Блоги
Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Необхідне Вам лікування співвідносно з Вашою пенсією становить:
Етнографія
Свячену вербу через рік треба спалити, "щоб пішла до Бога димом"
Свячену вербу через рік треба спалити, "щоб пішла до Бога димом" Освячену вербу Єфимія Халявко із села Великий Дирчин Городнянського району на Чернігівщині тримає біля порога хати. 2011 рік. ”Бережом її для того, шоб корови як перший раз вигонить на пашу, дак шоб обязатєльно цією вербою”, — каже.Передостанній тиждень перед Великоднем називається Вербним, або Цвітним. Назва походить від звичаю в неділю на шостому тижні... Далi>>
Етнографія
Українське намисто: історія українського намиста, різновиди, символіка
Українське намисто: історія українського намиста, різновиди, символіка Намисто – одна з найдавніших жіночих прикрас на території України. Численні назви – монисто, буси, коралі, бісери – свідчить про їх довгу історію та велику роль в культурі нашої країни. Для українських жінок це не просто прикраса, значення намиста глибоко символічне. А втім, зараз ви самі це зрозумієте. Невеликий екскурс в історію нашийних прикрас. Традиція носити... Далi>>
Етнографія
Сіємо за народними прикметами !!!
Сіємо за народними прикметами !!! Наші предки здавна орієнтувалися на «поведінку» багаторічних рослин, які чітко відчувають подих весни. Тож скористаємося й ми цим календарем.КОЛИ зацвітають проліски, можна висівати на розсаду насіння перців, помідорів, кольрабі для вирощування в кімнаті або опалювальній теплиці. Час сіяти (в захищений ґрунт) квіти — агератум, гвоздику, петунію, сальвію... Далi>>
Етнографія
Чи вітаються зараз українці так, як це робили їхні прадіди?
Чи вітаються зараз українці так, як це робили їхні прадіди? Форми традиційного вітання. Спілкування людей розпочинається, власне, з вітання. В українців воно становить досить складний ритуал, який включає і жести, і міміку, і фізичні контакти, і словесні формули.Загальнопоширеним способом вітання традиційно були рукостискання та слова «Добрий день» («Добрий ранок», «Добрий вечір») чи «День добрий»... Далi>>
Етнографія
Про галицькі матюки
Про галицькі матюки Десь до 70-х років в Галичині не використовувалися матюки, які прийшли на наші терени разом з східними сусідами. І взагалі, вживання таких слів було не гоноровим і та людина, яка зловживала ними падала в очах односельців.Але разом з тим при сварках, а деколи і в добрий спосіб, що і ніхто не гнівався, використовувалися наші галицькі “погані” слова... Далi>>
Етнографія
Вплив голки і нитки на енергетику вишивки
Вплив голки і нитки на енергетику вишивки Процес підготовки до вишивання рушника мав свої традиції та ритуали. В першу чергу майстрині уважно підбирали для роботи підходящі голки і необхідну кількість ниток потрібного кольору. Голку для вишивання можна назвати звичайним матеріальним інструментом. До металевої голки притягуються енергії з навколишнього світу і передаються ... Далi>>
Етнографія
Приказки, якими користувались наші бабусі
Приказки, якими користувались наші бабусі Наше, рiдне, пронесене пращурами далi, крiзь вiки. Але й досi актуальне… Аби хліб, а зуби знайдуться. Аби шия, а ярмо буде. Або пан, або пропав. Або дома не бути, або волі здобути. Апетит з їдою прибуває. Баба з воза — кобилі легше. Багатий, як циган на блохи. Багато дива, мало млива. Багатому й чорт яйця носить. Байдуже ракові, в якому його горщику зварять... Далi>>
Етнографія
Весільні рушники вишивають у великий піст
Весільні рушники вишивають у великий піст Для весілля знадобиться обов'язково п'ять рушників - під коровай, для ікон, для прев'язування рук молодим та під ноги під час вінчання. З давен-давен мати вчила донечку рукоділлю. У три роки з нею проводили невеликий ритуал. Батько підводив малу до яблуні, як символ материнської любові, і легенько колов голочкою дитячі долоньки. Просив в Бога благословення... Далi>>
Етнографія
Таємниці жіночого намиста
Таємниці жіночого намиста Таємниці “коральок”.Бажаючих визначити походження звичайних наших “коральок” очікує несподіванка: вони одержать незаперечні докази, що корали – іноземки, родом зі Сходу. Щоправда, там вони мали трохи інший вигляд. Араб чи осман дарував дружині чи улюбленій дочці дрібні монети, золоті дукати. Дарунки з подвійним значенням: перше – самореклама, кожен... Далi>>
