Як ми вже повідомляли (див. на сайті ВАП інформацію від 5 березня ц.р.), з метою поліпшення екологічної ситуації та зменшення захворюваності населення, пов’язаної зі шкідливим впливом фосфатів,  Регламентом Європейського Парламенту і Ради ЄС "Про миючі засоби" встановлено жорсткі вимоги щодо поступового припинення надходження на ринок пральних порошків із вмістом фосфору в два етапи: до 30 червня 2013 року і до 1 січня 2017 року. Крім того, проект технічного регламенту Митного союзу передбачає повне видалення фосфатів із складу синтетичних миючих засобів у 2020 році. Щоб «крокувати в одну ногу» з ЄС, у нас теж підготовлено проект закону, згідно з яким передбачається вже з нинішнього року почати скорочення вмісту фосфорних сполук у миючих засобах, які виробляються на підприємствах України.

Ми висловили зауваження до авторів законопроекту (опублікований на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України), що при обгрунтуванні мети пропонованих ними заходів щодо скорочення вмісту в миючих засобах шкідливих для здоров’я та навколишнього середовища фосфатів, урядовці на перше місце ставлять не здоров’я людей, не екологію, а насамперед інтереси виробників цих засобів.

Минуло всього лише кілька днів, і ось, як повідомило УНІАН, те ж таки Міністерство економічного розвитку і торгівлі України відклало з 2013 на 2014 рік початок поступового зменшення частки вмісту фосфатів у синтетичних миючих засобах.

У попередній публікації на цю тему ми писали: «Можна зрозуміти, що миттєво перебудувати виробництво на нові технології неможливо. Але ж мова йде про серйозні загрози здоров’ю людей, про неухильне погіршення стану навколишнього середовища, про загублені флору і фауну на величезній території! Чи не дуже зволікають у нас із реформуванням у цій галузі? Чи не потурає влада окремим «хімічним магнатам», щоб, не дай Боже, не зіпсувати їм настрій у зв’язку з тимчасовим гальмуванням одержання надприбутків? Чому збільшення віку виходу на пенсію можна розпочати негайно, а перехід на випуск нової продукції затягувати на вісім років?».

І ось, як бачимо, починається відступ перед тими самими «хімічними магнатами»!.. Хтось комусь сказав «Стоп!» – і вже дають «задній хід»?..

Щоб не склалося враження, нібито ми тут даремно зачепили «хімічних магнатів», можемо всім бажаючим порекомендувати знайти в пошукових системах Інтернету не дуже давнє повідомлення про те, як син одного з таких магнатів (нині – наш законодавець!) купив у Нью-Йорку «хатинку» за 200 мільйонів долларів, а ще … бочку вина за кількасот тисяч (ТИСЯЧ!) євро…

Ось чому виникає сумнів: а чи дозволять сильні миру цього, щоб державна турбота про людину та довкілля, не дай боже, позначилася на їхніх надприбутках?

Олег КРАВЧЕНКО.