загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Чому не вдається перемогти злидні у світі?

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Однією з найбільших перемог за останні кілька десятиліть стало стійке зниження рівня бідності в світі. У період з 1981 по 2015 роки частка населення, що живе в злиднях, скоротилася з 42% до 10%. І навіть у найбідніших регіонах світу за межею бідності сьогодні живе менше людей, ніж будь-коли.

Чи правда, що бідність буває різна і урядам варто змінити підходи до боротьби з бідністю?

ВСЕ СКЛАДНО. Хороша новина – понад мільярд людей в у​всьому світі змогли перемогти злидні. Але ця заява не відображає реальну динаміку бідності, вважає Зухумнан Дапель, науковий співробітник Шотландського інституту економічних досліджень. Дослідження, які відстежують «плинність» або динаміку переміщення людей у ​​злидні і з них, показують, що це набагато складніший процес.

Наприклад, в період з 1996 по 2004 роки найбільша економіка Африки, Нігерія, відзвітувала про успіхи в боротьбі з бідністю: кількість людей, що живуть на менш ніж 1,25 долара в день, скоротилася на чверть. Це майже 30 мільйонів нігерійців, які врятувалися від бідності. Але за той же період приблизно 19 мільйонів їхніх співгромадян опинилися в злиднях.

І цей приклад не унікальний. Економісти Світового банку встановили, що в період з 1997 по 2001 роки близько 21 мільйона індонезійців уникли бідності. Це схоже на величезну перемогу, але в той же час 17 мільйонів людей опинилися в злиднях. За межею бідності залишилися ще 30 мільйонів. Незважаючи на те що рівень бідності з часом знизився, успіх був сумнівним.

У В’єтнамі з 2006 по 2008 роки рівень бідності знизився на 6,3%, що вивело з бідності приблизно 5 мільйонів в’єтнамців. І все ж 4 мільйони людей в цей час опинилися за межею бідності.

ІНШИЙ ПІДХІД. Замість підрахунку тих, що вийшли з убогості, ефективніше відстежувати дані одних і тих же людей з плином часу. Так можна дізнатися, чи вдалося людям, які покинули «зону бідності», не повертатися в неї.

Виявляється, що відсоток населення, який ніколи не стикався з бідністю, знизився. І хоча хронічна бідність знижується, частота, з якою сім’ї переходять у злидні і з них, зросла.

Для політиків і урядів важливо розуміти, яким чином люди опиняються в бідності. Це допомогло б розрізняти перехідну і хронічну бідність, щоб розробити заходи щодо їх подолання.

ПРАВИЛА БОРОТЬБИ. Тимчасові бідняки – це ті, хто легко потрапляє в бідність у результаті непередбачених обставин, таких як втрата годувальника або раптове безробіття. Вони потребують державні гарантії і соцдопомоги. Станом на 2018 рік, тільки 2,5 млрд чоловік в усьому світі охоплені такою підтримкою.

Ті, хто знаходиться в бідності постійно, вимагають іншого підходу. Щоб допомогти їм, необхідно зосередити увагу на усуненні перешкод виходу з бідності, тобто поліпшити їх доступ до освіти, охорони здоров’я, банків та інфраструктури.

Якщо світ правильно визначить політику, то подолати бідність вдасться вже в найближчому майбутньому.

 

Джерело:
До списку новин