Що може змінитись в роботі нового уряду та на чому пропонує зосередитись його голова. До вашої уваги головне з останніх виступів нового прем'єра Дениса Шмигаля.
Новий прем'єр-міністр, майже повністю замінений уряд, "приклеєний" до крісла голови МВС Арсен Аваков і звільнений генпрокурор, зневіра міжнародних інвесторів – короткі підсумки тижня, що минув.
Хоча розмови у владних коридорах про заміну Кабінету міністрів велись уже давно, це все одно стало несподіванкою. В тому числі і для багатьох уже екс-міністрів, які до останнього дня не знали, чи залишаться вони на посаді. Саме тому чотири посади міністрів досі залишаються вакантними.
"Сьогодні на внутрішньополітичному полі існуючим проблемам та чинному уряду затісно. Вони більше – це моя думка – не можуть існувати поруч. А отже, хтось з них повинен піти", – цими словами президент Володимир Зеленський завершив свій виступ в Раді перед звільненням уряду.
В своїй промові голова держави згадав про невиконання бюджету і провал Митниці, про падіння промисловості, про погану комунікацію у питанні пенсій та нових платіжок за комунальні послуги, про лікарів, які бояться медичної реформи і закриття лікарень, про зарплатні борги перед шахтарями.
Це неповний список наведених Зеленським причин. Проте таке перезавантаження наразі все одно викликає неоднозначне сприйняття: незважаючи на завірення президента у незмінності курсу України, останні події свідчать про протилежне.
Дехто бачить в цих діях посилення впливу олігархів і охолодження відносин із західними партнерами, дехто – слід Росії. Проте, схоже, що процес прийняття важливих рішень в країні таки змінився, і головне – ще попереду.
Наразі більше цікавлять наступні кроки уряду та його керівника.
Очільником нового Кабінету міністрів, як відомо, став Денис Шмигаль. Спочатку найгучніше лунало прізвище "вічного реформатора" Сергія Тігіпка, але чи то люстрація завадила, чи то сам він відмовився, проте на Банковій вирішили відійти від цієї ідеї на користь ще одного "нового обличчя".
Новий голова уряду в унісон заговорив із Зеленським про підвищення пенсій, незадоволених реформою лікарів, проблеми шахтарів, які працюють на нерентабельних підприємствах, що не можуть існувати без коштів з бюджету і давно уже повинні бути реорганізовані, та навіть майже "запустив воду в Крим", а потім відкоригував свою відповідь.
Подібні заяви викликають побоювання, що новий уряд опуститься до популістичних кроків замість проведення структурних реформ, а його діяльність призведе до згортання співробітництва з міжнародними фінансовими інститутами. Cаме це найбільше насторожує інвесторів і змушує їх уникати покупки державного боргу України.
Звідки ці побоювання? За ці кілька днів після призначення новоспечений прем'єр проявляв активну медійну діяльність і відвідав два телеефіри, а перед цим виступав в Раді, проте пом'якшити наслідки Шмигалю не вдалось.
МВФ
"Наша зацікавленість у співпраці з міжнародними організаціями залишається на порядку денному. Ми зацікавлені у співпраці із МВФ, зацікавлені у якісній співпраці із міжнародними фінансовими організаціями. Вперше Україна стала якісно працювати з міжнародними фондами і фінансовими організаціями саме за попереднього уряду і президента Володимира Зеленського".
"Ці проєкти дають нам змогу бути в цивілізованому світовому ринку фінансового ресурсу. Ми будемо якісно підвищувати рівень співпраці з МВФ".
Наразі Україна не виконала попередніх домовленостей – парламент застряг на розгляді законопроєкту про земельну реформу і не ухвалив важливий для кредитора акт про уточнення умов при виведенні неплатоспроможних банків з ринку – так званий "антиколомойський законопроєкт".
Читайте також: Чи зможе Україна обійтись без чергового траншу МВФ – пояснив спеціаліст Інституту стратегічних досліджень
У грудні 2019 року Україна домовилася про нову трирічну програму EFF, у рамках якої Київ може отримати 5,5 млрд дол. При цьому голова фонду Кристаліна Георгієва дала чітко зрозуміти: "Фонд ухвалить програму допомоги Україні після виконання Києвом попередніх умов".
Новий міністр фінансів в уряді Шмигаля Ігор Уманський провів першу зустріч з постійним представником МВФ в Україні Йостою Люнгманом і запевнив, що безумовним пріоритетом для України є продовження активної співпраці із МВФ.
