Чергова афера газових платіжок обернеться для споживача мільйонними виплатами

Скільки насправді мав би коштувати газ для споживачів.

Скандали з цінами на газ та платіжками за нього стали вже не просто традицією останніх років, а такою нав’язливою буденністю, на яку врешті-решт багато хто перестав реагувати — все одно щоразу доводиться платити стільки, скільки напишуть газівники. Як інакше, коли ніхто так і не може розкрити секрет реальної вартості кубометра. Тим паче пояснити різницю між доставленим і спожитим газом.

А, здавалося б, усе так просто: маєш лічильник — помнож кількість використаного на вартість кубометра.

Але насправді все не так.

І проблема навіть не у двох розділених платіжках, які підняли хвилю обурення у споживачів. Насправді цей розподіл цілком логічний і зрозумілий. Суть у тому, як він відобразився у платіжках. І чи справді для нас навіть зменшилася вартість кубометра, як запевняють можновладці.

З кожного по кубометру — комусь мільйони?

Не хочу брати під сумнів чиїсь слова і запевнення. А тим паче — сперечатися з ними. Просто порахуємо разом цифри в платіжках за грудень і січень, тобто до і після розділення платежів, які отримала середньостатистична родина хмельничан.

Розпочнемо з обсягу спожитого газу. Абонент передав покази у 20 кубометрів. Але нарахування проведено за 20,2 кубометра. На перший погляд, різниця зовсім невеличка, можна було б махнути рукою, але...

Насправді вона становить один відсоток. І якщо родина витрачає на опалювання будинку 300—400 кубометрів, то це вже вийде «зайвих» три-чотири куби. Скажете, знову небагато? Та як подивитися. Далеко не кожен пенсіонер може дозволити собі «розкіш» жити за півсотні гривень на день.

Але зараз не про це. Як зазначають у компанії «Хмельницькгаз збут», її клієнтами є понад 400 тисяч побутових споживачів. Нескладно підрахувати: якщо на кожного накинути хоча б по одному кубометру, то додатково можна отримати... майже два з половиною мільйона гривень. А в масштабах країни?

І це вже не такі безневинні суми, якими вони видавалися спочатку. Хтось їх заплатив. Хтось отримав.

За що? Та, як мовиться, на рівному місці. Бо в згаданій платіжці пояснень щодо цього «хвостика» немає. Залишається здогадуватися, що це — можливо, той самий температурний коефіцієнт, який, за поясненням газівників, мав приводити газ до стандартних умов, або ще якась надбавка, аби компенсувати свої виробничі втрати. Виходить, нікого не зупинило те, що Антимонопольний комітет України свого часу оштрафував 16 регіональних компаній на 278 мільйонів гривень за незаконні донарахування. З-поміж інших «Хмельницькгаз» мав заплатити 12 мільйонів гривень штрафу. Крім того, АМКУ зобов’язав газівників припинити порушення законодавства, а попередні порушення усунути, перерахувавши побутовим споживачам фактичний об’єм споживання газу на підставі показів лічильника. НКРЕКП виступила з такими ініціативами. І що?

Доставлено чи ні — мусить бути оплачено

Тепер наступна цифра. У грудневій платіжці чітко зазначено: «Доставка газу — 20,2х0,9028680, до сплати — 18,24 гривні». Як бачите, ніхто не приховував: вартість доставки існувала й раніше, і ми за неї справно платили.

Якщо повірити словам урядовців, у січні нічого не мало змінитися, окрім того, що гроші споживача підуть на рахунки різних отримувачів. Принаймні тариф за доставку не мав збільшитися. Але в січневому «окремому рахунку за доставку газу» стоять уже інші, більші, дані — 1,044 гривні за кубометр.

Та суть навіть не у цьому. А в новій системі нарахування цього тарифу. Ще місяць тому було цілком очевидно, за що платимо — за доставку фактично спожитого газу. Зате тепер платимо за газ, спожитий торік.

Саме так із січня розраховується цей платіж. Тобто обсяг спожитого за минулий так званий газовий рік, розділений на дванадцять місяців. Так з’явилася середня цифра, яка відтепер має бути у кожній квитанції.

Але до чого вона? Адже торік ми вже заплатили за доставку саме цього газу. Перша наведена платіжка — підтвердження цього. Виходить, тепер платимо за нього вдруге. А наступного року платитимемо за те, що споживаємо тепер. Що за логіка? Що за схема?

Та дуже проста. Торік у неопалювальний період споживач, чию платіжку ми аналізуємо, за використані, скажімо, десять кубометрів газу мав би заплатити 9 гривень. А за новою методикою платитиме 41,75 гривні.

Те, що тепер за доставку доведеться розраховуватися навіть тим, хто місяцями може не споживати газ взагалі, навіть коментувати не хочеться. Інакше, як газовою аферою, завдяки якій споживач «просто так» заплатить мільйони і мільярди, це важко назвати.

Не берусь навіть підраховувати, хто і скільки наварить на ній.

Можна було б зрозуміти, якби нам показали розрахунки, котрі підтверджували б про економічну необхідність підвищення доставочних тарифів. І якби ми знали, що ці кошти підуть, приміром, на ремонт і модернізацію газотранспортної системи. Зокрема й для того, щоб у майбутньому цифри у платіжках могли падати. Тоді нічого не вдієш — треба платити. Але в нинішній ситуації все зовсім по-іншому.

Цифра третя. Коротка

Вона так само із грудневої платіжки: «Пеня за попередні періоди — 1,18 гривні».

Платник здивований, чому і звідки може взятися пеня, якщо щомісяця сплачував за показами лічильника. Навряд чи він піде з’ясовувати, звідки вона, адже сума дріб’язкова.

І все-таки вона є. Тож тут знову час згадати про сотні тисяч споживачів. Для кожного гривня — вже не гроші. А загальна сума в одні руки — зовсім непогано.

Ціна так знизилася, що аж... збільшилася

Доки ми все це підраховували, на телеканалах показали рекламу: в січні споживачі почали платити за газ менше. Навіть цифри наведено, на скільки сотень гривень і в якій області родини заплатили менше.

І справді, відкриті джерела повідомляють: у січні оптова ціна «Нафтогазу» знизилася з 5,5 до 4,65 гривні за кубометр. Для кінцевих користувачів з урахуванням ПДВ, націнки газзбутів і «Укртрансгазу» вона становила 5,86 гривні.

Для побутових споживачів Хмельниччини з урахуванням доставки кубометр мав би коштувати 6,9 гривні. А от у грудні хмельничани за «вищими» цінами платили відповідно 5,26 та 0,9 гривні, тобто разом — 6,16 гривні. Якось дивно виходить: оптові ціни падають, а ми знову платимо більше.

Після всього сказаного ви зрозуміли врешті-решт, скільки і за що маєте платити? Ні? Та не хвилюйтеся. За вас порахують і виставлять рахунок. Ви маєте просто повірити йому і заплатити.

Ірина КОЗАК