Вводити чи не вводити – баталії довкола можливого надзвичайного стану в Україні, про який просить очільник МОЗ, донині продовжуються. Зібрали думки експертів щодо доцільності та необхідності НС в Україні: від тих, хто підтримує, до тих, хто проти.
Ілля Ємець, міністр охорони здоров’я України: «Це треба було робити з самого початку»
«Ілля Ємець закликав народних депутатів проголосувати за введення надзвичайного стану в країні через коронавірус. Міністр охорони здоров’я Ілля Ємець закликав народних депутатів проявити силу волі, не боятися, а заради порятунку українців зібратися і проголосувати за введення надзвичайного стану», – повідомляє МОЗ.
«Я говорив про це ще з першого дня своєї роботи в Уряді. Це треба було робити з самого початку. Якби це вдалося, то такого поширення, яке зараз геометрично розвивається, не було б», – заявив сам міністр.
Читайте також: Уряд відпрацьовує забезпечення їжею тих, хто опинився на вимушеній самоізоляції – Ляшко
Володимир Воля, політичний експерт: «Нині реально вирішується питання життя чи смерті держави»
«Якщо не введуть надзвичайний стан зараз, то всі ті вже понесені збитки будуть продовжені, тому що оця теперішня ситуація буде продовжена. Але на додаток таки запровадять (рано чи пізно) заборону на роботу всіх підприємств і компаній.
Чим довше все це триватиме, тим більшими будуть недоотримані доходи та понесені збитки. І найгірше: у людей зникнуть гроші для життя, і буде масовий соціальний вибух.
У найманих працівників є запас на півтора-два місяці. І треба намагатися дуже швидко взяти ситуацію з епідемією під контроль у ці короткі терміни.
Бо інакше вибух знесе усіх — і теперішню малопрофесійну владу, і теперішню хитромудру опозицію, і вічних антидержавних революціонерів. Нині реально вирішується питання життя чи смерті Української держави. Тепер настав час визначитися, чого ви хочете для України? Ви з народом чи із власниками бізнесу? Ви державники чи прихильники політичних партій та політичних гуртків?
Хто проти надзвичайного стану, той за смерть України. А зміст указу про НС повинна затвердити Рада, щоб там не було норм про цензуру, заборону ЗМІ, особливі адміністрації, конфіскацію житла та всього іншого, що виходить за межі боротьби з коронавірусом».
Володимир Фесенко, політолог: «Буде, як зазвичай: хотіли як краще – вийшло, як завжди»
«Ідея введення надзвичайного стану – це прояв паніки на політично-бюрократичному рівні. Це судорожна відповідь на панічне питання: потрібно щось робити. І краще перегледіти, ніж недогледіти. Схоже, що НС введуть як певну надзвичайну управлінську рамку, яку використовуватимуть не в повному обсязі, регулюючи її залежно від ситуації (піднімаючи чи опускаючи рівень надзвичайності). І буде, як зазвичай: хотіли як краще, а вийшло, як завжди. Щоправда, оскільки ця ідея має бодай якусь управлінську доцільність, певний ефект буде, хоча й помірний. Утім, сподіваюся, що вистачить розуму не вводити інформаційні та політичні обмеження».
Віталій Бала, директор Агентства моделювання ситуацій: «Яка реальна мета? Всі й так сидять вдома і бояться ходити по вулицям»
1. Таке враження, що введення надзвичайного стану потрібно для чогось іншого.
2. У нас з’явиться більше грошей на компенсацію втрат бізнесу і громадян? Ні.
3. Можливо, з’явиться більше лікарів і лікарень? Ні.
4. А може, з’явиться вакцина? Ні.
5. То яка реальна мета введення надзвичайного стану? Всі й так сидять вдома і бояться ходити по вулицям, бо можуть оштрафувати або навіть посадити за прогулянки».
Юлія Ковалів, заступниця голови Офісу президента: «Підстав для введення надзвичайного стану немає»
«Коли ми говоримо про надзвичайний стан, 70 % нашої експортної виручки – аграрії та металурги. Чи можна їх зупинити? Звичайно, ні! Чи можна зупинити критичну інфраструктуру? Ні! Ми не можемо зупинити аграрний сектор, це означає, що не можемо зупинити постачальників насіння, техніки і палива, добрив. Якщо йти за такою логікою, зрозуміємо, що ми не можемо зупинити більшу частину економіки. Адже не може працювати металургійний завод без коксу, без транспорту. Ми не можемо порвати в один момент всі ланцюжки, які працюють.
