Довіра населення до фінансової системи - основне питання, яке утримує українців від інвестицій в недержавні пенсійні фонди.
Незважаючи на низку переваг, які можуть забезпечити недержавні пенсійні фонди своїм вкладникам, є і низка ризиків, на які обов'язково треба звернути увагу.
"На мою думку, робити накопичення в недержавних пенсійних фондах небезпечно. Тільки за останні роки ми бачили банкрутство десятків банків, при тому, що Національний банк здійснює ретельний контроль за банківською системою. Що стосується пенсійних фондів, то контроль за ними набагато менший", – говорить Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт.
Він зазначає, що пенсійний фонд повинен існувати досить довгий період, не менше 50 років, з яких, припустимо, протягом 35 років в фонд робляться відрахування, і ще 15 – 20 років відведено для отримання виплат.
"Період розміщення коштів дуже тривалий. За цей період з фондом може трапитися все що завгодно", – висловлює сумніви Хмелевський.
Іншим ризиком, за його словами, є девальвація гривні. За роки свого існування гривня знецінилася в 20 разів по відношенню до долара США. Щоб врятувати гроші від знецінення, фонд повинен давати прибутковість більше 30% річних.
"Заробити такі гроші дуже важко, і такі операції можуть бути дуже ризикованими. Тобто навіть якщо фонд не збанкрутує, то ваші гроші будуть знецінені. Іншою проблемою є інвестиційні ризики. Активи можуть не тільки зростати в ціні, але й падати. Зокрема, під час світової кризи 2008 року американські пенсійні фонди втратили більше 2 трильйонів доларів своїх вкладників. Тому навіть кваліфіковані та досвідчені менеджери можуть втратити ваші гроші", – застерігає Хмелевський.
Він каже, що для розвитку недержавного пенсійного забезпечення повинна бути забезпечена стабільність роботи фінансової системи і довіра до неї з боку населення.
"Досягти цього в нинішніх умовах дуже важко. Одна фінансова криза перекреслює роки успішної роботи. Також слід забезпечити довготривалу стабільність гривні. Крім того, повинен бути створений надійний і досить великий ринок фінансових інструментів", – розповідає Хмелевський.
Нагадаємо, з 11,3 млн пенсіонерів більше третини щомісяця отримують менше 2000 гривень. Причиною такого незадовільного матеріального забезпечення пенсіонерів став не стільки демографічний провал, скільки нелегальне працевлаштування українців і зарплати в конвертах, які багато хто з наших співвітчизників готовий отримувати.
Олександра Романюк