Блоги
Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Необхідне Вам лікування співвідносно з Вашою пенсією становить:
Етнографія
Топ-10 найдавніших символів української вишивки
Топ-10 найдавніших символів української вишивки Вишивка - чи не найдревніше письмо українців. Важливо її зберегти й передати наступним покоління наші прадавні символи. Одягаючи у День вишиванки сорочку, варто задуматися, що ж бо у ній закодовано. Сьогодні ми розповімо про 10 найдавніших символів, які споконвіку вишивали українці на сорочках. Вони захищають, збагачують, лікують і допомагають... Далi>>
Етнографія
Народний календар на 15 травня - День Бориса і Гліба сіячів
Народний календар на 15 травня - День Бориса і Гліба сіячів Також цей день в народі називали Солов'їним святом, Бариш днем. Говорили: «На Бориса і Гліба встигни посіяти хліба». Вважалося, що 15 травня солов'ї починають свої пісні, і той, хто почує вранці солов'я, той цілий рік буде щасливим. Також на 15 травня цвітуть ясен, братки. Також день 15 травня був відомий під різними назвами: Свистопляски, свистуньи, солов'їна... Далi>>
Етнографія
Підкуймуха й Вирвихвіст: перевірте, чи козацьке у вас прізвище?
Підкуймуха й Вирвихвіст: перевірте, чи козацьке у вас прізвище? У козацьких реєстрах, що збереглися до нашого часу, чимало українців можуть знайти свої власні прізвища. Серед них, наприклад, прізвища на -енко мають абсолютну кількісну перевагу над всіма іншими. Цей суфікс позначав синів за батьком (згадаймо в Куліша полковника Шрама та молодого Шраменка). Якщо ваше прізвище – Пушкар, Гармаш чи Хорунжий... Далi>>
Етнографія
Давні традиції світлого свята: як наші предки святкували Великдень
Давні традиції світлого свята: як наші предки святкували Великдень Великдень багата різноманітними народними звичаями. На Великодні свята, як і на Різдвяні, повинна зібратися вся родина, адже це - "Великий День". Великодній сніданок починається молитвою. Після молитви батько сімейства бере освячене яйце і ділить його на стільки частин, скільки присутніх за столом (залишаючи окремо на тарілці і для померлих з родини... Далi>>
Етнографія
Пасха чи Великдень, що святкуємо?
Пасха чи Великдень, що святкуємо? Великдень древніший за Пасху. Великдень українці святкували не лише за багато сотень років до прийняття християнства, а й до народження самого Христа. Після весняного рівнодення день збільшується, тому й свято називається Великдень Дажбожий, тобто сонячний. І в цьому святі, які в інших весняних, переважає магія родючості. (Приміром, великодній... Далi>>
Етнографія
Великдень: історія українських традицій
Великдень: історія українських традицій Їжі належить одне з ключових місць у системі культури життєзабезпечення. Адже це найперша основа і повсякденна життєва потреба людини. Харчування українців, як і інших народів, формувалося залежно від природно-географічних умов і зумовлених ними напрямів господарської діяльності. Істотним був і вплив культурних традицій та соціально-історичного... Далi>>
Етнографія
Волинь великодня, або Як святкують у різних куточках краю
Волинь великодня, або Як святкують у різних куточках краю У віддалених куточкахобласті збереглися особливі традиції святкування Великодня. Здавалося б, скільки тієї Волині, але кожне село має свою родзинку, неписані правила, яким підкоряються і старі, і малі. Пропонуємо вам більше дізнатися про Волинь великодню. У Шацькому краї освячують... картоплю.Передусім до кошика кладуть пасхальний хліб... Далi>>
Етнографія