Етнографія
Як українці захищали своїх немовлят: обереги та заборони
Як українці захищали своїх немовлят: обереги та заборони В усі часи новонароджена дитина легко піддавалася негативному впливові зовнішнього світу. За переконаннями українців, їй загрожувала небезпека не тільки від чужих людей, але й від представників потойбічного світу – нечистої сили, смерті.Тому батьки намагалися вберегти своє немовля, використовуючи різні предмети-обереги та дотримуючись численних правил-табу... Далi>>
Етнографія
Писанка у народних віруваннях та обрядах бойків
Писанка у народних віруваннях та обрядах бойків Характерним явищем писанки залишається те, що символічне значення її орнаменту, фарб є різноманітним у кожному регіоні України. Найбільш цікавим у цьому плані виступає етнографічна група - бойки, які не тільки зуміли зберегти орнаментальність бойківських писанок до сьогодні, але ще й дотепер по деяких гірських бойківських селах бабусі передають... Далi>>
Етнографія
Колодія величаймо - Весну зустрічаймо!
Колодія величаймо - Весну зустрічаймо! Свято Колодія — одне з праслов’янських свят, яке сягає доби Трипільської культури. Це низка обрядових дійств на честь весняного пробудження природи, відоме як Колодія, Колодка, Масляна тощо.Повертаючись до витоків духовності першої на Землі держави Аратти, завдяки українознавчим дисциплінам намагаємося відродити втрачені світоглядні знання та вірування ... Далi>>
Етнографія
7 Березня – початок Масляної в Україні: веселі обряди та звичаї
7 Березня – початок Масляної в Україні: веселі обряди та звичаї Особливості святкування, обряди в Україні. Неймовірні гуляння! Цього року Масляну починають святкувати з 7 березня по 13 березня. Цей час являється останнім тижнем перед початком Великого посту та збігається з язичницьким святом проводів зими та зустрічі весни, що відзначався усіма народами Європи до появи християнства. Назву «Масляна» свято... Далi>>
Етнографія
15 лютого – Стрітення
15 лютого – Стрітення П'ятнадцятого лютого - свято Стрітення, в народі"Стрічання", "Громиця", "Зимобор", яке відзначають через 40 днiв пiсля Рiздва Христового.На Стрітення, за народними уявленнями, зима іде туди, де було літо, а літо - де була зима. Дорогою вони зустрічаються і говорять між собою: - Боже, поможи тобі, зимо! - каже літо.- Дай, Боже, здоров'я! - відповідає зима... Далi>>
Етнографія
В Україні є свій аналог Дня святого Валентина
В Україні є свій аналог Дня святого Валентина 14 лютого багато молодих (і не дуже) людей в Україні святкують День закоханих або День святого Валентина. Це свято з'явилося у нас в країні не так давно, на початку 90-х років минулого століття. Воно швидко завоювало популярність серед молоді, як і багато новинок, які прийшли з заходу. Але не всі українці прихильні до цього свята, пише онлайн-ресурс "Багнет"... Далi>>
Етнографія
Домовик - дух і охоронець помешкання
Домовик - дух і охоронець помешкання Ніякий будинок не стоїть без домовика, у цьому селяни були абсолютно впевнені. Від того і імен у невидимого хазяїна двору і будинку безліч: Він, Сам, Чур, "дід", "дідко", хазяїн, годувальник, "господар", і ін.Іноді вважалося, що Домовик має родину - дружину (домаха, домовичиха) і дітей. За аналогією з іменами жіночого духу будинку (маруха, потвора) передбачається ... Далi>>
Етнографія
Посаг — давній український звичай
Посаг — давній український звичай Повелось ще з давнини, що українські дівчата готували собі посаг до весілля...Є давній український звичай готувати посаг (придане) до весілля. Посаг складався з двох частин: худоби та скрині. Щодо худоби, то її виділяли батьки. А те, що входило до скрині, дівчина готувала собі сама. В скриню складались сорочки, полотно, постіль, рушники, одяг, а також стрічки та хустки... Далi>>
Етнографія
В українській хаті не було підлоги. Долівка – зв’язок з матір’ю-землею
В українській хаті не було підлоги. Долівка – зв’язок з матір’ю-землею Як гарно писав про таку хату Олександр Довженко: "Мені жаль розлучатись з тобою. В тобі так гарно пахло давниною, рутою-м’ятою, любистком, і добра щедра піч твоя пахла стравами, печеним хлібом, сушеними яблуками і сухим насінням, зіллям, корінням. А в сінях пахло макухою, гнилими грушами і хомутом. У твої маленькі вікна так приязно заглядали сонце... Далi>>
Етнографія
Коли в українців з'явилася спідня білизна?