Проте чи продовжать? Єдиним ймовірним шляхом для розширення видатків наразі може бути хіба що збільшення дефіциту бюджету, і в МВФ навряд чи підтримають такий крок. Наразі бюджетний дефіцит становить 2,1% від ВВП або близько 90 млрд грн.
До того ж, до призначення новий міністр фінансів Ігор Уманський часто в інтерв'ю натякав на те, що співпраця з МВФ не завжди є корисною для України. Так само він критикував керівництво НБУ і називав ОВДП "пірамідою, на якій заробляють іноземні банки".
Наповнення бюджету
"Ми проводимо роботу з митницею, для того, щоб збори відповідали закладеним у бюджет. Ми проводимо наради з Мінфіном щодо тих наявних фінансових інструментів, щоб наповнити бюджет".
Бюджет-2019 показав найгірший за останні п'ять років показник виконання за доходами – 96% і у січні та лютому 2020 року держбюджет за видатками також не виконується.
Перед звільненням Гончарука Зеленський розкритикував економічну політику уряду та надходження в державний бюджет від митниці.
"Ми постійно чули про економічний стрибок, але є враження що економіка брала розгін спіткнулась і ризикує проїхатися обличчям по землі. За два місяці нового року невиконання держбюджету становить 16 мільярдів гривень. 13 мільярдів із них це провал надходжень від митниці.
...нам розповідають про рішучий та безкомпромісний бій з контрабандою та наразі виглядає так, що у цьому бою контрабанда відправляє митницю в нокаут. Митниця повинна збирати не лайки у фейсбуці, а гроші у казну", – підкреслив Зеленський.
Індексація пенсій
"Це етичне питання перед людьми, які своїм трудовим життям заслужили свої пенсії. Ми, звичайно, будемо проводити індексацію пенсій в цьому році, для цього треба подивитися, чим ми володіємо в бюджеті, і ми це почали робити вже сьогодні".
"Я не буду обманювати, що завтра ми проіндексуємо пенсії, але ми зробимо це в цьому році і знайдемо цю можливість обов’язково, не підведемо пенсіонерів, які заробили свої пенсії".
Як не намагався "маневрувати" тут Шмигаль, більш точно висловила завдання уряду нова міністерка соціальної політики Марина Лазебна. За її словами, підвищення рівня пенсійного забезпечення "є першочерговим завданням відомства". "Прийшов час віддати належне пенсіонерам, силами яких розбудовувалась економіка нашої країни", – відзначила вона.
Залишилось тільки зрозуміти, де знайти кошти і що робити з бюджетом, який в перший місяць року не дорахувався 14 млрд грн і продовжив тренд в лютому. З початку року план за доходами не виконаний на 18 млрд грн.
Нагадаємо, індексація виплат передбачена пенсійною реформою, проведеною урядом Володимира Гройсмана. Розмір індексації залежить від двох показників: 50% рівня зростання інфляції за рік і 50% зростання середньої зарплати. Індексацію слід проводити щорічно, починаючи з 1 березня 2019 року.
Перша індексація відбулася у березні 2019 року на фоні передвиборчої кампанії. Кошти на ці виплати не були передбачені держбюджетом, тому головний фінансовий документ довелося переглядати.
Передбачалося, що індексація не залежатиме ані від рішень Кабінету міністрів, ані від рішень парламенту, перерахунок буде відбуватися автоматично.
Проте в уряду Олексія Гончарука була інша точка зору. Так, 1 березня 2020 року автоматична індексація пенмійних виплат не здійснювалася, а ексміністр соціальної політики Юлія Соколовська заявила, що у 2020 році пенсії зростуть тільки для осіб старше 80 років. У середньому – на 700 гривень.
До 2023 року планувалося збільшити соціальні виплати для осіб віком 75+. Про підвищення пенсій "молодшим" пенсіонерам не йшлося взагалі.
Земля
"Я прихильник ринкової економіки, а не авторитарної, соціалістичної або радянської моделі. Ринок землі існує у всьому світі. Питання моделі ринку землі - дискусійне. І наразі це предмет парламентських слухань".
Читайте також: Дипломат: Подача води в Крим – це буде катастрофа
"Я прихильник того, щоб був цивілізований ринок землі, який дав би поштовх фермерству, розвитку економіки, аграрного комплексу в Україні. Питання можливості продажу землі іноземцям або іноземним компаніям має вирішуватися лише на всеукраїнському референдумі".