У Страсний вівторок українські жінки починали писати писанки
У Страсний вівторок українські жінки починали писати писанки Випрати білизну, випрасувати святковий одяг, дошити і догаптувати – у передвеликодній вівторок українські жінки готували вбрання, в якому підуть святити паску, а також починали писати писанки. Ми знайшли село на Бродівщині (Бордуляки), в якому досі частково дотримуються цих традицій. Євгенії Гонтарик 75 років. У своїй шафі вона береже скарб. Його вдягає ... Далi>>
Етнографія
Символіка народного розпису
Символіка народного розпису Традиція настінного розписування виникла давно, але точних вказівок, якщо не брати до уваги билинні розповіді про житла, розписані зображеннями небесних світил, та археологічні розкопки київських помешкань IX—XII ст. із залишками фрескових картин, немає. Про широке розповсюдження цього виду народного мистецтва XIX — початку XX ст. свідчать численні... Далi>>
Етнографія
Легенда чорної борщівської сорочки
Легенда чорної борщівської сорочки Борщівський край славиться чорними вишитими сорочками з унікальними орнаментами і технікою вишивки, про яку складають легенди. Борщівський край зберігає багато давніх традицій і одна з них є знаменита чорна вишиванка з унікальними неповторюваними в жодній іншій області орнаментами, технікою вишивання. Аналогів їй нема ніде. Борщівські чорні сорочки... Далi>>
Етнографія
Як правильно провести Страсний тиждень та зустріти Великдень: стародавні звичаї українського народу
Як правильно провести Страсний тиждень та зустріти Великдень: стародавні звичаї українського народу Кожний народ має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і стали скарбом його культури. Звичаї, як і рідна мова, є тим найміцнішим елементом, що об'єднує окремих людей в один народ. Передача тих звичаїв з роду в рід, з покоління в покоління творять національну традицію, освячену віками, свою самобутню духову культуру... Далi>>
Етнографія
Свячену вербу через рік треба спалити, "щоб пішла до Бога димом"
Свячену вербу через рік треба спалити, "щоб пішла до Бога димом" Освячену вербу Єфимія Халявко із села Великий Дирчин Городнянського району на Чернігівщині тримає біля порога хати. 2011 рік. ”Бережом її для того, шоб корови як перший раз вигонить на пашу, дак шоб обязатєльно цією вербою”, — каже.Передостанній тиждень перед Великоднем називається Вербним, або Цвітним. Назва походить від звичаю в неділю на шостому тижні... Далi>>
Етнографія
Українське намисто: історія українського намиста, різновиди, символіка
Українське намисто: історія українського намиста, різновиди, символіка Намисто – одна з найдавніших жіночих прикрас на території України. Численні назви – монисто, буси, коралі, бісери – свідчить про їх довгу історію та велику роль в культурі нашої країни. Для українських жінок це не просто прикраса, значення намиста глибоко символічне. А втім, зараз ви самі це зрозумієте. Невеликий екскурс в історію нашийних прикрас. Традиція носити... Далi>>
Етнографія
Сіємо за народними прикметами !!!
Сіємо за народними прикметами !!! Наші предки здавна орієнтувалися на «поведінку» багаторічних рослин, які чітко відчувають подих весни. Тож скористаємося й ми цим календарем.КОЛИ зацвітають проліски, можна висівати на розсаду насіння перців, помідорів, кольрабі для вирощування в кімнаті або опалювальній теплиці. Час сіяти (в захищений ґрунт) квіти — агератум, гвоздику, петунію, сальвію... Далi>>
Етнографія
Чи вітаються зараз українці так, як це робили їхні прадіди?