Коли в українців з'явилася спідня білизна? Тривалий час проблеми тілесності були табуйованими та не вважалися гідними спеціальних наукових досліджень. Лише нещодавно українські вчені почали відверто говорити про «непристойні» аспекти народної культури. Однією з таких замовчуваних тем є поява спідньої білизни в побуті українських селян.Раніше головні гігієнічні... Далi>>
Етнографія
Загублення, віддавання, вигрівання - як наші предки лікували грип
Загублення, віддавання, вигрівання - як наші предки лікували грип В усі часи пік застудних захворювань припадав на зимовий сезон. Як відомо, діти є особливо чутливими до перепаду температур, а тому частіше страждають на «зимові» хвороби. Застуда, грип, коклюш, бронхіт – всі ці захворювання мають один неприємний симптом – кашель, і народна медицина виробила величезний спектр раціональних та ірраціональних методів... Далi>>
Етнографія
Народні казки українців як засоби виховання дітей
Народні казки українців як засоби виховання дітей Українські народні казки як традиційний засіб родинного виховання в Україні мали серйозне значення у вихованні дітей в українській родині. Проблема вивчення традицій сімейного виховання в Україні як засобу педагогічного впливу на підростаюче покоління залишається ще недостатньо вивченою. Головним при цьому є питання, яке стосується ... Далi>>
Етнографія
Цікаві факти про запорізьких козаків
Цікаві факти про запорізьких козаків Напевне, ніхто не сперечатиметься, що козаки – досить цікаве «явище» в українській (і навіть світовій) історії. Скільки є різноманітних згадок про них, і не тільки українських. Однак поряд з їх мужністю, силою, хитрістю та розумом частенько зустрічається краплинка містики, яка робить їх чимось більшим, ніж просто вояками. То може й справді запорожці були... Далi>>
Етнографія
Жіноче відьмарство у Карпатах або Як, за народними віруваннями, за 9 днів набути надприродних сил
Жіноче відьмарство у Карпатах або Як, за народними віруваннями, за 9 днів набути надприродних сил Якщо відьми справді існують, то чи відрізняються взагалі на вигляд від інших людей? Цікаво, чому уявлення про цих істот різняться в окремих народів. І які ж вони, справжні карпатські відьми? На ці запитання спробує дати відповідь відомий вчений-карпатознавець Юрій Чорі. Частенько, не задумуючись, у побуті ми використовуємо це слово, коли говоримо про жіночу стать... Далi>>
Етнографія
У водохресну ніч можна загадувати будь-яке бажання
У водохресну ніч можна загадувати будь-яке бажання Оскільки в цей час небо відкривається, перетворюючись на брами, що ведуть до Господа.Окрім того – сьогодні найкращий день для ворожіння за весь рік.Водохресний Святвечір – приготування перед одним з найголовніших православних свят – Богоявлення Господнього. Святування Водохреща передбачає, що вся сім’я, як і перед Різдвом, має зібратися за столом... Далi>>
Етнографія
Різдвяно-обрядова містерія «ВОДІННЯ КОЗИ»
Різдвяно-обрядова містерія «ВОДІННЯ КОЗИ» Водіння кози - одна з найдавніших зимових містерій, що збереглася до наших днів і відбувається на Меланії - 31 грудня (Різдво Місяця), в білорусів з 13 на 14 січня в росіян на Щедрий вечір та на Масляну, в болгарів - 31 грудня (Сурвакі). Коза у традиційній культурі багатьох народів символізує багатство, достаток, урожай і плодючість. А ще - воскресіння сил природи, завмерлих... Далi>>
Перейти до сторінки: