Конституційний Суд України визнав своїм Рішенням від 20.12.2019 р. № 12-р/2019 такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч. 2 ст. 135 Житлового кодексу Української РСР. Згідно з ними до членів житлово-будівельного кооперативу раніше приймали лише:
- громадян, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР) і перебувають на обліку бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов або користуються правом позачергового прийому до членів кооперативу,
- громадян, зазначених в ч. 1 ст. 143 (за обміном з членом кооперативу), ч. 2 ст. 145 (члени сім'ї вибулого чи померлого члена кооперативу) і ч. 1 ст. 146 (колишній член сім'ї члена кооперативу після розлучення) ЖКУ.
На думку суддів, з аналізу положень Основного Закону України випливає, що право на житло може бути реалізоване у спосіб будівництва житла, придбання його у власність або взяття в оренду, а громадянами, які потребують соціального захисту, - у спосіб отримання соціального житла від держави або органів місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Тому Конституційний Суд наголосив, що Конституція України встановлює різні способи реалізації свого права на житло і не пов'язує можливості реалізації цього права з постійним проживанням особи у тому чи іншому населеному пункті (з місцем проживання).
Положення ч. 2 ст. 135 ЖКУ, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.