадуються, що у вас сидить образа на них. Багато з них вже не настільки заклопотані, як раніше, у них були роки, щоб стати мудрішим і, можливо, ви вже подарували їм онуків, а значить, вони відкрилися з нової сторони і стали добрішими і спокійнішими. Спробуйте поговорити з ними по душам і, найімовірніше, у вас зможуть розпочатися нові теплі стосунки, яких ви були позбавлені багато років.

3. Але іноді просто поговорити недостатньо. Одним важливо, щоб батьки попросили вибачення (повторюся – за те, що, можливо, вони й не здогадувалися, що завдали душевну травму), обійняли, міцно притиснули до себе і поцілували як в дитинстві. У тих випадках, коли у відносинах присутній серйозний абьюз (термін, що позначає насильство, погане поводження, образу – ред.) і саме це і є та найважча ноша, іноді достатньо факту визнання з боку батьків. Так, уявіть собі, просте визнання вчиненого здатне «приглушити» нестерпний біль, яка тягнулася роками і покласти початок новим теплим відносинам.

4. Буває, що підсумком відвертої розмови з батьками стає їхнє повне заперечення того факту, що вони поступали несправедливо з вами. За їхніми словами, все було зроблено правильно, і саме завдяки їм ви виросли в людину з великої літери. Залиште за ними право не визнавати помилок. У кожної людини своє бачення світу і, можливо, саме таке у них уявлення про любов до дітей. Якщо в похилому віці вони наполягають на своїй позиції і не приймають іншого варіанту, переконати їх вже не вдастся. Просто знайте: у кожного є право на власну думку.

Правда, при такому розкладі навряд чи у вас зможуть бути по-справжньому хороші стосунки, але, можливо, вам вдастся їх простити і вже від цього стане хоч трішки легше.

5. Ще одна рекомендація психолога – пожаліти самого себе, тільки маленького. Пояснити все з позиції себе, дорослого, і визнати: так, батьки були не праві, але судити їх ми не маємо права, оскільки ніколи не зможемо бути старше їх. Просто пожаліти. Адже повинен же хоч один дорослий пожаліти вас, маленького. Чому б вам самому не стати цим дорослим?

6. Дозволяйте собі іноді посумувати: про те, чого не було в дитинстві, про те, що ваші батьки вам недодали чи несправедливо забороняли. Іноді така «самотерапія» приносить полегшення.

7. Не плекайте надію, що батьки візьмуть і різко зміняться. Можливо, не різко або взагалі ніяк вони не зміняться. Наприклад, вам все життя хотілося, щоб батько хоч би раз поцілував або пригорнув вас, а мама сказала на вашу адресу теплі слова. Але вони не обіймають і не кажуть – нічого не змінюється. Можливо, вони просто не вміють це робити. Їх не було кому цього навчити. Вони вже просто навіть не здатні оволодіти наукою любові. Спробуйте їх просто пожаліти і щиро любіть, незважаючи ні на що, адже вони все життя були позбавлені цього почуття. Не чекайте від них проявів емоцій, просто любіть їх самі. Хай хоч у старості вони відчують, що це таке. Адже саме ви – їх кров і плоть, можливо, і прийшла у це життя, щоб навчити їх цьому.

8. Навчіться «розшифровувати» любов ваших батьків. Якщо вони весь час буркотять і критикують, але при цьому ніколи не відпустять голодним і переживають, чи наділи ви шарф і взяли парасольку, то це і є їхня любов – просто не зовсім така, якою ви собі її уявляєте. Так, ви не чуєте від них слів любові, але іноді любов безмовна, а вчинки важливіші сотні красивих слів.

Якщо вам вдастся щиро пробачити або хоча б трохи зрозуміти і прийняти своїх батьків такими, якими вони є, ви зможете повернути й ті теплі стосунки, які були між вами колись.

 

Джерело:
До списку новин