Чи вітаються зараз українці так, як це робили їхні прадіди? Форми традиційного вітання. Спілкування людей розпочинається, власне, з вітання. В українців воно становить досить складний ритуал, який включає і жести, і міміку, і фізичні контакти, і словесні формули.Загальнопоширеним способом вітання традиційно були рукостискання та слова «Добрий день» («Добрий ранок», «Добрий вечір») чи «День добрий»... Далi>>
Етнографія
Про галицькі матюки
Про галицькі матюки Десь до 70-х років в Галичині не використовувалися матюки, які прийшли на наші терени разом з східними сусідами. І взагалі, вживання таких слів було не гоноровим і та людина, яка зловживала ними падала в очах односельців.Але разом з тим при сварках, а деколи і в добрий спосіб, що і ніхто не гнівався, використовувалися наші галицькі “погані” слова... Далi>>
Етнографія
Вплив голки і нитки на енергетику вишивки
Вплив голки і нитки на енергетику вишивки Процес підготовки до вишивання рушника мав свої традиції та ритуали. В першу чергу майстрині уважно підбирали для роботи підходящі голки і необхідну кількість ниток потрібного кольору. Голку для вишивання можна назвати звичайним матеріальним інструментом. До металевої голки притягуються енергії з навколишнього світу і передаються ... Далi>>
Етнографія
Приказки, якими користувались наші бабусі
Приказки, якими користувались наші бабусі Наше, рiдне, пронесене пращурами далi, крiзь вiки. Але й досi актуальне… Аби хліб, а зуби знайдуться. Аби шия, а ярмо буде. Або пан, або пропав. Або дома не бути, або волі здобути. Апетит з їдою прибуває. Баба з воза — кобилі легше. Багатий, як циган на блохи. Багато дива, мало млива. Багатому й чорт яйця носить. Байдуже ракові, в якому його горщику зварять... Далi>>
Етнографія
Весільні рушники вишивають у великий піст
Весільні рушники вишивають у великий піст Для весілля знадобиться обов'язково п'ять рушників - під коровай, для ікон, для прев'язування рук молодим та під ноги під час вінчання. З давен-давен мати вчила донечку рукоділлю. У три роки з нею проводили невеликий ритуал. Батько підводив малу до яблуні, як символ материнської любові, і легенько колов голочкою дитячі долоньки. Просив в Бога благословення... Далi>>
Етнографія
Таємниці жіночого намиста
Таємниці жіночого намиста Таємниці “коральок”.Бажаючих визначити походження звичайних наших “коральок” очікує несподіванка: вони одержать незаперечні докази, що корали – іноземки, родом зі Сходу. Щоправда, там вони мали трохи інший вигляд. Араб чи осман дарував дружині чи улюбленій дочці дрібні монети, золоті дукати. Дарунки з подвійним значенням: перше – самореклама, кожен... Далi>>
Етнографія
Як українці захищали своїх немовлят: обереги та заборони
Як українці захищали своїх немовлят: обереги та заборони В усі часи новонароджена дитина легко піддавалася негативному впливові зовнішнього світу. За переконаннями українців, їй загрожувала небезпека не тільки від чужих людей, але й від представників потойбічного світу – нечистої сили, смерті.Тому батьки намагалися вберегти своє немовля, використовуючи різні предмети-обереги та дотримуючись численних правил-табу... Далi>>
Етнографія
Писанка у народних віруваннях та обрядах бойків
Писанка у народних віруваннях та обрядах бойків Характерним явищем писанки залишається те, що символічне значення її орнаменту, фарб є різноманітним у кожному регіоні України. Найбільш цікавим у цьому плані виступає етнографічна група - бойки, які не тільки зуміли зберегти орнаментальність бойківських писанок до сьогодні, але ще й дотепер по деяких гірських бойківських селах бабусі передають... Далi>>
Етнографія
Колодія величаймо - Весну зустрічаймо!
Колодія величаймо - Весну зустрічаймо! Свято Колодія — одне з праслов’янських свят, яке сягає доби Трипільської культури. Це низка обрядових дійств на честь весняного пробудження природи, відоме як Колодія, Колодка, Масляна тощо.Повертаючись до витоків духовності першої на Землі держави Аратти, завдяки українознавчим дисциплінам намагаємося відродити втрачені світоглядні знання та вірування ... Далi>>
Етнографія
7 Березня – початок Масляної в Україні: веселі обряди та звичаї
7 Березня – початок Масляної в Україні: веселі обряди та звичаї Особливості святкування, обряди в Україні. Неймовірні гуляння! Цього року Масляну починають святкувати з 7 березня по 13 березня. Цей час являється останнім тижнем перед початком Великого посту та збігається з язичницьким святом проводів зими та зустрічі весни, що відзначався усіма народами Європи до появи християнства. Назву «Масляна» свято... Далi>>
Етнографія
15 лютого – Стрітення
15 лютого – Стрітення П'ятнадцятого лютого - свято Стрітення, в народі"Стрічання", "Громиця", "Зимобор", яке відзначають через 40 днiв пiсля Рiздва Христового.На Стрітення, за народними уявленнями, зима іде туди, де було літо, а літо - де була зима. Дорогою вони зустрічаються і говорять між собою: - Боже, поможи тобі, зимо! - каже літо.- Дай, Боже, здоров'я! - відповідає зима... Далi>>
Перейти до сторінки: