загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Лікувальна купіль у «ропі»

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

На Тернопільщині діє комплекс із унікальною мінералізованою водою.

Гусятинський район, що на Тернопільщині, здавна славився своїми мінералізованими водами. Колись тут діяло два санаторії республіканського значення. Тепер ці курорти занепали. Проте цілюща вода залишилася. Підприємець Ярослав Угляр із села Оришківці кілька років тому отримав патент на використання цієї особливої води. Тут її називають ропа. Щоб оздоровитися нею, треба їхати в готельно-ресторанний комплекс «Орися», розташований обабіч траси Тернопіль — Чернівці.

Історія «Орисі» розпочалася з невеличкого металевого вагончика та чотирьох столиків. Місце вибрали вдале. Кількість відвідувачів, які зупинялися, аби перекусити, постійно зростала. З року в рік Ярослав Угляр будував щось нове, облаштовував територію, розвивав свій малий бізнес.

 Нині в цьому комплексі є заправна станція, стоянка для автомобілів, ресторан із кількома затишними залами, де одночасно можуть перебувати до 300 осіб. Віднедавна працює готель на 25 місць. Поруч мальовничий дворик із закритими альтанками. Також тут можна поплавати у великому басейні, працюють три сауни.

Родзинка цього готельно-ресторанного комплексу — "ропа". Глибина свердловини, з якої добувають мінералізовану воду, — 770 метрів. «Я консультувався з науковцями Одеси, Полтави та Ізраїлю. Виявилося, що вода зі схожим фізико-хімічним складом є лише в Прибалтиці на курорті «Друскінінкай», — розповідає Ярослав Угляр. — Щось подібне є на Закарпатті. Але наша вода ліпша. У ній майже втричі більша концентрація солі. А ще в нашій воді є йод і кальцій. Щоби збалансувати вміст магнію, я додаю бішофіт полтавський. Це позитивно впливає на кровоносну систему».

За даними науковців, «ропа» помічна при хворобах опорно-рухового апарату, нервової та серцево-судинної систем, при цукровому діабеті, ожирінні й гінекологічних захворюваннях. А високий вміст бору і йоду дає змогу лікувати щитовидну залозу. Проте є й певні протипоказання — туберкульоз, онкологія, відкриті рани тіла. Нині в «Орисі» оздоровитися «ропою» можна в малому й великому басейнах. Для того, аби їх вчасно наповнювати, Ярослав Угляр придбав водовоз. Кожні п’ять днів цистерну заправляють свіжою водою зі свердловини Новозбручанського родовища, яке розташована за 27 км від «Орисі». Тут її підігрівають до 29—31 градуса, зберігаючи природній непрозорий колір. Майже щодня доводиться доливати в басейни до 100 літрів води, бо вона випаровується. «Займатися оздоровленням мінералізованою водою дуже складно, — каже підприємець. — Через високу концентрацію солі крани й метал іржавіє. На літр води в середньому — 30 грамів солі». Та клопітка щоденна праця родини Углярів і персоналу «Орисі» дає свої плоди — в усіх приміщеннях чисто, затишно й приємно.

Лікарі рекомендують починати занурюватися в «ропу» поступово. Перші 2—3 сеанси мають тривати від 7 до 15 хвилин. Потім можна подовжити час перебування у басейні до півгодини. Аби досягти відчутного поліпшення здоров’я і самопочуття, варто відвідати 10—12 сеансів. Через місяць-два цей курс можна повторити.

«У мене відчуття, що мої рідні Оришківці в багатьох асоціюються саме з «Орисею». Я досяг того віку, коли хочеться робити корисні для суспільства речі. Ціную людей за їхні ідеї. Сам почав з того, що прагнув забезпечити гідне життя дружини та трьох синів. Нині даю роботу 35 односельцям. Утримувати такий комплекс — величезна відповідальність. Нині без підтримки рідних цього не уявляю. Аби господарство мало належний вигляд, як кажуть у народі, треба мати очі й спереду, й на потилиці. Тому менеджмент і управління — це наше спільне діло. Планую продовжувати справу, яка позитивно впливає на людське здоров’я», — підсумовує Ярослав Угляр і гостинно запрошує на Тернопільщину, в Оришківці.

 

До списку новин