Всього місяць тому, 22 січня Міністерство фінансів залучило найдешевший ринковий борг в історії – інвестори позичили Україні 1,25 млрд євро під 4,375%.
Сьогодні інвестори тікають з України і тепер ми можемо позичати гроші лише у звичних кредиторів – МВФ, Світового банку, Євросоюзу.
З кожним днем ситуація лише погіршується: через жорсткий карантин Україні потрібно вирішити набагато складніше завдання. Країна балансує на межі дефолту. Гроші в уряду можуть закінчитися вже в травні, коли крім кризових витрат на них чекатимуть нові великі виплати за держборгом.
Всесвітній карантин і без того сильно вплинув на наші фінансові можливості. Де уряд буде брати гроші?
Скільки потрібно? Пенсії, податки та економіка на карантині
Менше двох тижнів тотального карантину виявилося достатньо для того, щоб 2020-й авансом можна було назвати найгіршим для української економіки з часів війни і кризи 2014-2015 років.
Сотні тисяч підприємців вже зупинили свій бізнес, півмільйона українців може залишитися без роботи, ВВП при хорошому сценарії скоротиться на 5%, при поганому – на 9% і вище.
Читайте також: Коронавірус і економіка. Чи справді все так погано в Україні через карантин
Це дуже погані новини для українського держбюджету. Проблеми можна розділити на кілька груп.
Борги ніхто не відміняв. Крім перерахованих проблем, 2020-й – це рік пікових виплат за держборгом. Початковий план був таким: Мінфін гасить або рефінансує близько $12 млрд за зовнішнім і внутрішнім боргом, ще $3,6 млрд – сума, якої не вистачає на фінансування витрат бюджету.
Разом $15,6 млрд. Частину загальної нестачі повинні були перекрити доходи бюджету, але левову частку ($13,7 млрд: $8,4 млрд на внутрішньому ринку, $4,9 млрд – на зовнішньому) планували позичити.
Видатки бюджету збільшаться, дефіцит, ймовірно, подвоїться. Карантин вже показав, що Мінфіну доведеться взяти в борг набагато більше: про значне збільшення дефіциту держбюджету вже говорили і в уряді, і в Офісі президента, і в НБУ.
Зараз у бюджеті зафіксована цифра дефіциту бюджету - 2% ВВП або близько 90 млрд грн.
Оцінки розширеного дефіциту різняться: від 3% у НБУ до 5% в ОП, що означає додаткові запозичення від 45 до 135 млрд грн ($1,5 – $5 млрд). Заступник голови ОП Юлія Ковалів говорила про додаткові потреби в 100 млрд грн. Міністр МВС Арсен Аваков взагалі запропонував збільшити дефіцит на 200 млрд грн (приблизно $7 млрд), що означає розширення дефіциту до 6,5% ВВП.
Додаткові гроші підуть на фінансування медицини, допомогу незабезпеченим громадянам (1000 грн додаткових виплат пенсіонерам від Зеленського, компенсація субсидій від Кабміну, потенційні допомоги безробітним), можливу підтримку бізнесу.
За оцінками Dragon Capital, тільки на підвищення пенсій потрібно 9 млрд грн, ще 17-18 млрд – на індексацію. У Центрі економічної стратегії оцінюють масштаб антикризових заходів у 1-2% ВВП.
Податків буде менше, доходи бюджету скоротяться. Антикризові проекти №3219 і №3220, прийняті Верховною Радою минулого тижня, покликані підтримати економіку і бізнес. Заходи, вжиті Україною, оцінюються в 0,2% ВВП або близько 8-10 млрд грн. Велика частина цієї суми – недонадходження до бюджету через податкові послаблення. Але це занижені цифри.
По-перше, інші країни вже застосовують набагато серйозніші фіскальні стимули для економік в умовах карантину (не менше 1% ВВП). Ймовірно, що Україні доведеться використовувати більш серйозні методи.
По-друге, за оцінкою Торгово-промислової палати, більше 600 000 невеликих підприємств (в основному сфера послуг) вже припинили роботу через карантин, всього в Україні близько 2,6 млн підприємців. Разом із найманими працівниками (3,5-4 млн чоловік) всі вони – платники податків (ПДВ, податок на прибуток, ЄСВ, що наповнює Пенсійний фонд, податок на доходи фізосіб). Багато компаній відправили співробітників у неоплачувану відпустку (менше ПДФО та ЄСВ, скорочується споживання, а отже і ПДВ), митниця пропускає обмежену кількість вантажів.
Як сильно від цього постраждає бюджет – залежить від тривалості карантину і масштабів девальвації гривні (це дозволить підвищити надходження від митниці, але і зробить більш дорогим зовнішній борг).
Бізнес-асоціації вже попередили уряд, що бюджет втратить значну частину доходів, якщо в країні буде введений надзвичайний стан із повною зупинкою більшості підприємств.
Читайте також: Дефолт не врятує, а доб’є українську економіку, - заява науковців
По-третє, дефіцит бюджету у 2% був під загрозою і без карантину. Станом на ранок 23 березня, невиконання плану з доходів становило 25% або близько 30 млрд грн (дані Держказначейства) – в основному через слабкі митні збори.
Де взяти додаткові кілька мільярдів доларів в умовах кризи – непросте завдання, враховуючи глобальний характер епідемії коронавірусу.
Де Мінфіну взяти стільки валюти
Теоретично, у Міністерства фінансів є кілька джерел. Скрізь – серйозні проблеми, говорять опитані фінансисти.
Єврооблігації на великій паузі. У п'ятницю, 20 березня, ставки за єврооблігаціями України оновили рекорд, досягнувши 11,5-14% річних (повний контраст з 4,375% всього два місяці тому). Вартість ВВП-варантів впала до 52,6% від номіналу (інвестори не вірять у зростання економіки України вище 3% найближчими роками).
