загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Чоловік залишив дружину на лайнері, який йшов на дно — їй не залишилося місця в рятувальній шлюпці

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

«Корабель тоне. Ця подружня пара, зуміла дістатися до рятувальної шлюпки, але, на превеликий жаль, там було тільки одне місце. Чоловік сам заліз в човен, залишивши дружину гинути посеред океану. І перед тим як піти під воду, дружина прокричала йому останню у своєму житті фразу» — так вчителька з літератури почала свій перший в цьому році урок.

Тут її розповідь перервалася.

«Як ви думаєте, — запитала вона в класі — Що це була за фраза?»

Більшість учнів негайно висловилися: «Я тебе ненавиджу!»«Яка ж я була сліпа!» І все в такому дусі.

Весь клас наввипередки змагався у висловлюваннях, але один хлопчик сидів весь цей час і мовчав.

— «А ти як вважаєш, що вона сказала?» — сказала вчителька підійшовши до нього.

— Я думаю, що вона сказала: «Подбай про нашу дитину!»

— «Ти знаєш цю історію?» — здивувалася вчителька

— «Ні, просто те ж саме сказала моя мама перед смертю моєму батьку», — відповів учень.

Вчителька відвернулася, сподіваючись, що ніхто не помітив як на її очі набігли сльози.

— «Вірно» — відповіла вона

Отже, судно пішло на дно. Чоловік добрався додому і самотужки виховав дочку. Через багато років, вже коли батька не стало, розбираючи його речі, дівчина знайшла його щоденник, в якому прочитала наступне:

«У неї вже був страшний діагноз, коли ми поїхали в подорож. Жити залишалося недовго. Боже, як би я хотів потонути замість неї, але заради блага дочки я не зміг. Я міг тільки залишити її посеред океану».

Клас мовчав.

За дитячими очима, було видно, що їх глибоко вразила ця історія і що сьогодні вони вперше зрозуміли, що перше враження може бути оманливим.

Ось чому ніколи не варто судити про людей і їхні вчинки поверхнево, адже ми багато чого можемо про них не знати.

 

Джерело:
До списку новин