Блоги
Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Необхідне Вам лікування співвідносно з Вашою пенсією становить:
Школярі так реанімували бабусю, що аж зламали ребра
Школярі так реанімували бабусю, що аж зламали ребра Двоє молодших школярів з Канади врятували бабусю від серцевого нападу. Грейсон та Кіан Ву гостювали у неї на вихідних. Діти сиділи перед телевізором і попросили щось смачненьке, пише People.Бабуся не відповіла. "Вона виглядала, наче мертва. З рота витікала слина і трохи було чутне хрипіння. Це було так страшно, я не хотів, щоб бабуся помирала... Далi>>
“Ваші чоловіки дивляться на мене з-під лоба”: 40-річний бразилець за півроку вивчив у Тернополі українську
“Ваші чоловіки дивляться на мене з-під лоба”: 40-річний бразилець за півроку вивчив у Тернополі українську Бразилець розповів про те, чому подолав 12 тисяч кілометрів до України з іншого континенту, чим сподобався йому Тернопіль і як це бути студентом-першокурсником у… 40-річному віці. На вікні одного із гуртожитків Тернопільського національного педагогічного університету — синьо-жовтий прапор, на дверях кімнати — наліпка зі стягами України та... Далi>>
88-річний українець досі тягає штангу, ходить у спортзал і сам обробляє великий город
88-річний українець досі тягає штангу, ходить у спортзал і сам обробляє великий город Як більшість із нас уявляє один день пенсіонера, якому за 80? Телевізор, диван. Втім є українці, які руйнують такі стереотипи, пише газета Експрес. Один із них — Петро Базюченко. Йому 88. Він — штангіст! Еге ж, досі тягає штангу, відвідує спортзал і здобуває спортивні нагороди. За 68 років захоплення штангою пан Базюченко встиг стати 24-разовим... Далi>>
Оксана Мешко: «Козацька матір», яку так і не зміг перемогти КДБ
Оксана Мешко: «Козацька матір», яку так і не зміг перемогти КДБ Жінка, яку КДБ так боялося, що у 76 років відправило етапом до Охотського моря на заслання. Жінка, яка спочатку захищала своїх рідних, а потім стала на захист усіх репресованих. Оксана Мешко – співзасновниця Української Гельсінської групи, «зубний біль» КДБ і «легенда дисидентського руху». Оксана Мешко, або як її ще називали «козацька... Далi>>
66-річна модель-українка – у рейтингу BBC 100 Women
66-річна модель-українка – у рейтингу BBC 100 Women Колишня учителька музики прикрашає обкладинки глянців. Учителька гри на акордеоні з села Калинівка Миколаївської області Лариса Михальцова стала єдиною українкою, яка потрапила до сотні найвпливовіших жінок світу. Нині жінці 66, і вже кілька років вона працює моделлю. Саме тому Михальцова і опинилася у рейтингу BBC 100 Women. Видання складає цей... Далi>>
«Не могла кинути діточок, хоч вони й не мої були… Серце болить, коли нині залишають маленьких дітей і їдуть на заробітки»
«Не могла кинути діточок, хоч вони й не мої були… Серце болить, коли нині залишають маленьких дітей і їдуть на заробітки» 95-річна Софія Угляр з Гусятинщини щодня ходить до церкви, читає, цікавиться політикою і… провідує своїх колишніх учнів. 95-річна учителька Софія Угляр з Оришківців Гусятинського району любить провідувати своїх колишніх учнів. Багато з них – уже давно пенсіонери. У декого гірше самопочуття, ніж у їхньої учительки. Пані Софія роками залишається для них... Далi>>
“Він був дуже гордим українцем”: донька зірки Голлівуду розповіла про оскароносного батька
“Він був дуже гордим українцем”: донька зірки Голлівуду розповіла про оскароносного батька Поки каліфорнійська спека полудня присипляє блакитну траву на Голлівудських пагорбах, її чорний приземистий Пріус стрілою ріже каньйони цієї місцини. Американка Голлі слухає курс із вивчення української й – напружено стежить за дорогою. Щоразу її рука тягнеться до кнопки й відмотує запис, щоби знову почути незнайомі слова. “ТАТУ, ЧОМУ Ж ТИ НАС НЕ НАВЧИВ... Далi>>
Васильку, візьми мене на Великдень додому, візьми мене, синку...
