87 років тому Сталін ухвалив “закон про п’ять колосків”: почався масовий геноцид українців

Вбивали за колосок — як почався геноцид українського народу.

7 серпня 1932 року диктатор Сталін особисто написав та ухвалив так званий “закон про п’ять колосків”. Офіційно ж документ мав таку назву – “Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності”. Це закон, який став початком страшного геноциду українців – Голодомору.

Так, згідно із законом, за розкрадання колгоспного і кооперативного майна було передбачене покарання у вигляді розстрілу з конфіскацією всього майна. За пом’якшувальних обставин вирок міг бути змінений на позбавлення волі строком не менш ніж 10 років із конфіскацією усього майна. Амністія у такому разі була неможливою.

“Закон про п’ять колосків” став одним із найбільш жорстоких. Якщо порівнювати його із тодішнім законодавством, то умисне вбивство каралося ув’язненням до 10 років, а крадіжка чужого майна – трьома місяцями примусових робіт.

Влада не дивилася, кого карати, під розстріл могли потрапити навіть діти. За деякими відомостями, протягом року за цим законом було засуджено 150 тис. осіб, зокрема дітей.

Населення було загнане у замкнуте коло – селяни змушені були виконувати нереальні плани хлібоздачі і були приречені на голодну смерть, бо будь-які спроби врятуватися від голоду блокувалися. Крім того, вони не мали змоги купити хліба в містах, влаштуватися працювати на промислових підприємствах чи переїхати на іншу територію, оскільки такі дії також мали жорстокі наслідки. Водночас села були наповнені бригадами, які займалися обшуком та конфіскацією харчів.

Заморюючи голодом селян, СРСР продовжував експортувати зерно за кордон (у 1932-му – 1,73 млн тонн, у 1933-му – 1,68 млн тонн, протягом наступних років більший показник було досягнуто лише в 1938-му).

Закон діяв до 1947 року, але пік його застосування припав саме на 1932-1933-й – роки Голодомору в Україні.

Голодомор 1932-1933-го вважають геноцидом українського народу, який організували керівництво ВКП(б) та уряд СРСР шляхом створення штучного масового голоду. Це призвело до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української РСР та Кубані.