На що витрачає доходи українська родина: у селах витрачають менше на м'ясо і спиртне

Чверть доходів йде на м'ясо, 16,5% на хліб і 1,5% пропиваємо.

Середня українська родина, як і раніше, витрачає на продукти половину своїх доходів, незважаючи на їх зростання, підрахувала Держслужба статистики. Це означає, що інфляція майже не відстає від зростання цін на продукти. Але є регіони, в яких витрати на харчування набагато менше середньостатистичних. Чому так?

Доходи і витрати

Середні доходи в грошах на одне домогосподарство (2,11 особи) за підсумками 2018 р. становили 7854 грн на місяць, це 88% доходів. Решта доходів припали на безготівкову форму – це пільги і субсидії на оплату компослуг та палива (4,7%), натуральну форму – це продукція, вирощена в особистому підсобному господарстві (4%), і на інші види надходжень (3,3%) – це різні пільги при оплаті путівок, проїзду, лікування і т. д. Витрати розподілилися так: в середньому одне господарство витрачало щомісячно на харчування вдома і в закладах громадського харчування 50% коштів, в тому числі продуктів для готування було куплено на 3649 грн. Тобто поза домом була проїдена лише 1 гривня з 15. Кожну четверту гривню (25,5%) витратили на м'ясо, м'ясопродукти та сало – всього 932 грн, з них на сало – всього 82 грн, це приблизно кіло, решта – м'ясо та ковбаса. Багато українці їдять хліба – 16,5% (599 грн) витрат. На ці гроші можна купити 20 кілограмових буханців українського і стільки ж нарізних батонів. На молоко, сир і яйця родина витрачала 13,6% бюджету (496 грн).

Це, наприклад, може бути 10 літрів молока, 40 яєць і 1,5 кг базарного сиру (він дешевше магазинного). Нарешті, на овочі та картоплю було витрачено 6,7% доходів (245 грн). У грудні 2018 р. стільки коштували 10 кг картоплі, по 3 кг буряків і моркви, 4 кг капусти і 2 кг цибулі. Також 1,5% грошей пішло на алкоголь (120 грн) – це 0,5 л горілки і 2-3 пляшки пива, 2,3% (180 грн) – на сигарети. Ще 29% доходів родина витрачає на непродовольчі товари (одяг, взуття, паливо для автомобіля), 13% – на оплату комунальних послуг, 7% – на інші витрати і 1% – на утримання особистого підсобного господарства.

Місто і село

Очевидно, що не тільки величина доходів родини, а й структура витрат в великих і невеликих містах, а також в селах різні. Доходи в облцентрах майже вполовину вище, ніж в селах, – 9251 грн і 6576 грн відповідно, а в невеликих містах родина, за статистикою, має 7378 грн на місяць. Зате городяни витрачають більше на їжу: у великих містах – 4222 грн, в невеликих – 3421 грн, в селах – 2682 грн. Істотна економія у останніх виходить насамперед за рахунок підсобного господарства: як городу, так і вирощування живності. Цікаво, що витрати на сигарети близькі у всіх регіонах, а ось на покупку спиртного в селах і містечках йде майже вдвічі менше, ніж в облцентрах: за рахунок домашнього виробництва алкогольних напоїв. Також максимальна і мінімальна частка витрат на харчування різниться в 1,5 раза, залежно від структури регіону: в промислових областях вона істотно більше, ніж в аграрних. Найбільший відсоток витрат бюджету на продукти в Донецькій області – 55%, при тому, що за рівнем доходів область займає друге місце після Києва (в столиці на їжу йде 45% бюджету родини). А найменше проїдають в небагатих аграрних Івано-Франківській та Чернігівській областях – відповідно 37,2% і 37,9% доходів.

Їжа дорожчає швидко

Економісти кажуть, що відсоток витрат українців на їжу не падає тому, що при середній інфляції за минулий рік в 9,8% продукти подорожчали майже вдвічі більше.

"Середня зарплата в країні зросла на 18%, а, наприклад, хліб подорожчав на 21%, інші продукти – на 16-18%, овочі взагалі стоять в рази більше, тому частка витрат населення на їжу не змінилася, – роз'яснив нам виконавчий директор економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. – Ми не стали харчуватися краще або їсти більше, навпаки, у малозабезпечених, насамперед пенсіонерів, доходи, незважаючи на індексацію пенсій, зросли менше, ніж ціни на їжу".

Пендзин зазначив, що багато продуктів у нас коштують вже як в сусідній Польщі при зарплатах в рази менше. Але оскільки заробітки українців постійно зростають, це дає надію, що через два-три роки відсоток витрат на їжу в Україні знизиться.

Олександр Панченко