Спеціаліст з інфекційних хвороб Джуді Стоун впевнена, що генетичний тест допоможе поліпшити результати лікування. Він передбачить, чи допоможуть пацієнту ліки, чи потрібне інше дозування і чи є ризик серйозних побічних ефектів.
Цей напрямок у медицині називається «фармакогенетика» – вивчення взаємодії ліків і генів людини. Гени контролюють роботу ліків, а тест дозволяє розрахувати оптимальну дозу знеболювальних, а також препаратів проти ВІЛ, психіатричних і онкологічних захворювань.
ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ?
Для тесту ДНК береться мазок з внутрішнього боку щоки. З клітин витягується генетичний матеріал, який перевіряють на вміст ферментів, які метаболізують ліки. Такий підхід може врятувати життя або полегшити страждання.
Наприклад, кожен десятий пацієнт не отримує знеболювання від кодеїну. Найчастіше таким людям не вірять на слово, а скарги на постійні болі пояснюють бажанням людини отримати наркотик. Насправді, відсутність ефекту пов’язана з тим, що організм такого хворого погано засвоює кодеїн, трамадол або інші ліки через дефект одного з ферментів. Ще у 2% хворих фермент працює активніше, ніж у інших, і звичайна доза кодеїну може стати смертельною.
Якщо тест ДНК покаже дефект ферменту, хворому або пропишуть препарати з морфієм, або зменшать дозу.
ЧИ СТАНЕ МЕНШЕ УСКЛАДНЕНЬ?
Від побічних ефектів ліків тільки в США щороку страждає 1,3 млн чоловік.
У групі ризику – пацієнти яким понад 62 роки. Метаболізм змінюється з віком, і організм не справляється з навантаженням. Найнебезпечніші препарати для таких людей – це варфарин (кумадин, розріджувач крові), засоби від діабету, протисудомні та опіоїди.
ДНК-тестування допоможе визначити швидкість метаболізму і розрахувати безпечну дозу. За два місяці клінічних випробувань нового підходу кількість побічних дій ліків знизилася на 50%.
ЧИМ ЩЕ ДОПОМОЖЕ РОБОТА З ДНК?
Багато спадкових і рідкісних захворювань викликані дефектами ДНК. І медики починають розуміти, як працюють гени і як їх виправити. Наприклад, багато досліджень раку більше не націлені на конкретні його види – «рак молочної залози» або «рак легенів». Замість цього вони фокусуються на певних пухлинних маркерах, на які може вплинути специфічна хіміотерапія.
На жаль, тест ДНК не дозволяє передбачити взаємодію кількох препаратів в організмі. «Але в міру того, як світ все більше наближається до епохи точної медицини, ці технології стануть більш поширеними і змінять способи розробки та призначення лікарських препаратів», – пише Стоун.