Васильку, візьми мене на Великдень додому, візьми мене, синку... Не дочекався… – Васильку, візьми мене на Великдень додому, візьми мене, синку. Я притулюся десь у куточку, до рота прикладу хустинку, щоб не кашляти, і перебуду кілька днів у рідній хаті, де і стіни лікують. Я тут не витримаю. – Ви, тату, як мала дитина. Тепло вам, чисто, їсти маєте що, ще щось із дому привезу, ліки куплю. – Я не хочу їсти, Васильку, я вже рік не був удома, – ... Далi>>
Пес 80 днів чекає господиню на місці її смерті
Пес 80 днів чекає господиню на місці її смерті У Китаї собака вже 80 днів чекає господиню на місці її загибелі. Про це повідомляє інформаційний портал ABS. За свідченнями місцевих мешканців, собака сидить на узбіччі дороги в місті Хух-Хото, автономний район Внутрішня Монголія, з кінця серпня. "Вже майже три місяці, як він з'явився. Собака завжди тут: чи світить сонце, чи ллє дощ", – каже місцевий... Далi>>
"За мною квіти ростуть": історія найкращого двірника Львова
"За мною квіти ростуть": історія найкращого двірника Львова – У дитинстві ми з мамою часто ходили до магазину вранці, година 9-10, і мати завжди сварилась, що двірники попід ноги з мітлами сунуться. Нарікала, що можна раніше встати і зробити роботу до того, як виходитимуть люди. От я і роблю так, як мама казала, – розповідає 61-річний Мирослав Новоставський. Він – офіційно найкращий двірник... Далi>>
«Впевнена, що ти собі ще заробиш на квартиру, а нам не будеш заважати»: Рідна донька зустріла так, ніби вона не в Італії роки гарувала, а виходила з дому по хліб
«Впевнена, що ти собі ще заробиш на квартиру, а нам не будеш заважати»: Рідна донька зустріла так, ніби вона не в Італії роки гарувала, а виходила з дому по хліб Жила з донечкою, рано овдовівши. Важко було в ті часи не тільки їй, а всім. Безмірно любила своє рідне місто й не хотіла залишати в ньому доньку саму. Але Мар’яна обіцяла виконувати всі мамині вказівки й бути чемною. А мама за рік-два заробить грошей — і все в них тоді буде нарешті добре. На початках Галині було дуже важко. Нелегкі пошуки роботи відбирали сили. Вона не знала... Далi>>
Він не запитав, вона – не розповіла…
Він не запитав, вона – не розповіла… Не мала Ганна звички кудись далеко їздити. Завжди часу було обмаль: то на роботу поспішала, то на господарці поралась. Мирослав, чоловік, шанував дружину. Вину перед Ганною свою відчував. Він був причиною, що доля їх дітьми оминула. Ганна заміж вийшла за Мирослава, аби люди років не рахували. Не кохала нареченого. І не покохала, коли став чоловіком. Гадала... Далi>>
«Хто живий, в ряд ставай – здобувати рідний край!»: історія ветерана дивізії «Галичина»
«Хто живий, в ряд ставай – здобувати рідний край!»: історія ветерана дивізії «Галичина» Цими вихідними на Львівщину з’їдуться ветерани дивізії «Галичина», аби вшанувати своїх побратимів, що 74 роки тому полягли у битві під Бродами. Серед них - і голова Галицького братства дивізії Іван Мамчур, який поповнив лави «Галичини» молодим хлопцем, як і сотні його ровесників. За мрію здобути вільну Україну члена ОУН та згодом підстаршину «Галичини» «нагородили»... Далi>>
Хтось латає порвані сіті, хтось у глечику носить воду...
Хтось латає порвані сіті, хтось у глечику носить воду... Трудовою завзятістю життя нагадує спокуту. Колись, кілька років тому, фермери з Підлісного Олександрівського району Вікторія та Миколи Лалаки завзято справлялися з отарою в двісті овець. Мали величезне дворище, забудоване житловими будівлями, хлівами, сінниками... Але порадіти результатам того старанного господарювання не вийшло. Покусані вівці і згаяні дні «Із тим... Далi>>
Я – не бачу. Історія людини, яка втратила зір, але знайшла себе
Я – не бачу. Історія людини, яка втратила зір, але знайшла себе Сьогодні в Україні проживають близько 75 тисяч осіб із вадами зору. Із них понад 17 тисяч людей взагалі не бачать: одні такими народилися, інші – отримали травму протягом життя. Герой цієї розповіді повністю втратив зір, але знайшов у собі сили, щоб жити далі, займатися улюбленою справою й щодня вдосконалюватися. “Протягом десяти років не міг звикнути до втрати... Далi>>
– Та кому ти потрібна, стара! Усім життя скалічила — батькові, матері, мені. Ледве спромігся зупинити кулак перед її обличчям
– Та кому ти потрібна, стара! Усім життя скалічила — батькові, матері, мені. Ледве спромігся зупинити кулак перед її обличчям Усе життя Валентина Іванівна опікувалася сином, як маленьким, аж до його сивого волосся. Що вона, старенька й немічна, має від нього тепер замість турботи і вдячності? Несамовитий вітер зривав останнє листя з дерев і кидав на землю. Валентина Іванівна нерухомим поглядом вдивлялася в сірий морок за вікном. Не так вона уявляла свою старість, не так. Поклавши життя... Далi>>
Інтерв'ю з в'язнем Освенцима Анастасією Гулей: "Коли нас прийшли рятувати, нам було вже все одно"
Інтерв'ю з в'язнем Освенцима Анастасією Гулей: "Коли нас прийшли рятувати, нам було вже все одно" Колишній в'язень нацистського концтабору розповіла нам про боязнь букви "О" і про те, що вона навіть не мріяла вижити, а мріяла просто поїсти. 77 років тому, 22 червня 1941 року, Друга світова війна добралася і до нас. В'язень концтаборів Анастасія Василівна Гулей, яка вижила у тому пеклі, розповіла нам про людей і нелюдів серед нацистів, про проституцію в гестапо і про... Далi>>
Різьблення по дереву замість пенсії
Різьблення по дереву замість пенсії В’ячеславу Дерябіну із Полтави 60 років. Останні 5 із них він різьбить по дереву. Це історія про те, як людина, пройшовши навіть через складний і надзвичайно тернистий шлях, змогла знайти власну справу, що може надихати. В’ячеслав у юному віці потрапив до в’язниці, пережив алкоголізм та хворобу, через яку пересів на інвалідний візок. Втім, навіть... Далi>>
Ховала повстанця… чотири десятиліття!
