З 2008 року середня кількість працюючого населення у віці від 55 до 64 років в країнах Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) виріс на 8%, стверджує The Economist з посиланням на звіт ОЕСР.
У матеріалі видання People are working longer for reasons of choice and necessity зазначається, що середній вік громадян в ОЕСР зросте з 40 до 45 у середині 2050-х. Згідно з поточними тенденціями, до 2050 року на кожні 100 працівників припадатиме 58 пенсіонерів у порівнянні з 41 на сьогоднішній день.
Недавнє опитування тисячі британських пенсіонерів показало, що чверть вважають, що вийшли на пенсію занадто рано, в середньому — у 62. Третина заявили, що втратили свою мету у житті після виходу на пенсію.
Перший місяць виходу на пенсію може здатися ідеальним, але потім обов’язково з’явиться нудьга. Великі плани з вивчення мов і подорожі по світу можуть швидко провалитися. Крім того, суспільство колег забезпечує необхідну соціалізацію, а постійне перебування вдома може призвести до почуття самотності.
Працювати довше має бути легше, оскільки більшість робіт вимагають розумової, а не ручної праці. Але фізичне навантаження пожежних, шахтарів або будівельників ускладнює роботу у віці старше 60 років.
Однак багато людей працюють довше не тому, що їм подобається те, що вони роблять, а тому, що вони не можуть дозволити собі піти на пенсію. І не тільки тому, що влада країн підвищує пенсійний вік. На практиці середній вік виходу на пенсію відрізняється від офіційного віку на кілька років. Частково це пояснюється тим, що багато людей не покладаються на державну пенсію у якості єдиного джерела доходу і потребують додаткових коштів.
Однак компанії поступово скасовують пенсії, засновані на кінцевій заробітній платі, і замінюють їх схемами з «фіксованим внеском». В останньому випадку працівники у кінцевому підсумку отримують пенсійні накопичення, які необхідно реінвестувати. Подібний дохід був зменшений дуже низькими процентними ставками. Жінки у зв’язку з вихованням дітей, як правило, мають менші розміри пенсій, тому зобов’язані продовжувати працювати.
Це допомагає пояснити довгострокові тенденції. Ефективний вік виходу на пенсію чоловіків у ОЕСР наприкінці 1960-х років становив 68,4 роки, а потім поступово знижувався до 62,7 на початку 2000-х. У цей момент він почав рости, досягнувши 65,3 до 2017 року. Для жінок картина була аналогічною. Ефективний вік виходу на пенсію знизився зі 66,5 наприкінці 1960-х років до 60,9 у 2000 році, а потім відновився до 63,7 до 2017 року.
Ці статистичні дані показують, що дискримінація за віком серед працюючого населення була зменшена, якщо не повністю усунена. У деяких країнах наразі діють закони, що забороняють дискримінацію за ознакою віку, хоча опитування показують, що літні працівники все ще відчувають себе такими, яких утискають, особливо коли мова йде про просування по службі.
Роботодавців стримують дві проблеми. По-перше, літні працівники, як правило, отримують більш високу зарплату через систему старшинства. ОЕСР пропонує знизити премію за тривалий термін перебування на роботі. По-друге, дефіцит навичок: один з трьох людей у віці від 55 до 65 років в країнах ОЕСР або не має досвіду роботи з комп’ютером, або має недостатні навички і не може пройти необхідні випробування.
Це може бути вирішено за допомогою належного навчання, організованого урядом або самими компаніями.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
