Земля для всіх: чи можна відкрито отримати інформацію про земельні ділянки

Чи справді Держгеокадастру дозволили не оприлюднювати дані?

Дискусії про відкриття ринку землі не вщухають як в суспільстві, так і у вітчизняному політикумі. Профільний комітет Верховної Ради обговорює поправки до законопроекту про обіг сільгоспземель в Україні. А чиновники анонсують запуск ринку землі вже у другому півріччі 2020-го року.

В межах земельної реформи планують навести лад у кадастрі, звести всі реєстри, впорядкувати земельні відносини і дати можливість розпоряджатися своєю землею її власникам.

Однак нещодавно окружний адміністративний суд Києва дозволив Держгеокадастру не робити публічними дані про землю. Своє рішення в суді пояснили тим, що це суто технічне питання, тому що в кадастрі зареєстровані 19,5 мільйона земельних ділянок, а тому надання інформації в тому вигляді, в якому її запитував позивач, виглядає неможливим.

У той же час, фахівці з Opendatabot.ua зазначають, що поки кадастр не відкрито, контролювати стан земельного ринку зможе лише держава. Відсутність прозорості залишить великий простір для зловживань і різних схем. Так, наприклад, без відкритого Держгеокадастра неможливо відстежити, чи буде дотримуватися обмеження за кількістю земель на одну людину. Крім цього, у деяких ділянок незаконно змінюють призначення, тощо

Що українці можуть дізнатися в Держгеокадастрі та чи дійсно вся інформація зараз закрита?

Що українці можуть дізнатися з Держгеокадастра

Державний земельний кадастр України – це величезна база з усією інформацією про землю, тобто про цільове призначення ділянок, їх площі, власників і т.п. У відкритому для всіх доступі є Публічна кадастрова карта України, де можна ввести кадастровий номер ділянки і дізнатися інформацію про неї абсолютно безкоштовно.

"У кадастрову базу внесені не всі ділянки, а лиш ті, які мають кадастрові номери, отримані під час процедури реєстрації земельної ділянки. Проте, дана база не досконала, тому що часом зустрічаються помилки в даних. Як приклад, може бути неправильно визначене цільове призначення земельної ділянки або її площа. Але базу вдосконалюють, помилки усувають", – зазначає  "Максим Блізінскій, адвокат ЮК "AS Legal".

Адвокат додає, що таким чином громадянин безкоштовно може перевірити інформацію за характеристиками ділянки або її власником, наприклад, перед потенційною покупкою ділянки.

Крім цього, в держземкадастрі можна замовити платну довідку з більш детальною інформацією про ту чи іншу ділянку. Якщо у вас є електронний цифровий підпис, то це забере буквально кілька хвилин.

"Вартість такої довідки становить на сьогодні 20 гривень. Якщо ЕЦП немає, то довідку можна замовити через будь-якого нотаріуса або в центрі надання адміністративних послуг. У цій довідці можна побачити власника ділянки, дані правовстановлюючого документа (наприклад, договору купівлі-продажу або рішення про приватизацію), наявність іпотек, арештів і т.п.", – розповідає Анастасія Задніпряна, юрист Адвокатської компанії "Борисенко і партнери".

Вона додає, що складнощі, зазвичай, виникають з ділянками, права на які реєструвалися до 2013 року, тому що інформація про них автоматично була перенесена до нового реєстру. Але дані по ним також можна отримати в органах державного земельного кадастру, зокрема, шляхом надсилання електронного запиту. На практиці термін відповіді зазвичай становить від декількох днів до декількох тижнів.

Що ж насправді ухвалив суд

Виходить, що основний масив інформації в Держгеокадастрі відкритий для українців. А днями відомство навіть початок оприлюднити всі рішення про надання дозволів на зняття та перенесення родючого шару грунту.

Адвокат Максим Блізінскій зазначає, що вищезгадане судове рішення жодним чином не впливає на те, чи буде в подальшому відкритий або закритий доступ до публічної кадастрової карти України.

"Навпаки, кадастрову карту наповнюють все більшим масивом інформації та великою кількістю функцій, які можуть полегшити роботу з пошуку або отримання необхідної інформації про ділянку", – зазначає адвокат.

Юристи пояснюють, що суд підтримав Держгеокадастр не в тому, щоб повністю закрити дані від населення. Позивач просив у відомства величезний масив даних, апелюючи законом "Про доступ до публічної інформації". Але, згідно з постановою Кабінету міністрів, надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі довідок, виписок і копій проводиться на платній основі – від 31 до 161 грн, залежно від необхідної інформації.

"Адмінсуд Києва не дозволив Держгеокадастру приховувати дані про земельні ділянки, а вказав на те, що така інформація може бути безперешкодно отримана заявником не згідно із законом України "Про доступ до публічної інформації", а з урахуванням процедур, передбачених спеціальними нормативними актами, зокрема, законом "Про державний земельний кадастр" та Постановою Кабміну від 1 серпня 2011 року", -розповідає адвокат Ірина Земляна, партнер Юридичного агентства "Абсолют".

Чи повинна інформація бути публічною і що з нею не так

Як ми бачимо, інформація про земельні ділянки в Україні не закрита; більше того, на думку фахівців, з кожним роком ситуація лише поліпшується, тому що зараз нормально функціонує та ж Публічна кадастрова карта, якої не було раніше. Щоправда, з інформацією в Держгеокадастрі бувають труднощі.

"Проблема в частині відкритості даних зараз полягає лише в тому, що інформація в Публічній кадастровій карті представлена не в тій формі, яку в 2015 році затвердив Кабмін. Існуюча форма дозволяє отримувати інформацію про окремі земельні ділянки, але фактично не дає можливості зацікавленим в цьому особам аналізувати і обробляти весь масив даних, зокрема, з використанням відповідного програмного забезпечення", – розповідає Анастасія Задніпряна.

Вона додає, що не варто забувати про велику кількість помилок, які є у земельному кадастрі. Вони, головне, полягають у неправильному визначенні гео-координат ділянок, внаслідок чого відбувається часткове накладення одних ділянок на інші. Зараз ці помилки намагаються виправити, адже це дуже великий і важливий пласт інформації.

"Я вважаю, що і Держгеокадастр, й інші державні реєстри повинні бути відкритими для всіх громадян України. А в умовах відкритого ринку землі це, як ніколи, важливо. Подібний крок дає громадськості потужний інструмент для оцінки дій влади та недопущення порушень законодавства про концентрацію землі в одних руках, робить ринок більш прозорим", – ділиться своєю думкою юрист Ян Левітас, партнер JN Legal.

Анастасія Задніпряна, своєю чергою, додає, що повна відкритість інформації про землю потрібна не стільки простим громадянам, які можуть отримати її й за допомогою існуючих на сьогодні способів, а бізнесу, також правозахисним та моніторинговим організаціям. Останнім ці дані потрібні в зручному для пакетної обробки форматі, особливо у контексті очікуваного відкриття ринку землі у 2020-му році.

"Відкритість таких даних забезпечує як захист прав власників/користувачів земельних ділянок, так і прозорість процесів і дій з цими земельними ділянками", – зазначає Ірина Земляна.

За її словами, в умовах запуску ринку землі обов'язково потрібно зібрати й оновити наявні дані про права на земельні ділянки по всій країні на базі однієї платформи. Крім того, законом потрібно визначити єдиний орган, наділений повноваженнями обслуговування даної платформи.

Анастасія Іщенко