Скільки нітратів у капусті, шпинаті, редисці? Перевірка в лабораторії

Чи варто вірити на слово продавцям, які запевняють: “Мій товар - без хімії”?

“Пані, купуйте в мене редиску! — припрошує жінка, яка торгує городиною на стихійному ринку. — Не бійтеся, вона чиста, без нітратів! Маю вдома нітратомір, все, що з городу, перевіряю”.

Чоловік, що торгує поряд, агітує придбати в нього свіжий шпинат і молоду капусту — переконує, що також без нітратів.

Тут, за межею ринку, городина значно дешевша, ніж у ятках. Але я ще вагаюся.

Коли ми купуємо з асфальту редиску, салат, кріп, капусту, то ніколи не маємо гарантії, що товар безпечний.

І можемо хіба що повірити продавцеві на слово. А чи варто?

Щоб отримати відповідь, купую на стихійному ринку по кілограму редиски, шпинату, молодої капусти і вирушаю з цим вантажем у санітарно-гігієнічну лабораторію обласного лабораторного центру МОЗУ.

До таких дрібних, як у мене, партій товару в лабораторії не звикли. Бабуся чи дідусь зі стихійного ринку не витратили б на експертизу трьох кілограмів городини сто гривень (вартість самого тестування плюс послуги каси, в якій сплачувала за замовлення).

Завідувачка лабораторії Ореста Галай демонструє нітратомір — професійний прилад завбільшки зі стаціонарний телефон. Він регулярно калібрується, повіряється метрологічно. А ось кишенькові експрес-аналізатори, каже, не захищені від похибки.

Експертки лабораторії тим часом беруть взірці з кожного кілограма покупок, ретельно подрібнюють їх, у лабораторних склянках заливають спеціальним розчином алюмокалієвих галунів. Далі в рідину, що набула ніжно-зеленого (капуста), смарагдового (шпинат) і малинового (редиска) кольорів, занурюють електроди.

Прилад упродовж кількох хвилин аналізує хімічний склад розчину. Покази виведуться на дисплей. Професійний тестер вирахує масову частку нітратів (мг/кг). Поки процес триває, я цікавлюся, чи можна “на око” визначити, що в городині — надмір нітратів.

“Про наявність нітратів у коренеплодах може свідчити їхня величина, — пояснює "Експресу" Ореста Галай. — Якщо в одному пучку редиски одного сорту є велетенський коренеплід, він, ймовірно, увібрав більше нітратів. В огірках вони концентруються у шкірці й у ділянці ближче до “хвостика”. У капусті — в качані та верхніх листках. Тому їх споживати не варто.

Про наявність нітратів у коренеплодах може свідчити їхня величина.

Уся травнева, червнева городина містить нітрати. Вони потрапляють у рослини якщо не з хімічних добрив, то з натуральних, наприклад з гною. Присутність нітратів — варіант норми. А найбільше їх накопичують капуста, картопля, морква, редиска, буряк, шпинат, кавун і диня”.

Тим часом результат аналізу готовий. Висновок фахівців: у шпинаті концентрація нітратів — 146 мг/кг при нормі 2000. У капусті — 769 мг/кг при нормі 900, а в редисці — 946. Норматив для цієї культури, каже лікарка відділення санітарно-гігієнічних досліджень лабораторного центру Галина Савченко, не встановлений. У Державних гігієнічних правилах від 2013 року його немає.

То як же знати, чи редиска безпечна? Лікарка радить орієнтуватися на допустиму для організму людини норму. Це, за рекомендацією ВООЗ, не більше як 3,7 мг нітратів на 1 кг ваги тіла. Без ризику для здоров’я доросла людина із середньою вагою тіла могла б спожити приблизно 200 грамів редиски із показником 946 мг/кг.

Отже, мені з партією моїх овочів, придбаних на стихійному ринку, пощастило.

“У будь-якому разі, не варто споживати вкрай багато ранньої городини, — каже Галина Савченко. — Не раджу споживати більше як одну-дві невеликі порції салату на день. Важливо: що менша вага людини, то більше вона ризикує отруїтися. Діти у групі ризику — перші.

Самі собою нітрати безпечні. Та в організмі під дією ферментів вони перетворюються на нітрити, взаємодіють із гемоглобіном крові, призводять до процесів окислювання заліза. Якщо їх надмір — порушується процес транспортування крові, розвивається важке отруєння”.

Цікаво, а який зі способів виведення нітратів із городини — науково перевірений?

“Солі азотної кислоти (нітрати) добре розчиняються у воді, — пояснює Галина Савченко. — Тому будь-яку молоду городину, перш ніж вживати, попередньо слід потримати щонайменше півгодини в чистій воді. Добре додати до води бодай ложку розчину кислоти — оцту чи лимонного соку”.

Ірина Конторських