Економічні процеси досить складні для розуміння. Однак, живучи в суспільстві і користуючись грошима, ми стаємо їх мимовільними учасниками. Коли ціни ростуть, знецінюючи наші заробітки, ми говоримо, що в країні інфляція. Що це означає насправді?
БУТИ МІЛЬЙОНЕРОМ – НЕ ЗАВЖДИ ДОБРЕ
Якщо не ви, то ваші батьки точно пам’ятають, як розраховувалися за покупки мільйонами, будучи при цьому зовсім небагатими людьми. Так ось, зайві нулі на банкнотах – це і є інфляція. У такій ситуації, скільки б мільйонів у вас не було, ви все одно не можете купити більше, ніж могли собі дозволити до того, як стали «мільйонером», оскільки всі товари і послуги теж злітають у ціні. І ось уже пачка сірників коштує тисячі грошових одиниць, а склянка чаю – десятки тисяч. До речі, в 1996 році, коли карбованці міняли на гривні, курс був 100000 до 1.
ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ, КОЛИ ВМИКАЮТЬ ДРУКАРСЬКИЙ ВЕРСТАТ?
Звідки ж усі ці гроші? Їх надрукувала держава в безглуздій спробі вирішити свої економічні труднощі. І ось відповідь на питання, чому не можна просто взяти і випустити достатню для всіх кількість банкнот і жити щасливо в шикарних будинках, харчуючись делікатесами. Економіка так не працює.
Грошова банкнота – це не просто папірець з цифрою, це еквівалент тих товарів і послуг, які є зараз на ринку. Якщо грошей за короткий час стає в рази більше, ніж еквівалентних їм товарів, а їх обіг прискорюється (кожному новоспеченому «мільйонерові» хочеться обміняти свої доходи на давні мрії на кшталт поїздок і дорогих покупок), тоді вони втрачають свою цінність. Виробники бачать, що попит на товари зростає, а випускати більше можливості немає, тому вони просто збільшують ціни.
ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНА ЗАНАДТО ШВИДКА ІНФЛЯЦІЯ?
Інфляція не була б такою страшною, якби зростання цін повністю відповідало росту грошової маси в країні. Але проблема в тому, що вартість товарів і послуг збільшується швидше, ніж додаються нулі на банкнотах. І це іноді призводить до гіперінфляції – ситуації, коли знецінення грошей відбувається катастрофічними темпами. Це дуже яскраво зображено в романі Ремарка «Чорний обеліск». Головний герой отримує «надбавку» до зарплати двічі на день, але курс марки так стрімко падає, що вже через кілька годин після отримання грошей він не може купити на них навіть краватку. У творі дія відбувається після Першої світової війни. І це не художній вимисел.
ЯК ВІЙНА ВПЛИВАЄ НА ІНФЛЯЦІЮ?
Війни, революції і переділ територій – це звичайні супутники інфляції. Зазвичай саме голод, розруха і злидні змушують уряд вмикати друкарський верстат, щоб хоч якось допомогти економіці. Після Першої світової війни через це проходили Австрія, Німеччина, Чехословаччина, Польща, а після Другої світової – Греція і Угорщина.
Але і в мирний час прикладів інфляції як наслідку непродуманої і самовпевненої політики вистачає. Наприклад, у Болівії в 1985 році таким чином хотіли вирішити проблеми скорочення обсягу зовнішнього кредитування і втрати значної частини ВНП. Емісія (випуск грошей) призвела до зростання цін на 60 тисяч відсотків за рік. А в 2008 році в Зімбабве, де при владі перебував диктатор Роберта Мугабе, ціни подвоювалися кожні 15 годин. В результаті зімбабвійці перейшли у своїх розрахунках на долари США та інші стабільні світові валюти. Сьогодні на наших очах історія повторюється в Венесуелі. У 2018 році інфляція в цій країні досягла мільйона відсотків.
У ЧОМУ НЕБЕЗПЕКА ІНФЛЯЦІЇ?
Інфляція – це не тільки незручність у підрахунках і «транспортуванні» грошей (ті ж самі зімбабвійці, наприклад, змушені були возити на візках суми, необхідні для мінімальних придбань). Вона руйнує економіку. Справа в тому, що невпевненість у завтрашньому курсі валют ставить хрест на довгострокових контрактах, зовнішніх і внутрішніх інвестиціях та інших фінансових відносинах, які не передбачають обмін благами тут і зараз. В результаті виробництва не розвиваються, нові бізнеси не відкриваються, банки не дають кредити, а люди панічно запасаються іноземною валютою. Економіка стагнує, борги віддавати нічим, національна валюта знецінюється і на країну чекає дефолт.
БЕЗ ІНФЛЯЦІЇ – НІЯК
У той же час, не слід сприймати інфляцію як однозначне зло. Справа завжди в темпах інфляції. Якщо це 1-2% на рік, то економіку можна назвати здоровою. В таких умовах люди розуміють цінність грошей. Вони не зберігають свій стток під матрацом занадто довго, оскільки ціни все одно потроху ростуть. Але і не витрачають направо і наліво, вважаючи за краще інвестувати у щось, що буде приносити прибуток. Це дозволяє підтримувати економіку в тонусі. Проблеми починаються, коли друкарський верстат переходить у ручний режим управління і інфляція переходить межу за 10%.
В українському бюджеті на 2019 року закладена інфляція на рівні 7,4%.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