Подібне падіння повторилося практично в усіх країнах з кредитним рейтингом категорії "B", відзначає голова аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.
Тепер розміщення єврооблігацій обійдеться Україні в 14-15%, уточнює старший аналітик ICU Тарас Котович. Це дуже високі відсотки для України, вважає заступник виконавчого директора ЦЕС Марія Репко.
Подумати про нове розміщення євробондів уряд зможе не раніше кінця року, але тільки у випадку, якщо ситуація з коронавірусом піде за оптимістичним сценарієм і світова економіка почне відновлюватися у другій половині 2020 року, говорить головний економіст Concorde Capital Олена Білан.
В Україні позичати майже нема у кого. Прорив минулого року, коли Мінфін продав облігації внутрішньої держпозики іноземним інвесторам на $4,2 млрд точно не повториться цього року. Більш того, гривневі борги України різко знецінилися через кризу: нерезиденти, які намагалися вийти з українських активів у долар, намагалися продавати ОВДП за 30% від номіналу. Безуспішно – немає покупців.
Відсутність попиту на гривневі папери підтверджують аукціони Мінфіну, на яких він вже місяць навмисно відмовляється від розміщень у гривні, залучаючи борг у валюті. Щоб знову активно розміщувати ОВДП у гривні Мінфіну потрібно дочекатися стабілізації на зовнішніх ринках та підвищити ставки до рівня 18-20% (ще в кінці січня було близько 10%), вважає Котович з ICU.
З цим у будь-якому випадку доведеться почекати: ситуація на ринках заспокоїться лише через деякий час після того, як з епідемією впораються більш розвинені країни, додає директор департаменту корпоративного IBI-Rating Ігор Дикий.
НБУ і Нафтогаз допоможуть дивідендами. Додаткові гроші бюджету можуть принести держструктури – насамперед НБУ і Нафтогаз. Обидві компанії будуть перераховувати дивіденди в травні, швидше за все гроші зайдуть до бюджету одним траншем, як було в 2019 році, коли Україна гасила $1 млрд боргу за єврооблігаціями, пригадує Білан з Dragon Capital.
Прибуток НБУ за минулий рік ще невідомий (планувалося близько 40 млрд грн, але через міцну гривню може бути значно менше). Антикризовий закон 3220 знизив вимоги до формування резервів Нацбанку, що може збільшити прибуток на 10-15 млрд грн.
У Нафтогазу залишається $2,5 млрд, отриманих минулого року від Газпрому – ці гроші також підуть на виплату дивідендів.
МВФ – головна надія і головна проблема. Увечері 22 березня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна попросила МВФ збільшити обсяги допомоги країні через коронавірус. Пізніше видання ЕП та Українські новини з посиланням на джерела написали, що мова йде про $7 млрд – $10 млрд (у грудні Фонд затвердив Україні трирічну програму на $5,5 млрд): частину грошей можна направити на фінансування держбюджету. Співпраця з МВФ дасть доступ ще до $1,5 млрд міжнародної допомоги від Євросоюзу та Світового банку.
Проблема в тому, що МВФ, незважаючи на кризу, не збирається відмовлятися від колишніх вимог: банківського закону (так званий "антиколомойський") і ринку землі. Обидва проекти зависли у Верховній Раді. Коли і в якому форматі відбудеться наступне засідання парламенту – поки невідомо через зараження коронавірусом декількох депутатів.
Час – до кінця травня. Коли Україні потрібні гроші
Як багато часу в України, щоб вирішити свої фінансові проблеми? Рахунок на місяці.
Травень і вересень 2020 року – вирішальні періоди для фінансової стабільності України. У цей період на Мінфін очікують пікові виплати за держборгом. На травень вже не вистачає близько $500 млн, але тут уряд можуть виручити резерви НБУ. На вересень потрібно знайти $2 млрд – без МВФ особливих ресурсів для цього немає, розповідають фінансисти.
Хронологічно виплати за найгарячіший період - до кінця третього кварталу - виглядають так.
Квітень: близько $0,4 млрд (всі – внутрішній борг, близько половини – гривневі ОВДП).
Травень: $1,4 млрд ($1 млрд – єврооблігації, решта – валютні ОВДП).
Червень - серпень: $1,5 млрд (всі – валютні ОВДП, $1,3 млрд – в липні і серпні).
Вересень: $1,9 млрд (всі – євробонди).
Квітень, більшу частину травня, а також літні місяці можна пройти без особливих проблем – за рахунок рефінансування валютних ОВДП, вважає Котович з ICU. За його підрахунками, до виплати $1 млрд за єврооблігаціями 29 травня Мінфіну потрібно позичити (або купити у НБУ) близько $500 млн. Порівняно невелика сума. Цей сценарій може не виправдатися через карантин: показники бюджету найближчими тижнями будуть швидко погіршуватися, потреба в грошах може посилитися, говорить Білан з Dragon Capital.
"Сумніваюся, що без МВФ Україна зможе знайти кошти на погашення травневого платежу за зовнішнім боргом, - зазначає вона. - Карантин серйозно б'є по економіці і податкам, при цьому потрібно збільшувати витрати на медицину, соцдопомогу і підтримувати бізнес".
Домовитися з Фондом уряду бажано протягом квітня, коли не буде великого боргового навантаження, додає Білан. Пережити травневе погашення без проблем можливо, вважає Котович з ICU. Але з вересневою виплатою Мінфін сам, швидше за все, не впорається.
"Близько $2 млрд - навряд чи уряд зможе позичити стільки в Україні, - вважає Котович. - Купити такі обсяги у НБУ також буде складно. Зараз Нацбанк і так активно витрачає резерви на згладжування коливань на валютному ринку".
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