На сьогодні з тією динамікою з коронавірусом підстав введення надзвичайного стану немає. Звичайно, що ситуація може змінитися. На сьогодні динаміка буде видно протягом наступних кількох днів чи, можливо, тижня».
Олексій Голобуцький, політолог: «Відкотити жорсткі правила надзвичайного стану буде дуже непросто»
«Не нам із нашою переддефолтною і без всякого коронавірусу економікою, з війною і боргами рівнятися на благополучні країни, котрі можуть дозволити собі тотальну ізоляцію громадян хоч на два тижні, хоч на два місяці. У них є “подушка безпеки”, ці країни цілком серйозно вже кілька років піднімають тему “безумовного доходу” – тобто тих грошей на нормальну життєдіяльність, відсутністю котрих і загрожує карантин. У нас немає навіть тоненького “жирового шару”, щоб було коштом чого пережити карантин і зупинку всього.
Надзвичайний стан і жорсткий карантин в Україні врятують кількох людей, але знищать економіку, соціальну сферу і державу як таку. Кого цікавлять маски під час голодних бунтів? А вони будуть, можна гарантувати. Бо бюджет порожній. У Пенсійному фонді діра така, що обіцянки Зеленського всього лише про 1 тис. грн трохи більше як 9 млрд пенсіонерів із пенсією меншою від 5 тис. грн (тобто вимога 10 млрд грн одноразово) викликала хіба нервовий сміх.
Але ж загалом по Україні, за найоптимістичнішими обрахунками, десь дві третини населення (тобто 20-25 млн) знаходяться на межі або за межею бідності, повністю залежать від щомісячних виплат (зарплатня це, пенсія чи інші соцвиплати – не важливо). Якщо брати за реальний прожитковий мінімум (тобто мінімум, на котрий можна місяць харчуватися, купувати ліки і щось з одягу купити іноді) 4-5 тис., то державі знадобилося б, за мінімальними підрахунками, 80-125 млрд грн щомісяця до кінця НС і карантину. Ми це просто не потягнемо.
Тому варто тихо відкласти театральні сценарії про “ідеальну країну, котра дбає про людей і не пускає їх на роботу” – і запроваджувати дуже-дуже обмежені, максимально раціональні карантинні заходи: локальні, часткові, з посиленою перевіркою, але без тотальної ізоляції, порожніх вулиць, зупиненого транспорту і завмерлих підприємств. Бо це не про нас. Це про Швейцарію, Швецію, навіть про Францію і Німеччину з усіма їхніми мігрантами. А ми не потягнемо. Не допустити нехай навіть тисяч смертей – але цим коштом втратити взагалі все… Ви впевнені, що воно того варте?»
Юлія Клименко, нардепка, перша заступниця голови Комітету з питань транспорту та інфраструктури, заступниця Міністра економічного розвитку України 2015-2016 років: «Надзвичайний стан призведе до ще більшого хаосу та паніки»
«Багато гарячих голів у владі думають про запровадження надзвичайного стану в Україні, волаючи про коронавірус, до кінця навіть не розуміючи наслідків НС. А наслідки швидко відчує кожний громадянин та бізнес, тому що через НС влада зможе контролювати кожного:
– повний контроль над пересуванням громадян;
– повна заборона масових заходів та мирних мітингів протесту, зокрема і проти «Мінської зради»;
– контроль телебачення, радіо та інтернету і його відключення за рішенням влади;
– майно громадян можуть забрати за рішенням влади;
– аналогічно будь-який бізнес можуть забрати, закрити, перепрофілювати під потреби держави;
– цільова мобілізація – активна молодь може потрапити у військові частини “для подолання надзвичайної ситуації”;
– президент також може порушити питання про заборону діяльності політичних партій.
Це тільки частина інструментів, що влада отримає в свої руки. Насправді вона отримає просто безмежну владу в країні, де немає ні правосуддя, ні правоохоронних органів, ні справедливості.
До чого призведе НС? До ще більшого хаосу і паніки, бо українці добре знають, як такі безмежні повноваження працюють на місцях у руках корупціонерів та неуків. Також міжнародні партнери, інвестори і кредитори призупинять із нами роботу і будуть чекати ясності, так само як і український бізнес не буде працювати, очікуючи кращих часів. І як буде наповнюватися бюджет? Як платити пенсіі, зарплати?
