Медичні технології стрімко розвиваються. Вчені все частіше заявляють про розробки, які можуть істотно продовжити людське життя – до 120 і більше. Які останні медичні технології довголіття зможуть використовувати люди найближчим часом?
СТОВБУРОВІ КЛІТИНИ
Стовбурові клітини мають унікальну здатність: з їх допомогою можна створювати нові органи. Зараз вчені проводять дослідження в цій галузі, і вже домоглися результатів у «вирощуванні» деяких органів і їх частин. Наприклад, таким способом вже вдалося відтворити печінку, нирки, шкіру і рогівку ока.
У найближчому майбутньому «органи з пробірки» можуть стати реальністю для людей. Це допоможе впоратися з однією з головних проблем трансплантології – недоліком біоматеріалу. Ще одна перевага таких органів у тому, що імунна система не буде їх відторгати як чужорідний матеріал, тому що вони створюватимуться на основі стовбурових клітин самого пацієнта.
3D-БІОПРИНТІНГ
З початку XXI століття вчені досліджую можливість «друкувати» живу тканину. Цей процес можна порівняти з печаткою на офісному принтері, в якому замість чорнила використовуються живі клітини.
Вченим вже вдалося відтворити за допомогою 3D-принтера вушні раковини, клапани серця, трубки судин, ділянки шкіри і кісток, м’язи, жир і зв’язки. Тепер технологію відчувають на тварин, а в перспективі найближчого десятиліття – клінічні випробування на людях.
ТЕЛОМЕРИ
На думку деяких вчених, причина старіння полягає в тому, що в людському організмі повністю витрачаються теломери, а механізм їх відновлення поки що не виробився. Теломери – це ділянки на кінцях хромосом. Під час поділу клітин вони зменшуються, і коли теломери «витрачаються» повністю, клітина вмирає. Механізму вистачає на 50-70 поділів.
У 1984 році молекулярний біолог Керол Грейдер відкрила фермент теломеразу, який здатний оновлювати теломери. Зараз вчені проводять дослідження теломерази і прогнозують, що найближчим часом цей фермент зможе оновлювати деякі органи, а в подальшому, можливо, продовжувати життя всього організму. Це підтверджують експерименти, проведені на мишах: у тварин, яким вводили теломаразу, клітини печінки оновлювалися значно краще.
ЕПІГЕНЕТИКА
Це порівняно молода наука. Першу Нобелівську премію в цій галузі отримали американські вчені в 2006 році.
Епігенетика відкриває нові закономірності в питанні прояву генетичних властивостей. Раніше вчені були впевнені, що вся генетична інформація передається людині в ланцюжку ДНК. Але біологи не знали, що одні гени проявляються під впливом зовнішніх факторів, а інші залишаються в прихованому, «неробочому» стані. Активність генів залежить від того, які «хімічні мітки» (модифікації цих генів) нам передали батьки.
Протягом життя у людини час від часу активізуються то одні, то інші гени. І це «включення» генів відбувається за суворої схемою: в певному віці у людини повинен бути активний певний набір генів.
Важливість епігенетики в тому, що тепер вчені зможуть передбачати серйозну хворобу того чи іншого органу. Для цього треба буде взяти зразок тканини і виявити його епігенетичний вік. Якщо з органом щось не в порядку, то епігенетичний код покаже, що його вік значно відрізняється від віку людини в більшу сторону. Такі аналізи дозволять попередити розвиток серйозних захворювань.