Блоги
Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Необхідне Вам лікування співвідносно з Вашою пенсією становить:

Як у соцмережах розпізнати людей з низькою самооцінкою

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Стиль записів, а також те, як часто ми їх публікуємо, буквально кричить про нашу особистість.

Зміст самих записів при цьому розповідає менше інформації. Люди з низькою самооцінкою, зазвичай, розповідають про свого романтичного партнера. Невротики шукають можливості переконатися у своїй цінності або привернути увагу. А нарциси постійно хваляться досягненнями або хвалять свою дієту та спортивний режим.

Не обійшли увагою і любителів селфі — дослідження показують, що ті, хто постійно постить автопортрети, є самозакоханими та схильними до психопатії. А ті, хто не може викласти знімки без обробки у «фотошопі», мають низьку самооцінку.

Як же розпізнати у соціальних мережах людей з психічними розладами і низькою самооцінкою?

Селфіголізм

Захоплення селфі — вже ознака проблем з самоствердженням в соціумі. Що вже тоді говорити про профілі, що складаються виключно з цього жанру фотографії? Так, уявляєте, такі досі є. Тим часом, психологи університету Брунеля і Арканзасського університету кажуть, що ті, хто робить і відразу ж публікує багато селфі, щонайменше не впевнені в собі і потребують постійного схвалення у вигляді лайків та коментарів. Тобто, це такий собі спосіб заслужити комплімент.

Найчастіше цим страждають підлітки. Але якщо в їх випадку це ще можна зрозуміти і пробачити, дорослим людям краще не робити багато селфі (або хоча б не публікувати їх).

Філософський підтекст у більшості постів

І життя несправедливе, і люди дурні, і в улюбленому кафе немає вільного столика. А тут ще й колишня однокласниця виходить заміж в Італії. Є люди, для яких будь-яка подія, навіть добра і світла, ‒ привід поплакатися і поскаржитися. А де ще вилити наболіле, як не в соцмережах? Найчастіше така поведінка говорить про те, що людина настільки самотня що їй навіть нема з ким поділитися своїми думками. Крім того, на думку американських психологів, це свідчить про тривалу депресію. Виходить, що людина бачить виключно негатив, а все хороше подає як супутнє і доповнююче її страждання.

Хвастощі і епатаж

«Ось я на VIP-вечірці, а от ми з друзями весело проводимо час в найдорожчому ресторані, а от мені подарували новий айфон, а тут я втомилася і хочу в СПА». Якщо такий образ життя дійсно звичний для людини, вона, швидше за все, не буде акцентувати стільки уваги на грошах. Так, знімків з дорогих курортів в такому профілі буде багато, але ніякої звітності.

Навіть, навпаки, іноді такі люди абсолютно не активні в соцмережах і постять одну-дві сторіз на день, нічого не пояснюючи. І, навпаки, якщо хтось до такого життя тільки прагне, він всіляко буде нагадувати, що вже є його частиною. І це ніяк не пошуки себе і свого призначення, швидше, привід самоствердитися за рахунок інших.

Гетсбінг

Постити фото, робити сторіз або цитувати Ремарка для того, щоб це побачила або прочитала конкретна людина — в цьому весь гетсбінг. За словами Матільди Додс, австралійської моделі і автора терміна, він трактується як публікація селфі, будь-яких зображень чи навіть відео в публічних соцмережах з метою, щоб це побачила потрібна людина. У цьому випадку інші лайки і коментарі — масовка і відволікаючий маневр.

Але, як і Великого Гетсбі, людину, яка робить такі пости, не чекає нічого хорошого, крім проблем з психологічним здоров’ям. Ви запитаєте, як же розпізнати гетсбінг, якщо ні імен, ні конкретики в публікаціях немає? Все дуже просто. Наприклад, якщо людина найчастіше говорить на одну і ту ж тему, багато розмірковує про кохання або виправдовується, це саме гетсбінг.

Критиканство

Ви неодноразово зустрічали людей, які зливають у соцмережах все своє невдоволення, постійно скаржаться і критикують. Їх не влаштовує сервіс у ресторанах, готелях і на заправках, їм не подобається погода, робота і сусід Саша, вони обурюються, що їм хтось дзвонить, пише і купує такі ж сукні в мас-маркеті. Це можна списати на гумор. Але в кожному жарті є частка правди, а в кожному такому пості — незадоволеність життям і бажання самоствердитися будь-яким способом.

Згідні: завдяки розголосу в соцмережах можна вирішити проблеми, наприклад, розповівши, що постачальник вже в який раз привозить холодні страви. Але навіть у цьому випадку, є гаряча лінія і менеджери, які швидше приймуть скаргу і допоможуть уникнути подібної ситуації в майбутньому.

Недооцінка чи перебільшення своїх можливостей

З одного боку, є люди, які говорять, як їм не пощастило, або, навпаки, пощастило лише тому, що їм допомогли інші. Вони часто відчувають себе негідними чогось, соромляться своїх вчинків або пояснюють, чому нездатні на них, просять вибачення за свою або навіть чиюсь поведінку.

Власників таких акаунт видають негативні слова і фрази, наприклад, «неможливо», «не впевнений», «не готовий», «не знаю», «я так не вмію». З іншого боку, в інтернеті багато людей, навпаки, з високою самооцінкою. В їх постах багато розповідей про себе, свої переваги, здобутки, навички. І, здавалося б, це здорово, можна брати приклад і надихатися. Але ви впевнені, що це правда, а людина, що пише про це, успішна і щаслива насправді?

Звіти про свої плани

Завдяки функції Stories ми практично зі стовідсотковою точністю можемо визначити, де наші знайомі снідають, куди їдуть відпочивати, о котрій приходять в зал, як проводять вечори і в якому магазині купують коту корм. Але якщо задуматися, навіщо ці фото і відео? Кому і з якою метою вони адресовані? До чого такі детальні звіти про своє життя? У цьому випадку можна зібрати цілий букет причин: і хвастощі, і гетсбінг, і селфіголізм. Звичайно, ми не говоримо про блогерів або тих, хто дійсно розповідає у своєму профілі про цікаві місця або лайфхаки. Швидше про тих, хто, так чи інакше, претендує на їх місце, тому намагається постійно бути перед очима.

 

Джерело:
До списку новин