Нині влада має всі інструменти та повноваження для боротьби з коронавірусом, але не використовує їх навіть на 10 %. І, на жаль, від введення НС нічого не зміниться. Тому всі долучаймося в цю боротьбу – і ми переможемо не тільки коронавірус».
Бізнес-спільнота України (спільна заява): «Введення надзвичайного стану може завдати катастрофічних наслідків»
«Ми повністю згодні, що це надзвичайна загроза для громадян України і необхідні максимальні заходи для захисту здоров’я людей. Водночас ми вважаємо, що введення надзвичайного стану із зупинкою більшості нестратегічних підприємств є передчасним та може завдати катастрофічних наслідків економіці України. Так, якщо зупинити більшість компаній, мільйони українців втратять роботу, а бюджет – велику частину доходів. Соціальні наслідки будуть дуже негативними, велика кількість людей, не маючи накопичень та втративши засоби до існування, від відчаю можуть вийти на вулицю з протестами, а фінансових і організаційних ресурсів для боротьби з вірусом у держави стане набагато менше. Відповідно, наслідки від пандемії стануть справді критичними.
Україна не має достатніх фінансових резервів, і тому, якщо буде впроваджено додатковий комплекс карантинних обмежень і зупинено велику кількість підприємств без відповідної програми підтримки економіки, це призведе до глибокої економічної кризи та важких соціальних наслідків, які складно передбачити.
Провідні експерти говорять, що в разі продовження карантину на декілька місяців, ВВП України у 2020 році впаде на 9 %, а курс гривні може сягнути 35 грн/долар. Але якщо залишаться працювати лише стратегічні підприємства, то наслідки можуть стати ще критичнішими.
Бізнес-спільнота добре розуміє складність завдань, що постали нині перед Україною, та готова до співпраці з владою. Ми також несемо відповідальність за добробут мільйонів наших працівників та вимагаємо від держави зробити усе для попередження зупинки підприємств, що призведе до ще складніших наслідків та залишить значну частину населення країни без засобів існування», – Спілка українських підприємців (СУП), Європейська Бізнес Асоціація (ЕВА), Федерація роботодавців України (ФРУ), Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ), Асоціація IT Ukraine, «Бізнес 100», СЕО club.
Євген Крапивін, юрист, експерт Центру політико-правових реформ: «Мене непокоїть комунікація української влади стосовно обмежувальних заходів та їхньої динаміки»
«Ключове питання тут – в обґрунтованості таких заходів та пропорційності (адекватності) ситуації, яка склалась. Досвід інших країн демонструє, що складно оцінювати та прогнозувати щось у боротьбі з коронавірусом.
Якщо не брати до уваги країни на кшталт Японії, які майже не обмежували своїх громадян через високий рівень здоров’я, то дедалі більше країн зараз прямують до так званого “північнокорейського сценарію”. У ньому існують не лише заборони виходити на вулицю без потреби та відповідні заходи контролю, а й кримінальні штрафи за порушення будь-яких правил карантину, та поступово впроваджується відстежування трафіку мобільних телефонів пацієнтів, хворих на коронавірус (наприклад, Німеччина).
Здається, що українська влада тяжіє саме до такого сценарію, про що красномовно свідчить риторика міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Проте мене непокоїть комунікація української влади стосовно обмежувальних заходів та їхньої динаміки. Звісно, складно вимагати від неї конкретні цифри та прогнози, особливо якщо в неї ніколи не було звички обґрунтовувати свої рішення, але тепер це потрібно як ніколи. Не тільки для стримування паніки, а й для збереження функціонування органів державної влади загалом.
Комендантська година, відстежування трафіку мобільного телефону чи примусове відчуження майна для забезпечення ізоляції пацієнтів – все це тяжкі обмеження прав і свобод людини. Вони не обов’язкові навіть після запровадження надзвичайного стану. Тож українська влада, яка не має чіткого плану з прогнозами, цифрами та виконавцями, має спочатку обґрунтувати їх, пояснити неможливість інших сценаріїв, а вже потім щось оголошувати перед суспільством. Не у фейсбуці й не на сторінці міністра Авакова».
Степан Коза
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