Ховала повстанця… чотири десятиліття! Ця драматична історія і через десятки літ вражає та захоплює. Це чи не найяскравіший приклад жертовної любові. Бо Емілія Турчин з Тернопільщини усе своє життя віддала повстанцю Ількові Оберишину. Вона сорок (!) років переховувала його на горищі. Їхнє знайомство, таємне вінчання та короткі зустрічі крадькома від усього живого жінка не забула і в дев’яносто літ. Далi>>
Матері українських бійців відповіли на зворушливі листи з передової
Матері українських бійців відповіли на зворушливі листи з передової 79-річна Анна Заремба, мати 39-річного Романа, проживає у селищі Стоянів, що на Львівщині. Старенька жінка у заквітчаній хустині зустрічає нас. В Анни Миколаївни — четверо дітей, тринадцятеро онуків та правнук. Роман, який тепер перебуває на Сході, — наймолодший син. Вже одружений, виховує двох дітей. "Це велике щастя — мати таку дитину! Далi>>
Як чернігівські пенсіонерки та люди з обмеженими можливостями мандрують та насолоджуються життям
Як чернігівські пенсіонерки та люди з обмеженими можливостями мандрують та насолоджуються життям Цю пані звати Жозетт. Вона разом з чоловіком завітали до Чернігова з самої Франції. Незважаючи на свій поважний вік, більше 70 років, та деякі проблеми зі здоров’ям, вона не боїться подорожувати світом. Їх сім’я постійно приймає дітей з України і самі також приїздять в гості. Вони дуже непосидючі. Жозетт Окар: «Дуже гарне враження. Все навколо симпатичне. Далi>>
Хто дбає про кинутих напризволяще літніх людей на Донбасі?
Хто дбає про кинутих напризволяще літніх людей на Донбасі? У місті Часів Яр на Донеччині, поряд із лінією фронту, волонтери створили будинок для літніх людей, покинутих у прифронтовій зоні родичами та державою. Володимир Никифорович разом з іще 17 старенькими оживає віку у волонтерському "хоспісі" неподалік міста Часів Яр. Всі вони - товариші у біді: жили там, де нині війна Далi>>
Бабуся-блогерка про нове покоління українських пенсіонерів
Бабуся-блогерка про нове покоління українських пенсіонерів У пані Ніни насичений графік: майстер-класи, лекції з СММ, викладання англійської для людей пенсійного віку та власний блог. Ніна Дрозд має свій youtube-канал, де вона розповідає про різні освітні, культурні та розважальні події для свого покоління. Свої відео вона знімає та монтує самостійно. Вважає, що пенсія – саме той час аби займатися тим, що тобі подобається і про що давно мріяла. Далi>>
З Iспанії – в Ощів через 75 років: як об'єдналася волинська родина
З Iспанії – в Ощів через 75 років: як об'єдналася волинська родина Лише найкращі враження залишилися в уродженця Аргентини, а нині – жителя Іспанії Матьяса Густаво від відвідин малої батьківщини дідуся. Проте, якби не випадок, ця зустріч могла б і не відбутися… У серпні минулого року на електронну пошту Ощівської школи надійшов незвичний лист. Написаний англійською мовою, проте зі змісту зрозуміло – мова йде Далi>>
86 років тому в травні поклали початок Голодомору. Історія свідка трагедії
86 років тому в травні поклали початок Голодомору. Історія свідка трагедії Свою історію розповідає свідок Голодомору - Василь Іванович Циба. Йому 90 років. Він сам із Чернігівщини. На цьому фото із родинного архіву йому 5 років. Це він і його брати перед самим початком голоду. «Я був свідком голоду, коли мені було 6 років. Можна сказати, із 3х років я вже недоїдав і голодав. А в 1933-му то вже був… кульминаційний період. Коли нас вигнали Далi>>
Перейти до сторінки: