Блоги
Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Необхідне Вам лікування співвідносно з Вашою пенсією становить:
Етнографія
Чому в українській хаті не було підлоги, а була долівка
Чому в українській хаті не було підлоги, а була долівка Як гарно писав про таку хату Олександр Довженко: Мені жаль розлучатись з тобою. В тобі так гарно пахло давниною, рутою-м’ятою, любистком, і добра щедра піч твоя пахла стравами, печеним хлібом, сушеними яблуками і сухим насінням, зіллям, корінням. А в сінях пахло макухою, гнилими грушами і хомутом. У твої маленькі вікна так приязно заглядали сонце і соняшник, і... Далi>>
Етнографія
Українські традиційні намиста: Від трипільської кераміки до муранського скла й коралів
Українські традиційні намиста: Від трипільської кераміки до муранського скла й коралів Півтора століття тому намиста були оберегами, частиною ритуалу, соціальним паспортом, який свідчив про походження/достаток/вік/статус власниці. Нині ж – лише прикраса. Чи не лише? Тренди в історії прикрас започаткувала Месопотамія – і за вісім тисяч років змінилось небагато. Саме в Шумерському царстві з’явилось поняття дорогоцінних каменів та металів, з коралів і... Далi>>
Етнографія
14 березня - "Явдохи"
14 березня - "Явдохи" Чотирнадцятого березня - свято Преподобної Євдокії, або у народі Явдохи. Це ймення означало буквально «життєславна» і звучало як Явдоня. Асоціюється це ім'я з покровительством земної природи і знаменує пробудження життєвої сили землі. Історія Євдокії. Євдокія за походженням була самарянкою, проживала в фінікійському місті Гелиополі. За легендою, вона... Далi>>
Етнографія
Масниця-2019: Історія, традиції та звичаї свята
Масниця-2019: Історія, традиції та звичаї свята Масниця - стародавнє слов'янське свято, що символізує проводи зими і зустріч весни. Цього року вона починається 4 березня і триватиме до 10 березня включно. Масниця - одне з найпопулярніших свят у народній культурі. У цей період навіть ті, хто дотримуються церковного календаря, з задоволенням печуть млинці на Масницю і піддаються масовим... Далi>>
Етнографія
Етнографічні регіони України. Коли вони сформувалися та звідки пішли їхні назви
Етнографічні регіони України. Коли вони сформувалися та звідки пішли їхні назви У процесі тривалого і складного історичного розвитку за окремими частинами території України закріпилися певні назви: Галичина, Волинь, Буковина, Поділля, Слобожанщина, Західна Україна, Таврія, Бессарабія, Покуття, Запоріжжя, Гетьманщина та ін. Однак, про що нам говорять ці назви? Коли вони з’явилися? Що це за землі і хто на них живе? Ми й досі послуговуємося цими ... Далi>>
Етнографія
Таємниця козацької сережки
Таємниця козацької сережки У Стародавньому Римі та Єгипті сережку вдягали тільки рабам, щоб відокремити їх від загальної маси населення. Зате пізніше ця прикраса стала головним атрибутом представників “суто чоловічих професій” – піратів, розбійників, моряків…і звісно козаків. Доктор історичних наук, професор Леонтій Войтович припускає, що звичай носити сережку українські козаки запозичили... Далi>>
Етнографія
13 січня - Щедрий Вечір та свято Маланки
13 січня - Щедрий Вечір та свято Маланки За тиждень після коляди, напередодні Нового Року (за старим стилем), - Щедрий Вечір. Це - залишок стародавнього, імовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем - це день преподобної Меланії. В народній традиції обидва свята об'єднались, і тепер маємо Щедрий Вечір, або свято Меланки. Внаслідок розбіжності, яка існує між Григоріанським (світським)... Далi>>
Етнографія
Андріївські вечорниці на свято Андрія (13 грудня)
Андріївські вечорниці на свято Андрія (13 грудня) Свято Андрія Первозванного вважається найбільшим передноворічним святом, яке відзначається ще з часів Русі 13 грудня. Стародавня християнська легенда каже, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в самому Царгороді, на побережжях Чорного моря та в околицях нашої столиці - Києва. Хоч Андрій Первозванний ... Далi>>
Етнографія
Закопані монети, хатні духи та обереги: давні українські звичаї та обряди, пов’язані з житлом
Закопані монети, хатні духи та обереги: давні українські звичаї та обряди, пов’язані з житлом Щоб у хаті гарно і в достатку жилося, вони дотримуватися звичаїв ще під час її будівництва, постійно віддавали шану духам дому, а завдяки низці оберегів захищали його від зовнішнього “злого” світу. Кандидат історичних наук Аліна Ярова розповіла про те, як праукраїнці шанували свою оселю і яких ритуалів дотримували, щоб жити у ній благополучно... Далi>>
Етнографія
"Щирі. Свята": як українці святкували весілля сто років тому