Шмигаль зазначив, що кожен українець має мати право продати свою землю за ринковою ціною. "Так само, як право продати квартиру або автомобіль".
"Ми не збираємось продавати українську землю. Ми даємо право українцям розпоряджатися [своєю власністю]".
Наразі законопроєкт про відкриття ринку землі проходить друге читання. Народні депутати "заспамили" документ понад чотирма тисячами поправок, аби відтягнути прийняття непопулярного рішення.
Впродовж місяця, станом на 5 березня, Верховна Рада розглянула 3017 правок з 4018 та прийняла лише дві з них. Обидві несуть технічний характер.
Гривня
"Зараз ми побачили тільки зміцнення гривні, яке вдарило, на жаль, по експорту, але ніяк не відбилося на добробуті пересічних українців".
Це сприймається як натяк на те, що гривню необхідно девальвувати, а подібні новини не додають оптимізму інвесторам та населенню, яке може піддатись панічним настроям. До того ж, уряд не може послабити гривню одним помахом чарівної палички. Це питання в компетенції Нацбанку.
Промисловість та агро
"Один із пріоритетів це промисловість, розвиток економіки і промисловості, збільшення зовнішнього замовлення".
"Уряд має терміново посилити економічний блок. Він повинен забезпечити не тільки зростання промисловості і аграрного сектора, що важливо, а й відчуття цього зростання кожному українцю".
За словами прем'єра, ще один пріоритет уряду – розвиток агропромислового комплексу.
"Ми будемо створювати окремо напрям і посаду під розвиток промисловості, окрему посаду і Міністерство агропромислового розвитку".
Наприкінці 2019 року падіння промислового виробництва набуло найвищих темпів з 2014-2015 років, коли почалася війна. У жовтні цей показник знизився на 5%, у листопаді – на 7,5%, у грудні – на 8,3%.
Дані за січень 2020 року так само виявились невтішними: за перший місяць року промисловість впала ще на 5,1%.
В кінці серпня 2019 року Верховна Рада затвердила запропонований прем'єр-міністром Олексієм Гончаруком склад Кабінету міністрів, в якому Мінагропрод об'єднали з Міністерством розвитку економіки і торгівлі.
Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з прем'єром 17 січня цього року заявив про необхідність розділити деякі міністерства, серед яких і Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства.
За словами уповноваженого президента із земельних питань Романа Лещенка, міністерство аграрної політики і продовольства може відновити роботу вже 10 березня.
Майбутнє Укрзалізниці
Новий Кабінет міністрів не має наміру продавати або передавати в концесію акціонерну держкомпанію "Укрзалізниця".
"Немає таких намірів", – заявив Шмигаль, відповідаючи на запитання щодо можливого продажу або концесії "Укрзалізниці".
Він також зазначив, що критичні об'єкти стратегічної інфраструктури держави "повинні утримуватися в належному вигляді", а решту необхідно виставити на продаж.
"Все інше треба виставити на продаж, віддати це в ринкову економіку, розвивати і користуватися цим для українців", – додав новий голова уряду.
5 лютого "Укрзалізниця", німецька залізниця Deutsche Bahn та її компанія-підрозділ по консалтингу DB Engineering&Consulting підписали меморандум про взаєморозуміння та стратегічне партнерство, в якому йдеться про надання німецькою стороною управлінської та/або технічної підтримки.
Як повідомляв колишній прем'єр Олексій Гончарук, консультанти Deutsche Bahn надаватимуть свої послуги для менеджменту "Укрзалізниці" або будуть залучені до управління компанією на певному етапі.
ЕП намагалася отримати подробиці майбутньої угоди з німецьким залізничним оператором, однак деталей виявилося не так багато. Співрозмовники видання не виключають, що це може бути пов’язано із тим, що повного розуміння ситуації тоді не було навіть у перших осіб держави.
Шахтарі
"Ми були з президентом в Червонограді на шахті, я відвідав Донецьку і Луганську області... і сьогодні ми дійсно працюємо над створенням відповідної програми, але в першу чергу - над погашеннями боргів. Це мільярди боргів".
Він додав, що президент Зеленський "дав чітку вказівку" протягом березня-квітня погасити заборгованість по заробітним платам.
Питання гірничо-промислового комплексу включає в себе багато складових, серед яких є і нерентабельність шахт.
"Ми працюємо зі Світовим банком і міжнародними партнерами над програмою, яка діє у всьому світі, – програми справедливої трансформації шахтарських регіонів. Не стоїть задача закрити шахти. Питання – що потім робити з мономістами, які живуть за рахунок тих шахт".
"Це складне питання, тому що більшість з 33 українських шахт - нерентабельні. Тому питання більш комплексне - розвитку української енергетики. Тому це – великий виклик. Він не менший, ніж виклик із коронавірусом".
28 лютого президент Володимир Зеленський заявив, що міністри не повинні отримувати зарплати, доки не погасять зарплатні борги перед шахтарями.
Президент нагадав, що деякі шахтарі мають зарплатні борги ще з 2014-2016 років, і на сьогодні цей борг уже становить 1 мільярд 100 мільйонів гривень.
7 лютого прем'єр Олексій Гончарук заявив, що збиткові шахти, які держава не має змоги підтримувати, закриють, при цьому шахтарів із цих підприємств мають працевлаштувати.
На початку березня гірникам перерахували 654 млн грн для погашення боргів по заробітній платі.
Також Зеленський запропонував енергетичній компанії ДТЕК Ріната Ахметова приватизувати неприбуткові шахти. Гендиректор ДТЕК відмовився.
Стратегія на 7 років
"Щодо подолання цього передкризового стану в економіці і бюджеті. Сьогодні немає провалля, але є виклики, які необхідно вирішити. Ми маємо гарні напрацювання та ідеї з розробки стратегії, яка буде показувати майбутнє України на найближчі сім років. Це буде одна з кращих стратегій в світі, але це вже питання завтрашнього дня".
У вересні Кабінет міністрів Гончарука опублікував програму дій, в якій окреслив ключові пріоритети на найближчі 5 років.
Кабмін очікував на зростання економіки на 40%, що дозволить створити 1 млн нових робочих місць та встановити прожитковий мінімум на рівні 4,2 тис. грн.
Окрім цього команда Гончарука прагнула, аби витрати кожної родини на комунальні послуги не перевищували 15% її доходу.
Одним з показників ефективності роботи "швидкої" та поліції встановлювався їх приїзд на місце подій протягом 10 хвилин у місті та 20 - поза його межами. А в МОЗ ставили задачу зменшення середньої тривалості госпіталізації пацієнтів на 20%, та збільшення очікуваної тривалості життя на 5%.
Уряд очікував зменшити рівень забруднення середовища принаймні на 20%.
Також прем'єр-міністр Олексій Гончарук назвав здешевлення вартості ресурсів однією із стратегічних задач свого уряду.
Ціна на газ
"Завдяки теплій зимі ми маємо багато газу в сховищах і ціна на газ в Європі падає. Зниження ціни на газ призводить до зниження тарифів на тепло і безпосередньо газ, який використовується населенням".
У лютому 2020 року оптова ціна на природний газ для потреб населення становитиме 3,95 тисячі гривень за тисячу кубометрів (без врахування ПДВ, націнки газзбутів та витрат на транспортування газу магістральними і розподільними трубопроводами).
Це на 15% менше, ніж у січні 2020 року та на 37% нижче, ніж у лютому 2019 року.
Кабінет міністрів прив'язав ціну продажу "Нафтогазом України" природного газу населенню і теплокомуненерго до котирувань на нідерландському хабі TTF.
З 1 січня 2020 року діє дві ціни на газ ПСО: гарантована (квартальна) та місячна.
Гарантована ціна ПСО зафіксована на рівні 6,91 грн за куб. м (з ПДВ і вартістю доставки і торгової націнки). Ця ціна діє автоматично до кінця квітня.
У січні 2020 року місячна ціна збігається з гарантованою, і становить ті ж 6,91 грн / м³.
З 1 січня 2020 року ціна на газ для населення повинна була стати стати ринковою. Така умова прописана в меморандумі про співпрацю України з МВФ. До цього "Нафтогаз" постачав населенню паливо за зниженою ціною на умовах так званих спеціальних зобов'язань.
Замість висновку
Загалом перед новим урядом стоять непрості виклики, які популістичними заходами зупинити не вдасться.
По-перше, інвестори починають відвертатись від України на побоюваннях про повернення влади до популістичних заходів і посилення впливу олігархів замість проведення структурних реформ.
По-друге, українську економіку чекають турбулентні часи у зв'язку із впливом на світові процеси епідемії короновірусу.
Олександр КОЛЕСНІЧЕНКО , Дмитро ДЄНКОВ
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