"Щирі. Свята": як українці святкували весілля сто років тому Про особливості весільних традицій, походження обряду викупу нареченої, як визначити заможність молодої за вбранням та обов’язкові весільні обряди розповіла співробітниця Музею Івана Гончара Олександра Сторчай. – В українській традиції весілля було кульмінацією всього життя. Молода починала готувати своє придане з 10-12 років. До заміжжя вона мала встигнути надбати... Далi>>
Етнографія
Український хелловін або Велесова ніч: історія, традиції, обряди, прикмети
Український хелловін або Велесова ніч: історія, традиції, обряди, прикмети В Україні вже багато років відзначають іноземне свято хелловін, у ніч з 31 жовтня на 1 листопада. За легендою у цю ніч душі всіх померлих приходять на землю та блукають вулицями. Дехто ставиться до його святкування вкрай негативно, зазначаючи що це «чуже», запозичене свято. Проте запозичена лише назва, адже в українців раніше був свій хелловін... Далi>>
Етнографія
Закодовані імена в українській вишиванці
Закодовані імена в українській вишиванці Зараз вишивка сприймається тільки як декоративний елемент, але для наших предків вона мала велике значення. Вони могли буквально "читати" вишивку як книги, тому що кожен символ в орнаменті має своє значення. Це не просто кола, ромби, гілки і спіралі, ці фігури створювались десятки століть тому як унікальні символи. У часи, коли наші предки володіли магічним зв'язком зі світом Природи: рослин, тварин, небесних світил. Символами... Далi>>
Етнографія
Цікаві традиції, звичаї та обряди українців, які пов’язані з житлом
Цікаві традиції, звичаї та обряди українців, які пов’язані з житлом Зараз у селах планова забудова, а раніше вільно обиралося місце, де будуватися. За матеріалами архівів чи згадок старих людей знаємо, що були певні традиції вибору місця для житла. За деякими уявленнями, його повинна була вибрати свійська тварина, яка, зазвичай, лягає тільки в гарних місцях. Окрім того, місце обирали за допомогою покладених на ніч речей... Далi>>
Етнографія
Три Спаси: традиції та особливості
Три Спаси: традиції та особливості Літо неможливо собі уявити без традиційних свят. Останній літній місяць багатий на свята, що присвячені дарам природи, збору врожаю, меду, яблук, хлібу, воді і навіть горіхів. А тому в серпні ми святкуємо три Спаси: Медовий, Яблучний і Горіховий. У ці дні прийнято дякувати Богові і природі за отримані дари і зібраний урожай. А ще це чудова... Далi>>
Етнографія
Україна у звуках: унікальні традиційні українські музичні інструменти
Україна у звуках: унікальні традиційні українські музичні інструменти Україна – одна з наймузичніших та найспівучіших націй у світі. Споконвіку пісня приходить до нас у материній колисковій та супроводжує впродовж усього життя: у роботі, і в коханні, в смутку і в радості. А яка ж пісня без музики? Саме музичні інструменти є яскравим доказом надзвичайно глибокої музичної культури українців. Своїм корінням українські народні... Далi>>
Етнографія
Традиційні українські напої: сита, сирівець, варенуха
Традиційні українські напої: сита, сирівець, варенуха Хоча чаю, кави та горілки наші предки колись не знали, проте добре вміли зробити смачний напій з того, чим тішила їх родюча земля. Так, улюбленими напоями українців з давніх часів були квас і мед. З напоїв домашнього виробництва поширеними були й солодкі напої - узвари з сушини, або свіжих фруктів чи ягід. З сушених або свіжих яблук, груш, вишень, малини та абрикосів... Далi>>
Етнографія
Для чого шостого липня треба скупатися у водоймі, а дівчатам - ще й зварити особливу страву
Для чого шостого липня треба скупатися у водоймі, а дівчатам - ще й зварити особливу страву За звичаєм, всі повинні були викупатися у воді — від немовлят до людей похилого віку. У церкві 6 липня відзначали день пам'яті святої мучениці Агрипини (Горпини), яка ще в молоді роки вирішила відмовитися від вступу в шлюб, а присвятила своє життя служінню Господу. У той час були поширені гоніння щодо християн, незабаром Горпина була заарештована і піддана... Далi>>
Етнографія
Літнє сонцестояння 2018: дата, українські традиції та прикмети
Літнє сонцестояння 2018: дата, українські традиції та прикмети Це свято має багато різних назв і заплутану історію: Купала, Ярилин день, Духів день, Свято Роси, Івана Купала — нині святкують з 6 на 7 липня, проте це не зовсім вірна дата. Справа у тому, що день літнього сонцестояння раніше був великим язичницьким святом та відзначався 20-21-22 червня, в залежності від року. Але після впровадження християнства на... Далi>>
Етнографія
Загадкова українська кухня: про які національні страви ми ще не знаємо?
Загадкова українська кухня: про які національні страви ми ще не знаємо? Кожна країна пишається своїми національними стравами, вони стають своєрідною “кулінарної візиткою”, за якою країну впізнають за кордоном. В Україні теж є такі страви, які відомі, напевно, кожному: борщ, вареники, сало, галушки, пампушки. Так, ці страви найпопулярніші в нашій країні, і ми до них, безумовно, звикли! Але в нашій кухні є безліч... Далi>>
Етнографія
Вишня – український символ
Вишня – український символ Вишня – символ рідної землі та України, матері й дівчини-нареченої. Вона символізує Світове дерево, тому і називається «вишнею» від слова «вишина», а також «Вишній», той, що найвище, тобто Всевишній Бог. Таким чином, назву «вишня» слід розуміти як"божественне дерево". Слово "вишня” — слов'янського походження, воно мало такі регіональні... Далi>>
Етнографія
Цікаві і незвичні звичаї українського подружжя
Цікаві і незвичні звичаї українського подружжя Ви чули про щорічні ярмарки на дівчат; про ідентифікацію жінки “не людиною”, можливість дружини отримати право голосу на громадських зборах, забравши його у свого ж чоловіка…? Минуле повсякдення українців рясніє всякими диковинками й цікавинками. Про деякі з тих, що побутували у подружньому житті українців, читайте тут... Далi>>
Етнографія
Русальний тиждень після Трійці: що не можна робити в цей час
Русальний тиждень після Трійці: що не можна робити в цей час Тиждень після Трійці наші предки називали Русальним або Всесвятським. Вважалося, що саме в цей час русалки і душі утoплених виходять на берег в людській подобі і заманюють молодих хлопців у свої тенета. У ці дні категорично заборонялося купатися у водоймах і прати на берегах річок білизну, так само не до добра було займатися Далi>>
Етнографія
Трійця 2018: що обов'язково потрібно зробити до свята
Трійця 2018: що обов'язково потрібно зробити до свята На Трійцю треба всією сім'єю сходити в церкву на службу. Православні християни відзначають День святої Трійці через 50 днів після Великодня. Звідси і друга назва свята – П'ятидесятниця. У 2018 році церковне свято припадає на 27 травня. Що потрібно робити на Трійцю. За день чи два до Трійці влаштовують генеральне прибирання Далi>>
Етнографія
Зелені свята - обряди, повір’я та народні прикмети
Зелені свята - обряди, повір’я та народні прикмети Зелені свята — українська назва християнського свята Трійці, що відзначається на 50-й день після Паски. Обрядовість Зелених свят знаменувала завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі її лежали культ дерев та рослинності, магія закликання майбутнього врожаю. Напередодні зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною Далi>>
Етнографія
Жіноче намисто: таємниці прикраси
Жіноче намисто: таємниці прикраси В давні часи та навіть в часи наших прабабусь прикраси були чимось більшим, ніж зараз для нас, їхніх нащадків. Вийти на вулицю без прикрас – це було ніби вийти голою. Прикраси в першу чергу вигравали роль оберегів перед злими чарами, злими людьми та стихіями. Без історії, без минулого нації неможливо думати про майбутнє. Через давню мову Далi>>
Перейти до сторінки: